Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента України

За найсвіжішими даними Центру Разумкова (вересень 2024), українська судова система перебуває на 5-й сходинці знизу за рівнем довіри громадян (висловлюють недовіру 7 з 10 українців; баланс недовіри «-53,8»).

Такий прохолодний контекст змушує українські органи влади ще більше концентруватись на зміцненні верховенства права та продовженні судової реформи, суспільний запит на яку з боку населення, бізнесу та громадянського суспільства – величезний.

Судова реформа: основа основ

З кінця березня цього року, коли очільник держави В. Зеленський призначив мене заступницею керівника Офісу Президента України, одним з ключових напрямків роботи, на якому я сконцентрувалась, стала розробка стратегії розвитку правосуддя та конституційного судочинства.

Із наближенням завершення 2024-го, хочу поговорити про те, що вдалось зробити цьогоріч.

• Розробка проєкту Стратегії розвитку правосуддя та конституційного судочинства

Цьогоріч ключові стейкхолдери (ВРУ, Комітет ВРУ з питань правової політики, ВРП, ВККС, КСУ та ін.), партнери отримали проєкт Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 5 років (далі – Стратегія). Цей документ врахував основні виклики та напрями розвитку системи правосуддя.

Наступним кроком стало опрацювання зауважень і пропозицій до чернетки Стратегії. На їх основі на теперішній час закінчується підготовка проєкту Стратегії та Комплексний стратегічний план щодо неї. Щойно документ буде готовий, ми його офіційно представимо та запустимо у роботу.

Обидва документи спрямовані на вирішення нагальних проблем у системі правосуддя та конституційного судочинства. Їх мета – забезпечити розвиток системи правосуддя відповідно до стандартів ЄС і посилити її інституційну спроможність.

Стратегія і Комплексний план закладають основу подальших заходів з виконання Україною взятих зобов'язань кандидата в члени ЄС з дотриманням прав, свобод і принципів, закладених у Хартії основоположних прав ЄС, рекомендацій, викладених у розділі 23 "Судова влада та основоположні права" Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакету розширення 2024 року щодо підготовки нового стратегічного документу для системи правосуддя.

• Підвищення ефективності Вищого антикорупційного суду (ВАКС)

Саме у 2024 році Парламент прийняв Закон, націлений на раціоналізацію кримінального провадження в суді ВАКС. Зокрема, на закріплення можливості розглядати справи в суді першої інстанції одноосібно або колегіально судом у складі трьох суддів.

З прийняттям цього документа Україна виконала зобов’язання перед МВФ відповідно до Меморандуму про економічну і фінансову політику з урахуванням перегляду від 28.06.2024.

• Законопроєкт про суд щодо публічно-правових спорів

Ми розробили та внесли до Парламенту проєкт Закону України, який формує законодавчу основу для створення нового суду для розгляду адміністративних справ за участю національних державних органів. Він має бути укомплектований суддями, які пройшли належну перевірку (замість ліквідованого ОАСК).

Цей законопроєкт планується подати на розгляд Верховної Ради найближчим часом. Він має на меті посилити можливості вирішення публічних спорів між державою та громадянами на прозорих і справедливих засадах.

Додам, що ми повинні прийняти цей Закон через зобов’язання перед МВФ (відповідно до Меморандуму про економічну і фінансову політику з урахуванням перегляду від 04.10.2024, а також Плану Ukraine Facility).

• Продовження мандату Громадської ради міжнародних експертів

У жовтні цього року Парламент прийняв Закон, який впливає на розвиток судової реформи у розрізі проведення процедури відбору кандидатів на зайняття вакантних посад суддів ВАКС у конкурсі, який оголосила Вища кваліфікаційна комісія суддів України 23 листопада 2023. Ухваливши цей закон, Україна виконала своє зобов’язання перед МВФ.

• Призначення суддів

Цьогоріч Президент України своїми указами призначив 464 судді. 238 з них склали присягу у липні, 137 - у грудні. Який результат? Часткове подолання кадрового дефіциту суддів, комплектування судів кваліфікованими співробітниками та забезпечення належного функціонування системи судоустрою.

• Конкурси на заміщення посад за квотою Президента України:

По-перше, відбулись два конкурси на заміщення посади судді Конституційного Суду України (КСУ). 1 березня розпочався конкурсний відбір кандидатур на посаду судді, за результатами якого критерію високих моральних якостей відповідав лише один кандидат. 14 серпня стартували конкурсні змагання кандидатур на три посади суддів КСУ.

По-друге, розпочались конкурси з добору кандидатів для призначення на посади членів Вищої ради правосуддя (ВРП). Нагадаю, що конкурс від 4 жовтня 2023 року закінчився тим, що конкурсна комісія ухвалила рішення «не рекомендувати» для здійснення Президентом України призначення на посаду члена ВРП жодного кандидата. Втім, процес не заблокований: 25 листопада оголошено новий конкурс.

• Реформа вищої юридичної освіти

Зрештою, 2024 рік пройшов під гаслом реформи вищої юридичної освіти. Станом «на зараз» ми цілимось на інституційне розмежування підготовки спеціалістів для юридичних (правничих) професій і фахівців для органів правопорядку. Також прагнемо забезпечити якісну практичну підготовку здобувачів юридичної (правничої) освіти у взаємодії з інституціями юридичних (правничих) професій.

Довіра, що трансформує країну

В очах громадян України трансформації у правовій системі не є імітацією бурхливої діяльності, а радше індикатором поступового зміцнення верховенства права, забезпечення права на справедливий суд і виконання Україною євроінтеграційних зобов'язань.

Це доводить згадане вище дослідження громадської думки Центром Разумкова: якщо у липні-серпні 2021 року баланс довіри-недовіри до судів та судової системи в цілому сягав індикатора «-58,7», то далі цей показник почав пом’якшуватись. У червні 2024 року він становив «-56,3», а у вересні того ж року вже «-53,8».

У популярній свідомості судова реформа має – принаймні частково – якийсь абстрактний характер. Втім, це не так. Верховенство права – це впевненість у справедливих діях держави, покарання чиновників-корупціонерів, бурхливий розвиток підприємництва та, зрештою, повернення мільйонів українців-біженців додому.

Саме тому у 2025-му для ОП реформа системи правосуддя буде у фокусі уваги.