Ірина Мудра, заступниця міністра юстиції України

 

Під час нещодавнього візиту до Києва президент США Джо Байден наголосив, що ще рік тому багато хто сумнівався у тому, що Україна вистоїть. Однак ми не просто вистояли, але продовжуємо йти до перемоги та відновлення справедливості.

Бої ведуться не лише на лінії фронту, а й у кабінетах, де юристи та дипломати поступово знижують вплив росії у міжнародних інституціях та розробляють механізми для виплати репарацій. За минулий рік на цьому полі було чимало значних досягнень. І більшість із них завдяки безперервній, злагодженій роботі 24/7 Міністерства юстиції України.

Компенсаційний механізм

Коли на початку повномасштабної війни я приєдналася до групи з розробки санкцій під керівництвом дипломата Майкла Макфола і керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, то навіть не очікувала, що робота виявиться настільки інтенсивною і глобальною. В мене був успішний досвід кейсу проти росії в Ощадбанку, але тут все виявилося масштабнішим.

У Міністерстві юстиції, до команди якого я приєдналася у травні, ми розпочали розробку компенсаційного механізму, концепт якого запропонували Маркіян Ключковський та Патрік Пірсол (директор Проекту «Міжнародні позови та репарації» Школи права Колумбійського університету). Ми проаналізували історичний досвід і запропонували рішення, засноване на подібних підходах при виплаті компенсацій після вторгнення Іраку до Кувейту.

Але, крім самої розробки, важливо було переконати партнерів — тому ми провели десятки, скоріше, напевно, сотню очних зустрічей із представниками різних країн, пояснюючи і доводячи, наскільки важливо запустити процеси вже зараз. І якщо наприкінці 2022 року ми раділи підтримці Генеральної асамблеї ООН, парламентів багатьох країн, ПАРЄ, НАТО, Європарламенту, Комітету Ради Європи, то вже зараз маємо перші практичні результати — у Гаазі розпочинає роботу Міжнародний реєстр збитків.

Запуск цієї інституції найважливіший елемент всього механізму — у Гаазі буде зібрано всю базу даних, на основі якої надалі виплачуватимуться компенсації. Зараз ми очікуємо, що партнери конфіскують активи росії за кордоном і ці кошти наповнять Фонд для виплат постраждалим від агресії росії в Україні.

Санкції та конфіскації

Один із найважливіших напрямків роботи протягом усього року війни — вилучення на користь держави активів зрадників України та громадян країни-агресора, які опинилися під санкціями РНБО та підтримують війну проти нашої країни.

І на символічному, і на практичному рівні найважливіше рішення – повернення активів Януковича-втікача. Але річ, зрозуміло, не лише в Януковичі. За рік вдалося конфіскувати активи 13 підсанкційних росіян, серед яких і відомий олігарх Дерипаска, Євтушенков та Шелков, який намагався переоформити українські активи на третіх осіб, а також ректори російських університетів, депутати держдуми росії, члени ради федерації росії. При цьому йдеться як про конфіскацію великих підприємств, так і про вилучення нерухомості, транспортних засобів, предметів розкоші. І робота у цьому напрямі триватиме. Більше того, ми очікуємо на аналогічні дії від наших партнерів за кордоном.

Мільярди на користь «Ощадбанку»

Важливе досягнення для України за цей рік, про яке я вже коротенько згадала, просування у справі «Ощадбанку» проти росії. Верховний суд Франції скасував рішення Апеляційного суду Парижа і залишив чинним рішення Міжнародного Арбітражу про стягнення з росії на користь Ощадбанку 1,1 мільярда доларів США. Крім того, до виконання рішення нараховуватимуться відсотки — близько 100 тисяч доларів США щодня.

За мірками міжнародних розглядів справу було завершено досить швидко, хоча людям необізнаним може здатися, що терміни великі. Я займалася цим кейсом понад 5 років. І варто сказати, що обсяг роботи був величезним — у результаті до суду вирушили 30 000 сторінок, на яких доведено незаконність експропріації інвестицій «Ощадбанку», що перебували у Криму.

Ще у 2017 році ми представили величезну презентацію на 600 слайдів перед Трибуналом, який складався із суддів із надзвичайно високою кваліфікацією. Його голова — Чарльз Брауер — відомий юрист, який брав участь у розробці угод про скорочення озброєнь між США та СРСР.

І нам вдалося переконати іменитих експертів. Першу перемогу здобули у 2018, але потім рф подала апеляцію і процес затягнувся. Проте минулого року питання все ж таки вирішилося на нашу користь — ми отримаємо всі справедливі компенсації за майно «Ощадбанку» в Криму.

Цінність такого результату важлива не тільки для конкретного банку. Це прецедент, який дозволяє рухатися далі в аналогічних кейсах і добиватися компенсацій від росії за її протиправні дії.

Агресор буде відповідати за злочин

Ще один дуже важливий напрямок роботи — домагатися відповідальності росії за злочини проти українців. При цьому питання стосується не лише періоду повномасштабного вторгнення, а й усіх років війни з 2014 року.

Наразі в Європейському суді з прав людини розглядаються 4 міждержавні справи України проти росії: з питань Криму, про вбивства політичних опонентів, про захоплення українських моряків та суден у Керченській протоці, спільний з Нідерландами позов про збиття літака у 2014 році та порушення прав людини у Донецькій та Луганській областях. Днями ЄСПЛ об'єднав справи «Україна та Нідерланди проти Росії» та «Україна проти Росії (Х)» (подано у червні 2022 року) щодо повномасштабного вторгнення в одне велике провадження.

У січні 2023 року ЄСПЛ оголосив про прийнятність міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії» та перейшов до її розгляду по суті. Після об'єднання зазначених справ ЄСПЛ перейде до стадії розгляду справи «Україна проти Росії (Х)», що прискорить її розгляд і не лише. Об'єднання забезпечить більш ефективний розгляд, оскільки деякі аспекти двох справ є подібними та взаємодоповнюваними. Вбивства, викрадення, тортури, посягання на приватне та сімейне життя, захоплення/знищення майна, дискримінація щодо мови, віросповідання, поглядів – все це частина офіційної політики росії з 2014 року, яка отримала продовження на теренах України, захоплених росією після 24 лютого 2022 року.

Проте хочу зупинитися на січневому рішенні ЄСПЛ у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» та його важливості. Суд встановив факт окупації росією частин Донецької та Луганської областей та перебування на цих територіях російських солдатів із самого початку війни – 2014 року! Суд готовий розглядати систематичне порушення прав людини у Донецькій та Луганській областях України. Епізоди включають викрадення людей та спроби незаконного вивезення сиріт. У рамках цієї справи розглядається збиття рейсу МН17. Наступний етап — рішення Великої Палати щодо справи.

Результати в ЄСПЛ посилять позиції нашої країни у отриманні справедливих компенсацій від росії. Крім того, це дозволить притягнути до відповідальності громадян росії. Зрозуміло, що вони намагатимуться уникнути такого результату, проте рішення у таких справах не мають терміну давності, а отже держава-агресор все одно відповідатиме рано чи пізно. І як показує динаміка року повномасштабної війни - домогтися справедливості вийде набагато раніше, ніж хотілося б керівництву рф.

Попереду ще багато роботи: це й рішення щодо створення Спеціального Трибуналу, Компенсаційної комісії, Компенсаційного фонду. Довгоочікуване визнання росії державою-спонсором тероризму і виключення з Ради безпеки ООН. До речі, зовсім недавно група Єрмака-Макфола домоглася припинення членства росії в FATF. Ведеться безперервна робота з виключення/обмеження прав рф в різних міжнародних організаціях. Збираємо документальну базу для подання міждержавного позову щодо двосторонньої угоди про захист інвестицій. А також санкції, санкції, санкції...

Минулий рік показав, що ми стали свідками трансформацій у європейській та світовій політиці. Те, що нам здавалося нереальним на початку війни, — тепер досягнуті результати. І їх буде ще більше. Так, процес вимагає неабияких зусиль, але зміни відбуваються. Наразі європейські партнери схвалили компенсаційний механізм, хоча на початку сприймали його обережно.

Схожа ситуація і з суверенним імунітетом - існує табу на конфіскацію заарештованого майна рф за кордоном. Однак і його можна подолати. Зараз саме завзятість України на полі бою та юридичному фронті дозволяють змінювати світові підходи та створювати нові реалії. Очевидно, що це зовсім не те, про що мріяв агресор рік тому. Але саме це є наша реальність.