Михайло Радуцький, народний депутат України, голова комітету здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування

 

Щоб врятувати українців від підробок, цього року стартує пілотний проєкт із розміщення QR-коду на медичних препаратів. Він дозволить покупцю за допомогою смартфона перевіряти продукцію аптек на справжність.

Підробні ліки збувають через інтернет

Карантинні заходи в країні дали поштовх для розвитку інтернет-торгівлі. Українці почали замовляти лікарські засоби додому, щоб зайвий раз не виходити з дому. Якщо в аптеці якість ліків контролюють, то що за медпрепарати вам доставить кур’єр – не знає ніхто. 

Більшість інтернет-аптек працюють без дозвільних документів, покупка через інтернет проходить знеособлено – покупець не бачить товару, продавця, документів на ліки, не отримує чеку. За оцінками експертів, понад 80% фальсифікованих медичних препаратів в Україні реалізовується через інтернет-замовлення. Загалом в Україні, за різними оцінками, обсяг фальсифікату складає 10-15% ліків, і до 40% медичних виробів мають неналежну якість або підроблені.

Весь світ бореться з фальсифікацією медичної продукції, бо вона критично загрожує системі охорони здоров'я. Фальсифікат призводить до втрати довіри до ліків, постачальників медичних послуг і системи охорони здоров'я в цілому. Наша країна вже зробила декілька важливих кроків для боротьби з підробними ліками.

Збільшили строки покарання за фальсифікат

Восени минулого року Верховна Рада схвалила проєкт Закону №1152-1, збільшивши відповідальність за фальсифікацію лікарських засобів за статтею 321-1 Кримінального кодексу України. Президент підписав цей законопроєкт 24 листопада 2019 року.

Мені як законодавцю завжди цікаво аналізувати ефективність прийнятих законів. Дізнатись, наскільки дієвими є зміни, які ми пропонували. На мій запит в МВС надали інформацію, що з початку року за цією статтею до ЄРДР внесли 9 кримінальних проваджень. Однак суд розглянув лише одну справу, покаравши шахраїв… штрафом.

Отже, правоохоронці працюють, але збільшення термінів позбавлення волі не призвело до реальних «посадок» фальсифікаторів. Вочевидь, ставка лише на репресивні методи не дає стовідсоткового результату. Більш ефективний підхід - створювати умови, в яких фальсифікат не зможе існувати.

За прикладом системи ProZorro

Завдання держави – в різних галузях напрацювати таку систему, яка унеможливить порушення законодавства. Зараз, під час бурхливого розвитку інформаційних технологій, ми можемо частину профілактичних функцій передати громадянам.

Нам, українцям, потрібна прозорість та відкритість в усіх галузях діяльності країни. Вдалий приклад ефективної роботи державних органів – система ProZorro. Вона, завдяки відкритості, зняла цілий пласт запитань щодо чесності тендерів. Держава створила таку систему, що сама себе захищає від порушень законодавства. Так, звісно, трапляються поодинокі випадки, коли навіть цю систему обходять злочинці, однак загалом вона працює ефективно.  

ProZorro - це той приклад, коли держава частину своїх функції передає громадянам. У державній системі закупівель кожен може побачити всю інформацію про тендер. Та у разі виникнення сумнівів – звернутись до правоохоронних органів. Тобто замість репресивних засобів боротьби з порушниками закону ми запропонували громадянам приєднатись до боротьби з корупціонерами шляхом громадського контролю. Подібним чином, вважаю, потрібно діяти і у напрямі боротьбі з фальсифікацією медичних препаратів.

Захистити лікарські засоби QR-кодом

В усьому світі одним із ефективних варіантів боротьби з фальсифікатом вважають розміщення виробником на упаковці QR-коду. Такий код є унікальним ідентифікатором, що дозволяє вказати назву, фармацевтичну форму, міцність, розмір, тип упаковки, національний та серійний номери, термін придатності та дані про виробника. До розміщення партії на ринку коди вносяться до електронної бази державного органу. QR-код зчитується сканером і звіряється із системою моніторингу. Система не передбачає двох однакових серійних номерів, тому упаковка ліків не може мати «двійника».

У США почали розміщати QR-коди на медичних препаратах з 2015 року, в Європі – з 2019 року.  

В Україні за рішенням Кабміну пілотний проєкт щодо маркування контрольними знаками (розміщення QR-кодів) повинен був стартувати з 1 вересня 2019 року. Однак виявилось, що система розміщення QR-коду не співпадає з європейською. А українським фармкомпаніям потрібен час для адаптування виробництва та перереєстрації вже випущених партій лікарських засобів. Щоб виправити ці нюанси проєкту, його відклали. 

Оновлена дата старту проєкту – 1 листопада 2020 року. Спочатку виробники лікарських засобів зможуть приєднатися до проєкту за бажанням, а з 1 листопада 2021 року це стане обов’язковим.

Зафіксувати QR-код у законодавстві

Комітет здоров’я нації вже ініціював зміни в законопроєкті про лікарські засоби, щоб адаптувати його під європейські стандарти та дозволити   українським виробникам лікарських засобів на рівних конкурувати з іноземними компаніями. Ще один пункт цього проєкту закону - впровадження маркування кожної упаковки лікарського засобу індивідуальним QR-кодом, який, з одного боку, надає регуляторному органу та споживачу повну інформацію про препарат, з іншого – унеможливлює потрапляння на ринок фальсифікатів. 

Постанова Кабміну щодо пілотного проєкту – це лише перший крок на шляху до боротьби з підробними ліками. Нам як законодавцям треба зафіксувати необхідність розміщення QR-кодів та адаптування української системи до європейської у законодавстві. Потрібно покінчити з ілюзіями, що ми можемо завжди досягати результату репресивними методами.  

Наша кінцева мета — дати можливість покупцю за допомогою смартфона перевірити походження препаратів. Та зрозуміти, це фальсифікат чи справжній препарат. Впровадження маркування кожної упаковки лікарського засобу індивідуальним QR-кодом та налагодження механізмів оперативного реагування на підробні медичні засоби дозволить нам більш ефективно боротися з фальсифікованими медичними препаратами.