16:52 20.09.2021

Автор ВАДИМ ГРИБ

Деолігархізація по-українськи: що відбувається насправді?

7 хв читати
Деолігархізація по-українськи: що відбувається насправді?

Вадим Гриб, Голова Ради директорів і засновник Інвестиційної компанії "ТЕКТ", кандидат економічних наук

 

Подивився програму Шустера про олігархів, і склалося враження, що мало хто розуміє, що відбувається! Ну, або я не розумію, що теж цілком може бути. Але все-таки вирішив висловитися з цього питання. Я, олігархами займався на системній основі, коли працював в СБУ. Очолював робочу групу з цього питання. Для того, щоб зрозуміти, що реально відбувається, мені забезпечили контакт і доступ до інформації  всіх міністерствах і відомствах, де так чи інакше були інтереси олігархів. За результатами дослідження, ми зробили доповідь по основним олігархам, які отримували незаконні преференції використовуючи свій політичний вплив і розстановку кадрів. Висновки, якщо не конкретизувати, були однозначними, треба змінювати закон про антимонопольний комітет для того, щоб прибрати монополію в галузях і створити рівні умови для всіх, прибрати лобістські преференції, при цьому уважно ставитися до кадрової політики і ряд інших заходів .... Це дуже в загальному, хоча ми дійшли до деталей по кожному "об'єкту".

Тепер трохи про інше. Коли я зустрічався з Президентом Польщі, Кваснєвським, на наше запитання про допомогу Заходу, він дуже просто відповів, що коли ми (в Польщі), знищили місцевих "олігархів", то прийшли транснаціональні компанії, які стали диктувати умови і нав'язувати свої правила гри. Кого ставити міністром, які пріоритетні теми розвитку, які кредити і скільки брати і багато іншого. І Кваснєвський говорив, що це була велика проблема, оскільки знищувався вітчизняний капітал і країна ставала повністю залежною від США і їх партнерів. Є така теорія, фінансового пилососу, коли іноземний інвестор вкладає гроші в активи, а потім виводить весь прибуток в свою країну, оскільки не зацікавлений у розвитку країни об'єкта інвестицій в цілому, де він придбав активи.

І ще один відступ, я колись почув від одного американця, що демократія в їх розумінні, це вільний вхід і вихід капіталу. І за це вони борються в кожній країні. І як тільки це питання вирішене, в країну відразу заходять транснаціональні компанії і скуповують економіку з самого початку. Ну і звісно верховенство права, інвестиції адже треба захищати!

Так ось, якщо спробувати проаналізувати ситуацію не з точки зору тактики, а з точки зору стратегії, то вимальовується цілком закономірний сценарій. Чому я поділяю тактику і стратегію, тільки тому, що в нашому суспільстві легко знайти прихильників тактичних рішень і дуже мало людей здатних за цим побачити щось більше.

Як пройшла революція, залишимо це питання за дужками, тим більше, що суспільство до цього було готове. Але потім, одним з перших законів, був закон про люстрацію, який також, як і зараз говорять про олігархів, без суду і слідства, вішав ярлик і позбавляв громадян певних прав і свобод. Спочатку була масова ейфорія, ми ж перемогли, а переможців не судять. Потім зіткнулися з тим, що замість одних корупціонерів прийшли інші, вже в епоху Порошенка. Після змінилося ще одне покоління у владі і прийшла команда Зеленського. Людей Порошенка вони виганяли, а всі старі кадри були під люстрацією. І кого було можна висувати на державні посади? Тільки молодих і не досвідчених, і переважно тих, хто був поруч, або гарно говорив про необхідність реформ. У нас з'являється цілий пласт людей, яких в народі називають "соросятами", які загалом правильно говорять про необхідність реформ, але ці люди, не маючи досвіду державного управління, при цьому сповнені західним розумінням реформ, по життю, виявилися дуже слабкими управлінцями і поняття не мали як імплементувати західні стандарти до нашої дійсності.

 

Далі, оскільки вітчизняний капітал в особі олігархів, реально заважав або нівелював всі зусилля влади по реформуванню як економіки, так і створенню демократичних інститутів, необхідно було розв'язати з ними війну. Було поставлено завдання повне знищення олігархату, як класу, що власне і озвучив Зеленський.

Але далі з'являються нестиковки, як бути з активами олігархів і як з них зробити простих бізнесменів?

І Данілов відповів на це питання у Шустера, що треба повернутися до витоків створення капіталу, тобто переглянути приватизацію. Якщо пам'ятаєте основну проблему приватизації, так це те, що практично завжди конкурси робилися під конкретного покупця, хто домовився з владою. Правда Данілов сказав, що у них поки немає розуміння, а що робити з тими активами, які вже були перепродані? Але ідея така є і даний сценарій вони зараз відпрацьовують на Мотор-Січ. Там акції підприємства заарештовані і СБУ намагається якраз накопати матеріал, щоб скасувати приватизацію. Як це буде, сказати складно, але якщо подивитися на виступ Арахамії, то їм все одно, "є мета і немає перешкод". Для них що Венеціанська комісія, що венеціанська штукатурка в принципі одне й теж.

А що буде далі, якщо вдасться скасувати підсумки приватизації? Повторна приватизація, це ж зрозуміло! Причому підкреслю, основні зусилля витрачаються не на створення нових правил гри для бізнесу через антимонопольне законодавство, а на схему, як забрати в принципі активи у олігархів. І судячи з усього, саме це і радять наші іноземні донори і покровителі. Чому? Та тому, що тоді шлях до поглинання нашої економіки буде вільним. За ці роки олігархи структурували бізнес, отримали необхідні ліцензії та дозволи, по суті зробили інвестиційно-привабливими окремі напрямки бізнесу. Далі все зрозуміло, в країну входять транснаціональні компанії, бюджет отримує купу грошей, які можна витратити на дороги, соцсферу і однозначно на якомусь проміжку часу все буде добре! Але потім спрацює ефект фінансового пилососу, і ми потрапимо в економічне рабство. В цьому плані і зараз вже чимало робиться, коли узгоджуються величезні кредитні лінії на різні "неокупні" проекти.

Окремо, ще хотів зупинитися на олігархах і ЗМІ. Для кого секрет, що велика частина каналів дотаційна! І олігархи тішать себе телеканалами, як і футбольними клубами, тому, що це як візитна картка успіху. Телеканали працюють цілодобово, створюючи різні контенти, оскільки їм треба конкурувати за глядача. А це все додаткові витрати. Звичайно передачі по типу Савіка Шустера в якійсь частині мають вищий рейтинг, але вони займаються тільки дуже вузьким сегментом, який дає їм можливість заробляти, не витрачаючись на велику інфраструктуру. Що станеться, коли телеканали заберуть у олігархів?

Відповіді, напевно, 2, або хтось купить, хто зможе ефективно управляти цим бізнесом, витісняючи конкурентів (іншими словами багато каналів повинні будуть закритися), або продати відомим світовим брендам, які також є транснаціональними компаніями. На першому етапі знову все буде добре, як мінімум для Зеленського, оскільки він вирішить проблему, над якою довго ламав голову Порошенко, намагаючись забрати ряд каналів під себе, а Зеленський просто створить умови для їх вимирання. Суспільство однозначно втратить в соціальному плані, оскільки залишаться канали, які будуть показувати тільки шоу з політиками і зірками. Але в стратегічній перспективі, якщо в медіа простір зайдуть іноземні холдинги, ми як українці втратимо ще більше, оскільки з'явиться ще й механізм промивання наших мізків. А, що ми зможемо протиставити?

Ситуація з Північним потоком, та й не тільки, вже навчила нас тому, що треба розраховувати переважно на свої сили, а допомога заходу вона завжди кон'юнктурна.

Тому приймаючи рішення треба завжди прораховувати можливі наслідки і в моєму розумінні цим завжди займався такий орган як РНБО тобто аналітика та прогнозування, для них була основним завданням. А зараз Зеленський перетворив цей орган в якусь незрозумілу структуру управління, якій можна прикриватися, віддаючи всім розпорядження, але за виконання завжди відповідають інші люди.

Тепер знову до наших олігархів, звичайно хотілося б, щоб вони залишилися просто великими бізнесменами, які заробляють прибуток і інвестують в українську економіку. Хоча я розумію, якої шкоди нашим економічним інтересам вони завдали, і багатьох якщо чесно, я садив би до в'язниці за економічні злочини, а також допомогу агресорові в певний час, по окупації наших територій.

Єдиний легальний шлях, якщо не брати до уваги притягнення до кримінальної відповідальності і конфіскацію активів, це антимонопольне законодавство, яке і покликане встановити для всіх однакові правила гри. Але мені здається, існуюча влада в цьому напрямку робить дуже мало і більш того, не вірить у всю цю історію. Так ось, на мій погляд, головне завдання влади, щоб замість 10 великих олігархів, з'явилися сотні великих вітчизняних бізнесменів, тоді у нас є шанс на майбутнє. Хотілося, щоб основні сектора економіки належали насамперед вітчизняному капіталу, а не нашим заокеанським друзям, хоча ті й несуть нам деякі сучасні стандарти. Але тут питання стратегії, а не тактики! А, поки на жаль, мені більше зрозуміла стратегія наших заокеанських партнерів, ніж власна.

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА