Віктор Круглов, видавець, генеральний директор видавництва "Ранок"

Нинішній рік оголошений Генеральною Асамблеєю ООН Міжнародним роком креативної економіки та сталого розвитку. Серед українських експертів в області культури, бізнесу та представників влади креативні індустрії, також, стали однією з популярних тем для обговорення. Нещодавно, у підтримку національних креативних індустрій Міністерство культури та інформаційної політики України створило Раду з розвитку креативної економіки. Довгоочікуване представниками КІ рішення було продиктоване невтішною статистикою щодо збитків, які понесли оператори ринку за період пандемії.

Поміж тим, за останнє десятиліття, креативність стала ключовим фактором розвитку економіки та суспільства багатьох країн світу. В розвинених країнах темпи розвитку галузі є значно вищими, ніж у традиційної промисловості. Навіть під час економічного спаду, за період минулого року, обсяг світового креативного сектора виріс на 14%. До початку пандемії, активність креативних індустрій України за темпами розвитку не поступалася активності КІ розвинених країн світу. Але за період минулого року у більшості з  секторів креативної економіки нашої країни було зафінсоване падіння ПДВ, що вказує на зниження обсягу реалізації товарів і послуг. Подекуди покажчики сягали 50% регресу, порівняно з 2019 роком. Здебільшого в умовах карантину постраждали: театральна та концертна діяльність, функціонування музеї, книговидання та діяльність книгарень.

Згідно з аналітикою мережі "Книголенд", за минулий рік в Україні закрилося 48 книгарень. Найпоширеніша причина — висока орендна плата. Нині на 40-мільйонну країну маємо лише 200 книгарень. Для порівняння: у Німеччині одна книгарня припадає на 15 тис. мешканців, у Польщі та Данії — на 12 тис., у Нідерландах — на 10 тис., у Фінляндії — на 7 тис. Цьогоріч банкрутства книгарень та закриття бібліотек тривають. Без них згодом перестануть існувати й видавництва, для яких книгарні є природним середовищем розповсюдження книжок.

Зауважу, що книговидання є інтелектуальним базисом розвитку усіх напрямків креативних індустрій, їх рушійною силою, а ще — потужним інтелектуальним капіталом. Про це добре знают у Велицій Британії. Книжковий бізнес цієї країни вважається одним із технологічніших у світі. В цій країні щорічно виходить декілька сотень тисяч книг. Це забезпечує найвищу щільність новинок на душу населення у світовому рейтингу. Книговидання — одна з найбільших галузей Великобританії з високими показниками по річному обороту і кількості зайнятих працівників. Саме тому, Британія є флагманом світового книговидавничого ринку та формує тренди та тенденції.

В цілому, за останніх декілька років, світове книговидання набуло разючих перетворень. Технології стали ключовими фактором змін та надали стимул для подальшої трансформації індустрії. Книги розширили свої традиційні формати та увірвалися в аудіо- та віртуальний простір, завоювали Інтернет та створили нові тренди, тому числі в соціальних мережах. Йдеться про виникнення Book-Talk в TikTok та на Youtube.  Більш того, слід лише якомусь книжковому всесвіту здобути масову популярність, рано чи пізно в його основу лягають кінострічки, комп'ютерні ігри і навіть спектаклі, сотні фанфиків, пісень, та навіть докладна енциклопедія, що пояснює уклад вигаданого світу. Як це сталося з незабутнім "Володарем кілець".

Пригадайте, як на прикінці 90-років розпочалася світова експансія "корейської хвилі"? Тоді влада Південної Кореї започаткувала потужну урядову "Агенцію креативного контенту". Завдяки активності агенції поняття "корейська хвиля" дуже швидко переросло у глобальну субкультуру, що містити південнокорейські комп'ютерні ігри, міську моду, сучасну літературу та дитячу анімація. Від початку культурної експансії, країна зробила ставку на свою унікальну культуру як предмет експорту і завдяки цьому успішно завоювала увагу мільйонів читачів корейських бестселерів, глядачів телесеріалів - дорам та слухачів музики у стилі K-pop.

Взагалі, без книговидання неможливий поступ креативної економіки та людського капіталу. Без книжки не буде освіти, не розвиватимуться наука й технології, економічне становище країни ніколи не покращиться. Саме тому, уряди більшості розвинених країн, впроваджують спеціальні програми підтримки галузі. В результаті, за 2020 рік кількість людей, що читають, зросла в країнах ЄС, Великій Британії, США та Японії. В Україні ж, згідно минулорічного опитування опитуванням компанії Research & Branding Group 57% українців взагалі не читають книжок. За відсутності спеціальних державних програм, направлених на підтримку, розвиток галузі, популяризації читання у суспільстві українське книговидання загине.

Підсумовуючи вищезазначене процитую заступника міністра культури та інформаційної політики Ларису Петасюк: "Нашій державі варто поєднати історичну схильність українців до творчості в її будь-яких проявах із глобальним трендом "креативізації" майбутнього... ",— та додам, але при цьому, слід використовувати успішні приклади зарубіжного досвіду.