12:24 19.02.2021

Автор ВІКТОР КРУГЛОВ

Держава має збільшувати свою участь у розвитку книги в Україні

4 хв читати
Держава має збільшувати свою участь у розвитку книги в Україні

Віктор Круглов, видавець, генеральний директор видавництва "Ранок"

 

Економічна криза та карантин сильно вдарили по українському книжковому ринку. За даними Книжкової палати України, за період 2020 року малі видавництва країни знизили випуск книг за назвами на 49%, за накладами — на 54%; середні та великі видавництва — на 43% за назвами і на 48% — за тиражами. А надходження від продажів книжкової продукції були на 48% меншими у порівнянні з минулим роком. Якщо в європейських країнах втрати оцінюють в межах 15-20%, в Росії — 30%, то в Україні падіння в обсягах виробництва склало більше 70%.

Урешті, у 2020 році до Книжкової палати України  надійшло 13858 назв книг і брошур загальним тиражем 20209,0 тис. примірників, що у порівнянні з даними 2019 року становить: за назвами — 69,2%, за тиражами — 40,2%.  Із цієї кількості, надрукованих у 2020 році  — 9784 нових найменувань книжок та 4074 перевидання — книги, що вже виходили в минулі періоди. Враховуючи, що в країні проживає близько 40 млн. громадян за результатами ковідного року, було видано 0,48 книг на одного жителя країни.

За результатами року видавці залишилися з величезними боргам перед поліграфістами, авторами і трудовими колективами. У 2020-му закрилися 343 українські видавництва. Звісно, катастрофу вдалося частково погасити за рахунок державної інституційної підтримки у розмірі майже 82 млн. грн, яку від Українського інституту книги отримали 97 видавничих підприємства. Крім того, за програмою поповнення фондів бібліотек у 2020-тому УІК закупив у видавців 380 972 книги (847 найменувань) на суму 47 млн грн, найменшу за останніх 3 роки. Книговидавнича галузь в нашій країні, залишається поза пулом пріоритетних питань державної політики. На відміну від політиків розвинених країн світу, для яких книговидання є важливою складовою системи цінностей нації та підґрунтям для розвитку людської особистості та відповідно економіки держави, український політикум ототожнює культурний продукт із банальним промисловим, а культурну сферу прирівнює до традиційного бізнесу.

Із найбільш ефективних інструментів, які діють у розвинених країнах світу є  —  створення програм пільгового кредитування для видавничого бізнесу; компенсація витрат видавництв на купівлю авторських прав, підтримка підприємств книжкового ритейлу та адресна підтримка центральною та місцевою владою книгарень, підтримка письменників-початківців;  прозора система держзакупівель та популяризація читання на всеукраїнському рівні. За свіжим дослідженням УІК та InfoSapience, у порівнянні з 2019 роком люди стали читати менше, зокрема вдвічі скоротилася кількість тих, хто читав понад 26 книжок на рік. А категорія тих, кого ми втрачаємо як споживачів книжкового контенту (читають менше, ніж раз на два місяці), навпаки, зросла.

В країні залишається поза увагою проблема, що гальмує розвиток галузі — піратство та відсутність механізмів захисту авторського права. Як результат, активізувалося поширення контрафактної та піратської літератури. Доля такого контенту на ринку паперових книг сьогодні складає 30-40%. Серед електронних і аудіо-книг показник сягає 90%.

Найболючішою проблемою є виживання книгарень, яких в Україні критично мало. За даними Держкомстату на кінець 2018 року при кількості населення близько 42 млн., кількість книгарень складала 222. Відповідно одна книгарня функціонувала для 200 тис. населення. Для порівняння: у Німеччині одна книгарня припадає на 15 тис. мешканців, у Польщі та Данії — на 12 тис., Нідерландах — на 10 тис., Фінляндії – на 7 тис.
Немає необхідності пояснювати, що успішність українських видавництв на пряму пов'язана з успішність книжкових магазинів. Державна підтримка у вигляді грантів та інституційних програм для видавництв це дуже добре, але книгарні є не менш важливими гравцями ринку. Книжкові магазини, у теперішніх умовах — це місце спілкування читачів  та місце промоції книжки. Вижити в умовах рецесії та високих орендних ставок  книжкові магазини — у всякому разі, чимала їх частина, просто не зможуть. Без книгарень, згодом, не існуватимуть і видавництва, для яких ці книгарні є природним середовищем для дистрибуції книг. Немає продажів — немає грошей — немає нових книг. Або їх стане значно менше.

Вважаю, що Україна має звернути увагу на програми підтримки операторів книжкового ритейлу, які сьогодні, працюють у розвинених країнах світу. Наприклад,  у Франції  книгарням частково відшкодовують частину орендної плати. Інакше в центрі Парижа давно не будо б книжкових магазинів.
В Україні можна було б ввести систему кеш-рибейтів, що передбачає повернення 10-15% від коштів, отриманих від реалізації української книги на покриття оренди для книжкових магазинів. Введення подібної системи для легально діючих книгарень, що реалізовують продукцію українських видавництв, може вирішити низку важливих питання  — створення особливих умов для української книги та сприяння прозорій діяльності операторів. Враховуючи, що річний обсяг книжкового рітейлу в Україні складає приблизно  300  млн. грн, сума кеш-рибейту може скласти — 30 -45 млн. Для державного бюджету це надсильна сума (стільки коштує побудувати 15 км дороги А класу). Для книгарів  —  можливість зберегти бізнес. Якщо подібна система буде введена та діятиме в країні хоча б 3-4 роки, у власників книгарень з'явиться можливість не тільки вижити, але й відкрити нові об'єкти.

Очевидно, що не усі перелічені мною заходи не є однаково ефективними, а на реалізацію деяких із них можуть знадобитися занадто великі суми. Тим не менш, державі потрібно звернути увагу на розвиток ринку книги в Україні.

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

СЕРГІЙ ГОНЧАРЕВИЧ

Сім помилок продавця в процесі укладення M&A-угоди

МАРИНА ЛАЗЕБНА

Індексаційна історія: крапки над "і"

СЕРГІЙ БИКОВ

Історія нас виправдає, тому що історію пишемо ми!

АНДРІЙ ВОЛКОВ

Де взяти антитіла на ринку проблемних боргів?

ОЛЕКСАНДР СУЩЕНКО

Відродження Фенікса: Підтримка українського "зеленого курсу" в постпандемічному світі для стрімкого руху вперед

АНТОН РОВЕНСЬКИЙ

Туреччина Ердогана: народження нової наддержави?

CТАНИСЛАВ КАЗДА

Навести порядок: для реального захисту споживачів газу потрібно завершити анбандлінг Нафтогазу

ГАЛИНА ЯНЧЕНКО

70 народних депутатів стали співавторами законопроектів про перезавантаження АРМА

ВОЛОДИМИР ПАВЛЕНКО

Тліти чи горіти: яка АРМА потрібна Державі?

ОТТО ВАТЕРЛАНДЕР

Справжній захист споживача природного газу: ринкова ціна та конкуренція на ринку

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА