Михайло Радуцький, народний депутат, голова Комітету з питань здоров'я нації, екс-президент ТОВ "Борис"

 

Уряд не врахував пропозиції Комітету здоров’я нації до проєкту держбюджету - без повноцінного фінансування залишилась Національна служба здоров’я. Батьки дітей з рідкісними захворюваннями будуть лікувати їх власним коштом.

Безперечно, добре, що у проєкті Держбюджету-2021, поданому до другого читання, майже на 4 млрд грн збільшені витрати на трансплантацію, фінансування Інституту раку, Інституту серця, закладів Національної академії медичних наук України. Однак це жодним чином не вирішує безліч системних проблем!

Наслідки істотного недофінансування сфери охорони здоров’я в умовах пандемії можуть бути вкрай негативними. Під загрозою проведення вакцинації від COVID-19 та взагалі фінансування пакетів з лікування коронавірусної хвороби. Під великим питанням заплановане підвищення зарплат медичних працівників. Значною мірою загальмується реалізація другого етапу медичної реформи. А, відповідно, і запровадження страхової медицини!

Колеги з МОЗ, НСЗУ, ДП "Медичні закупівлі" вже виступали із заявами та коментарями щодо ситуації. Спробую систематизувати та узагальнити картину, щоб і депутатському корпусу, і суспільству було більш зрозуміло – приймати бюджет у такому вигляді ми не маємо жодного морального права!

Отже, основні наслідки небажання уряду прислухатись до позиції Комітету.

1. Гострий дефіцит коштів на лікування коронавірусної хвороби

За інформацією НСЗУ, на 2021 рік на лікування хворих з діагнозом COVID-19 закладено 14,5 млрд грн. Цих коштів, за розрахунками служби, вистачить максимум на три місяці. Хоча навіть за умови проведення вакцинації епідемія не відступить так швидко – боротьба триватиме щонайменше до літа.  Але нам пропонують вже у квітні  вдесятеро зменшити видатки на лікування та відмовитись від доплат медичним працівникам, які лікують хворих на коронавірус. Це може призвести до катастрофи: не буде достатньої кількості лікарів, а держава забезпечуватиме лікування пацієнтів лише вибірково.

2. Відсутність потрібної кількості доз вакцини від COVID-19

У межах глобального механізму доступу до вакцин COVAX наша країна отримає безкоштовно доз на щеплення 10% населення. Для формування колективного імунітету, за оцінками ВООЗ, має бути вакциновано принаймні 65% населення. Приблизна вартість дози вакцини варіюється від $3 до $20. За мінімальними підрахунками (з урахуванням можливої допомоги від Європейського інвестиційного банку та Світового банку), на закупівлю потрібно 5,2 млрд грн. Щонайменш стільки ж знадобиться на забезпечення власне самого процесу вакцинації (і в т. ч. дотримання холодового ланцюга). Сьогодні в Держбюджеті закладено 2,6 млрд грн за закупівлю вакцини від COVID-19. Майже вдвічі менше, ніж потрібно, щоб вакцинація зупинила розвиток епідемії. 

3. Відсутність стимулів для первинної ланки медицини

В 2021 році планувалось запровадити коефіцієнти оцінки якості роботи медиків первинної ланки. Лікарі мали отримувати доплати за показником вакцинації населення та профілактики хронічних хвороб. Медики первинної ланки мають долучатись до вакцинації населення від Covid-19. Однак в умовах недофінансування держава не здатна запропонувати лікарям стимули для забезпечення потрібного рівня вакцинації населення. Як наслідок, Україна ризикує не лише занадто повільно провести вакцинацію від короновірусу, але й зіткнутись зі спалахами інфекційних захворювань, наприклад, туберкульозу чи гепатиту.

4. Повільний темп медичної реформи

В межах медичної реформи НСЗУ має поступово зменшувати кількість медичних закладів, які фінансуються за історичним  бюджетным розподілом, та збільшувати кількість повноцінно прорахованих пакетів гарантованих медичних послуг. Брак коштів фактично блокує цей процес – медзаклади продовжать отримувати від НСЗУ певну суму на зарплати та інші витірати. А не фінансуватись в залежності від кількості та якості наданих послуг. Але до того часу, поки не почнуть оплачуватись конкретні послуги, ми не можемо говорити про запровадження страхової медицини.

5. Залишені без підтримки люди з орфанними захворюваннями

Збільшення видатків на лікування орфанних захворювань на 500 млн. грн наступного року не вирішує проблеми допомоги родинам, які вимушені за свій рахунок лікувати дітей з рідкісними захворюваннями. Фінансування не покриває всіх пацієнтів. Хоча є принципова позиція, що держава повинна раз і назавжди закрити це питання, щоб мати моральне право чесно дивитись в очі батькам хворих дітей. Щоб вони не шукали допомоги по всьому світу.

Комітет з питань здоров’я нації ще в середині жовтня подав правки до проєкту бюджету. Ми запропонували значно збільшити фінансування медицини, зокрема, виділити НСЗУ додаткові 102 млрд грн на програму медичних гарантій та 7,7 млрд грн на закупівлю лікарських засобів для пацієнтів з онко та орфанними захворюваннями.

За даними НСЗУ, якщо відкинути, все, що тільки можна відкинути - мінімально необхідний рівень збільшення фінансування – 34 млрд грн. З цієї суми 22 млрд грн підуть на програму боротьби з COVID-19, адже спеціальний "антиковідний фонд" на наступний рік вже не передбачений.  Інші кошти – на додаткове фінансування пакетів медичних послуг. У МОЗ називають ще більшу цифру.

За процедурою Комітет здоров’я нації не повинен повторно розглядати бюджет перед другим читанням, це прерогатива бюджетного Комітету. Тому плануємо брати активну участь у  засіданні, відстоювати наших медиків та нашу систему охорони здоров’я! Залишити медицину під час пандемії в критично недофінансованому стані – це ВЕЛИЧЕЗНА ПОМИЛКА.