Валерій Туровський, власник торгівельної марки SPORTINSURANCE®

 

Коли я був пацаном, взимку перемикався з футболу на хокей і вболівав за київський "Сокіл", який зірок з неба не хапав, але був своїм, рідним. Як більшість тоді, вболівав за збірну Союзу з хокею. Особливо вражали мене матчі суперсерій 70-х зі збірною Канади. Канадці грали жорстко, навіть жорсткіше, ніж ми у дворі. І ось у роздумах про страхування професійних спортсменів я згадав "дитинство золоте" і здійснив чергову вилазку до Інтернету. Виявилося, є у Вікіпедії цікава стаття "Хокейні бійки", а у професійному хокей термін тафгай (tough guy – "жорсткий хлопець").

Хто ж такий тафгай? Це - професійний хокеїст, який спеціалізується на бійках, жосткій силовій боротьбі з хокеїстами команди-суперниці та охоронець хокеїстів своєї команди від тафгаїв інших команд. Багато хто пам'ятає одного з найвидатніших хокеїстів XX століття Уейна Гретцкі (Wayne Douglas Gretzky). Так ось, його "охоронцем" був професійний хокеїст українського походження Дейв Семенко (Dave Semenko). Рівень травматизму та смерності серед тафгаїв є одним з найвищих у професійному хокеї.

Професійний спорт – це шоу-бізнес, що полягає в організації та проведенні масових заходів, в у яких процес змагань проходить у формі привабливого видовища, що має попит у глядачів (споживачів), мас-медіа, рекламодавців. Крім того, фанатам того чи іншого спорту, спортсмена продаються супутні товари та послуги.

Видовище у цьому бізнесі створюють працівники – спортсмени-професіонали, на навичках яких заробляє роботодавець.

Так що ж відрізняє професійного спортсмена від аматора? Тільки одне – місце роботи.

Професійний спортсмен продає роботодавцю свій час, навички та здоров'я, так саме, як роблять це наймані працівники в інших галузях людської діяльності.

Якщо є професія – є й професійні ризики. Чим довше працює "розкручений" професіонал, тим більше на ньому заробляє роботодавець. Підготувати вископрофесійного спортсмена, що приносить  дохід - це час і витрати. Відповідно, ризики є у працівника-спортсмена та його роботодавця, який кровно зацікавлений у збереженні здоров'я топових спортсменів. На поверхні лежать ризики різноманітних травм. Контракт професійного спортсмена у командних видах спорту може передбачати як лікування, так і медичне страхування або від нещасних випадків, зазвичай за кошт клубу. Кілька років тому я розмовляв з батьком гандболістки, який нарікав на те, що в нас у ДЮСШ, де навчається та грає його донька, немає страховки і доводиться її купувати самому, а в Румунії, де в одному з клубів грала старша подруга доньки, яка отримала травму, але клуб повністю оплатив лікування та реабілітацію. Обурювався тато гандболістки нашою системою. Так, сплатив клуб, але з власним коштом, чи за рахунок страхування, але напевно це було передбачено контрактом гандболістки. А що наші ДЮСШ, систему фінансування яких ви знаєте не гірше мене. Звідки там гроші на страхування та тим більше лікування спортсменів? Важко мабуть уявити, але у Німеччині система державного спортивного страхування працює. Тому ще раз закликаю тих, хто не професійно, але регулярно тренується: не чекайте від держави нічого – страхуйтесь самі, якщо серйозно підходите до спорту, свого здоров'я та гаманця. Проте, відволікся від професійного спорту.

Договори страхування з професійними спортсменами є вкрай ризиковими для страхової компанії, якщо не сказати, що вони, на перший погляд, вочевидь збиткові. Статистика футболу – "ризик отримати травму під час одного матчу у футболіста-професіонала становить 12%, а за один сезон кожен третій футболіст отримує травму, що призводить до виходу його з гри". Наведена вище статистика з Інтернету дуже узагальнена. Якщо бути точним і говорити про футбол, то за даними Британського медичного журналу, що базуються на дослідженні елітних європейських футбольних клубів (досліджено 22 942 травми, зареєстровані за 494 командні сезони), не все так страшно: 42% травм носять легкий характер та призводять вихід футболіста з  тренувально-змагального процесу на 7 днів або менше, 56% травм мають помірний характер, відсутність футболіста 7–28 днів. Лише 2% випадків є тяжкими із середньою відсутністю понад 28 днів. Ось це саме ті події, для яких потрібне страхування. Маючи ці цифри, страховики та клуби можуть рахувати та домовлятися, що покривати страхуванням і як, а що ні. Чи не правда, статистика травматизму – велика річ! На жаль, що в Україні дослідження травматизму системно не ведуться, хоч SPORTINSURANCE® і пропонував спільну роботу в цьому напрямі ряду федерацій.

Що може запропонувати страхова галузь людині, яка забезпечена страховкою або грошима на лікування від роботодавця? У "топових" спортсменів щомісячний дохід досить значний, що забезпечує безбідне життя сім'ї. Тут й слід шукати ризики.

Пропозиції страхування для професійних спортсменів, крім страхових сум від нещасних випадків (у Німеччині пропонується до EURO 2 млн) відрізняються ще одним цікавим страховим продуктом. Він називається англійською Career Ending Insurance. Фактично це страхування від нещасного випадку, але "зі щасливим кінцем". Його суть: якщо травма, що отримана, призведе до неможливості продовження "роботи спортсменом", страхові компанії забезпечать або одноразову страхову виплату, або щомісячну, доки спортсмен знову не "встане на ноги", у тому числі й в іншому виді діяльності. У тій же Німеччині страхові суми за цими програмами пропонуються у розмірі до 20 млн. євро.

Здавалося б, що ще вигадати. Є й інші ризики, особливо у високооплачуваних спортсменів. Ці ризики й страхові продукти безпосередньо пов'язані з матеріальним та соціальним становищем спортсмена. До них можуть входити:

- різні страхові продукти для домогосподарства (будинок, майно, автомобілі);

- страхування цінних та унікальних активів, що придбані спортсменом;

- страхування фінансових ризики, пов'язані зі збитками чи витратами від втрати спонсорства, агентів, менеджерів чи контракту;

 - страхування кіберризиків, пов'язаних з крадіжкою даних (насамперед медичних та особистих), здирництвом, втручанням в Інтернет-простір спортсмена та його сім'ї.

- Кіднепінг (викрадення членів сім'ї з метою отримання викупу).

Мають місце і унікальні договори страхування – про волосся колишнього гравця Національної футбольної ліги (американський футбол) Тря Поламалу вже писали не раз - у 2010 році він застрахував своє славнозвісне хвилясте волосся на $1 млн. Ще б пак, адже саме воно приносить колишньому спортсмену доходи від реклами косметичної продукції.

Все це індивідуальні страховки, за які спортсмени, плануючи свої фінанси та майбутнє, платять зазвичай самостійно. Страхові програми для спортсменів складаються індивідуально, а розміри страхових сум та страхових платежів залишаються комерційною таємницею та не розкриваються.

Професійні спортсмени зобов'язані славою та рівнем життя власним видатним фізичним та розумовим здібностям. Вони дарують нам неймовірні емоції, є для багатьох мотиваторами. Чи може професійний спортсмен отримати грамотний та надійний страховий захист в Україні? Можу з упевненістю сказати: "Може, довірившись професіоналам у страхуванні".