Михайло Радуцький, народний депутат, голова Комітету з питань здоров'я нації, екс-президент ТОВ "Борис"

 

2020 рік увійде в історію. Вперше у ХХІ сторіччі людство зіштовхнулось із пандемією, яка призвела до таких масштабних соціально-економічних потрясінь. У кризових умовах одним з головних завдань Комітету з питань здоров’я нації стала розробка законодавчих механізмів, які надавали виконавчій владі всі необхідні важелі для боротьби з коронавірусною хворобою. Одночасно ми зосередились на захисті медиків та вирішенні проблеми доступності медичних препаратів для населення. Втім, пандемія не завадила нам зробити і кілька важливих кроків з реформування галузі, зокрема, у напрямку розвитку державно-приватного партнерства – фундаменті майбутньої модернізації сфери охорони здоров’я.

Боротьба з СOVID-19

Ще навесні Верховна Рада з ініціативи нашого Комітету ухвалила декілька важливих законів, спрямованих на боротьбу з пандемією. Ми спростили процедуру закупівлі необхідних для лікування СOVID-19 медичних препаратів та обладнання, звільнили їх від ПДВ та мита. Інтегрували в українське законодавство світову практику – дозволили  застосовувати для лікування COVID-19 зареєстровані в Україні лікарські засоби off-label use. Йдеться про препарати, які прямо не показані для лікування хвороби, однак довели ефективність, застосовуються медиками і рекомендовані ВООЗ. Запровадили обов’язкове тестування всіх задіяних у протиепідеміологічних заходах категорій співробітників державних або комунальних структур (медики, правоохоронці та ін.). Розуміючи, що активне розповсюдження вірусу може призвести до ситуації, коли виникне дефіцит медпрацівників, дозволили медичним закладам залучати педагогів та інтернів до надання медичної допомоги хворим на COVID-19. Механізм покарання за недотримання маскового режиму, який діяв у країні на початку пандемії, виявився неефективним. Ми затвердили нову реально працюючу систему штрафів за недотримання маскового режиму для громадян та власників підприємств. Розмір штрафів був зменшений, а правоохоронці отримали можливість оформляти протоколи про адміністративні правопорушення просто на місці. Парламент ухвалив покрокову програму боротьби з пандемією – в результаті у МОЗ запрацювала "гаряча телефонна лінія", яка зняла частину навантаження із сімейних лікарів. Одне з останніх рішень Верховної Ради, погоджене Комітетом здоров’я нації – чіткі правила запровадження карантинних обмежень. Таким чином, вперше про введення локдауну бізнес та суспільство попередили майже за місяць.

Наступний рік стане роком вакцинування українців від COVID-19. Ми вже почали готуватись до проведення щеплення. Парламент ухвалив закон нашого Комітету, скоротивши термін реєстрації вакцини від COVID-19 в Україні до 5 днів. А на початок наступного року Комітет готує законопроєкт про кримінальне покарання за фальсифікацію вакцини. 

Соціальний захист медичних працівників

Під час пандемії навантаження на медичних працівників значно зросло. Боротьба з епідемією не була б ефективною, якщо б ми своєчасно не подбали про підтримку, захист та додаткову мотивацію медиків, котрі працюють з хворими на коронавірус. Деякі опозиційні політики намагалися займатись популізмом та звести турботу про лікарів до фантастичних обіцянок, які майже неможливо виконати. Натомість ми запропонували ефективну та реальну систему підтримки медичних працівників. Вважаю, що з цим завданням ми впорались.

Зокрема, запровадили фінансові стимули - 300% надбавку для медиків, які лікують пацієнтів із COVID-19. Парламент ухвалив закон щодо соціального захисту медпрацівників та їхніх родин на випадок тяжких наслідків хвороби або загибелі медика. Якщо медичний працівник після COVID-19 отримав ускладнення, що призвело до отримання інвалідності, виплата складає від 630 тис до 840 тис грн, у випадку смерті - 1,5 млн грн. На жаль, поки що закон не працює так, як передбачалось: лише приблизно 30% родин лікарів, що померли від коронавірусу, отримали виплати. Моя позиція: кожна сім’я, де загинув медичний працівник, повинна отримати компенсацію.

Одне з останніх рішень парламенту – ми зобов’язали Уряд внести посади фахівців лабораторій до Довідника кваліфікаційних професій працівників. Біологи та інші співробітники лабораторій нарешті отримають право на надбавки до зарплати, якими з 1 вересня користуються медичні працівники.

Доступність лікарських засобів

Епідемія загострила проблему доступності ліків. Комітет здоров’я нації принципово не пропонував адміністративний шлях здешевлення медпрепаратів, вважаючи його хибним. Ми діяли ринковими методами, стимулюючи виробництво та посилюючи конкуренцію. Верховна Рада ліквідувала патентну монополію виробників, ввела в законодавство положення "Болар", що пришвидшило вихід на ринок медпрепаратів-генериків вітчизняного виробництва.

У березні Кабмін тимчасово зняв заборону на продаж медичних препаратів через інтернет. Комітет здоров’я нації в свою чергу розробив нормативну базу, яка регулює сферу онлайн продажів медичних товарів. Запроваджена система ліцензування операторів, які здійснюють онлайн торгівлю медпрепаратами, встановлені чіткі правила, які мінімізують ризики продажу неякісних або підроблених медичних препаратів.

Також ми створили умови для повноцінного запуску прозорої національної системи державних закупівель на базі ДП "Медичні закупівлі України". Рада ухвалила закон щодо укладання середньострокових договорів. Ці заходи дозволять навести лад у системі державних закупівель лікарських засобів, планувати цей процес заздалегідь та економити кошти платників податків.

Інвестиції в галузь

Цього року стартував другий етап медичної реформи. Відповідальність за технічне переоснащення медичних закладів покладена на місцеву владу. На жаль, коштів місцевих бюджетів у багатьох випадках недостатньо для закупівлі сучасного обладнання та модернізації лікарень. Єдиний вихід - активніше залучати механізми державно-приватного партнерства,  "підключити" до розвитку медичних закладів інвесторів. Минулого року парламент ухвалив закони про концесію, але відкриття сфери охорони здоров’я для інвестицій потребує окремих змін законодавства. Приклад таких змін - законопроєкт "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові". Цей закон, на мій погляд, є зразком державницького підходу до реформування одного з напрямків системи охорони здоров’я. Справа в тому, що більшість регіональних центрів служби крові має застаріле обладнання, система добровільних донорів майже зруйнована. Це призводить до ризиків інфікування небезпечними хворобами під час переливання крові. Родичі пацієнтів вимушені самостійно вирішувати проблему з пошуком донора. Ми легалізували інвестиції та створили умови для заміни застарілого обладнання, посилили контроль за якістю крові. І одночасно захистили наш ринок та пацієнта: заборонили вивіз крові та її компонентів за кордон, запровадили стандарти якості, ліцензування всіх суб’єктів системи крові. На прикладі служби крові має бути продемонстровано, як можна модернізувати нашу медицину за допомогою державно-приватного партнерства.

Плани на 2021 рік

Не всі законопроєкти, підготовлені Комітетом, ухвалені в цьому році. Значна кількість наших законодавчих розробок ще проходить етап погодження та доопрацювання. Зокрема, ми працюємо над продовженням та удосконаленням медичної реформи – запровадженням механізмів доплат та співоплат. Активно рухаємося у напрямку обов’язкової страхової медицини. Наступні кроки на цьому шляху – введення більш дієвих стимулів для роботодавців, які пропонують співробітникам поліси добровільного медичного страхування. На черзі також два стратегічно важливих законопроєкти – "Про систему громадського здоров’я" та "Про лікарські засоби". Отже, 2021 рік має стати роком продовження реформ та системних змін, які наблизять українське законодавство до європейських та світових стандартів.