12:10 20.12.2018

Люди – це головний двигун будь-яких перетворень

20 хв читати
Люди – це головний двигун будь-яких перетворень

Ексклюзивне інтерв'ю міністра Кабінету міністрів України Олександра Саєнка агентству "Інтерфакс-Україна"

Минуло понад два з половиною роки з дати призначення діючого складу Уряду. Чи все заплановане вдалося реалізувати, а про що можна чесно сказати: «Так, це не вдалося, ми над цим ще працюємо»?

Я вважаю, що основне питання не в тому, що не вдалося, а в тому, що ще в процесі реалізації. На мою думку, великий потенціал ми маємо у реформі сектору державних підприємств. В цій площині лежить як економія для бюджету, так і можливість забезпечення додаткових надходжень, зменшення поля для корупції, підвищення ефективності роботи самих компаній.

Тому зараз ми зосереджуємося на змінах в цій сфері - впровадженні стандартів належного корпоративного управління, зокрема формуванні професійного менеджменту та незалежних наглядових рад, розробці політики власності, забезпеченні прозорості роботи.

Друга частина – це приватизація, там є свої виклики. Наприклад, попри спрощену процедуру передачі державних підприємств на приватизацію, яку запровадив новий закон, відчувається значний бюрократичний спротив.

Задача приватизації не просто продати підприємство як воно є. По-перше, не такий шалений попит на наші підприємства, які, як правило, мають купу проблем, по-друге, хочеться продати його за максимальну ціну і нормальному інвестору, який забезпечить розвиток підприємства.

Все це вимагає ретельної підготовки цих об’єктів. Новий закон про приватизацію дав нам змогу залучати професійних інвестиційних радників для того, щоб розібратися в проблемах підприємств, провести аудит, сформувати найкращі умови продажу, зробити Road Show, подивитися, якому інвестору це було б цікаво. Перші прозорі конкурси по відбору радників вже проведені, але, на жаль, вони зараз заблоковані судом Загалом, цей підготовчий період набагато важливіший і довший, ніж сам факт аукціону.

Також я вважаю, є потенціал в реформі податкової і митної служби. Вже є і успіхи, наприклад працює автоматизована система повернення ПДВ, є прогрес в боротьбі з контрабандою, працює система «єдине вікно», зменшилася кількість скарг з точки зору адміністрування податків завдяки діджиталізації цілої низки послуг. Але на часі інституційна реформа митної і податкової служби. І тут, спільно з нашими міжнародними партнерами Мінфін, за дорученням Прем`єр-міністра, готує нову концепцію реформи цих служб.

Чи є якісь погоджені нинішнім складом Уряду рішення, про які сьогодні можна сказати, що приймати їх було не варто?

Уряд приймає багато рішень, і, можливо, деякі з них могли би бути більш досконалими, але я вважаю, що критичних помилок, які кардинально негативно вплинули на якісь економічні процеси в державі, ми не допустили, і це дає нам можливість нормально завершити цей рік і впевнено перейти в 2019-й, навіть враховуючи пікові навантаження по виплатам боргів попередніх років.

Що зараз відбувається з реформою держуправління? Коли її запускали, то інформація про неї лунала звідусіль, але зараз про реформу мовчать. Певний час були експертні розмови, що через невиконання Україною маркерів по своїм зобов'язанням, європейці думали над призупиненням фінансування програми. В серпні було погоджено новий транш. Як йде реформа?

Реформа реалізується і набирає обертів. Свідченням цього, є, зокрема те, що Єврокомісія під час останнього політичного діалогу підтвердила готовність фінансувати реформу і в наступному році. Ми, працюємо над максимальним виконанням всіх індикаторів і отримали черговий транш на реалізацію реформи.

Реформа достатньо складна, чого приховувати. Ми знаємо силу нашої української бюрократії, “бажання її змін”, але ми рухаємося вперед. Тут важко переоцінити підтримку реформи з боку Прем'єр-міністра, який рішуче налаштований на те щоб повернути державу обличчям до громадянина, вдосконалити її сервісну функцію

Історично реформа публічної адміністрації в європейських країнах займала десятки років. В нас

новий Закон «Про державну службу» був прийнятий тільки в 2016 році. В цьому році ми вперше почали оцінювання результатів державних службовців, особливо вищої категорії – це дуже важливий елемент вдосконалення державної служби. Зараз кожний державний службовець має відповідні завдання, і як би того не хотілося, в кінці року має про це звітувати, буде публічна оцінка. Це хороший стимул для того, щоб переорієнтувати державного службовця з процесу на результат.

Також в цьому році ми змінюємо логіку роботи самих міністерств – запроваджуємо аналіз політики. Міністерства мають фокусуватися на якісній розробці й оцінці впливу рішень, на вирішенні конкретних проблем у ввіреній їм сфері і поступово відходити від «ручного» управління державною власністю, наданні дозвільної документації, від контрольних функцій. Це не є головним завданням міністерства. Саме трансформація свідомості цієї бюрократичної машини є основою реформи й для цього потрібний час.

І сьогодні дуже важливо, щоб ті директорати, які ми створюємо в рамках реформи не потонули в бюрократичному процесі, а давали чітку і зрозумілу додану вартість, розуміли які є проблеми та як ефективно їх вирішувати І в цьому напрямку ми рухаємося, маємо повну підтримку з боку експертного середовища, наших європейських колег.

До речі, реформа державного управління вже увійшла в ТОП-5 українських реформ за опитуванням експертної спільноти. Європейська комісія також відзначила значний прогрес України на цьому шляху.

Реформа державного управління є базовою для ефективної реалізації всіх інших реформ. На цьому неодноразово наголошував Прем’єр-міністр. Зокрема, на нещодавній зустрічі з послами G7 він підкреслював, що реформа держуправління є одним із пріоритетів Уряду на наступний рік.

Які наступні кроки на шляху реформи?

В лютому завершимо реформу восьми пілотних міністерств, нещодавно Уряд прийняв всі необхідні для цього рішення.

Ми впритул підходимо до зміни регламенту Кабінету міністрів, думаю - це також буде найближчим часом. До кінця року подамо до Верховної Ради законопроект “Про адміністративну процедуру”. Це, по-суті, механізм захисту прав громадянина у відношеннях з державою. В нас поки не має такої культури, відповідно дуже слабка система захисту прав громадян в нашій країн, але в цьому контексті Міністерство юстиції проводить кропітку й якісну роботу.

Якщо ви подивитеся на будь-яку оцінку якості управління в будь-якій країні, то перше питання, яке всі задають: “Як ви врегульовуєте адміністративну процедуру? Як ви забепечуєте дотримання прав громадян у відносинах громадянина з владою?”.

Цей закон дуже важливий з точки зору того, що кожна із сторін буде мати чітко визначені права і обов’язки. Тоді громадянин буде захищеній в будь-яких правовідносинах з державою.

Також ми зараз завершуємо роботу над змінами в законодавство про Кабінет міністрів і центральні органи виконавчої влади. Якщо подивитися на адміністративні моделі інших країн, мають бути чітко визначені повноваження і відповідальність.

Новий регламент буде після прийняття змін в закон “Про Кабінет міністрів”?

Регламент ми змінимо, думаю, в грудні 2018 - січні 2019 року - в тій частині, яка не потребує внесення змін до закону, ми багато чого ми можемо зробити на рівні підзаконних актів. Там, де буде вимога закону, буде трохи довше, будемо чекати прийняття.

Розкажіть про головні моменти, які будуть відрізняти змінений регламент від діючого?

В першу чергу, дуже важливо, щоб ми все-таки, спочатку, перейшли на обговорення суті самого рішення (державної політики), а потім вже узгодженні нормативного акту, через який це рішення реалізується. Це принципова позиція.

Влітку ми зробили перший крок, й зараз ми готуємо до кожного нормативного акту оцінку його впливу. Головне - правильно структурувати сам процес прийняття рішень. Спочатку має бути політична дискусія навколо рішення, тобто, ми маємо розуміти, яку проблему ми вирішуємо, які є альтернативні шляхи, скільки це буде коштувати, які є застереження, хто виграє, хто програє. А вже підготовка нормативного акту, це більш техніко-юридична робота, яка це рішення оформлює в нормативно-правовий акт.

Друге питання, що теж дуже важливе, треба з одного боку спростити, а з іншого підвищити ефективність тих експертиз, які сьогодні є. Існуюча кількість експертиз, що проводиться Міністерством юстиції, Секретаріатом КМУ, дуже перевантажує навіть сам бюрократичний апарат. При цьому немає чіткої визначеності концептуальних речей: для чого ця експертиза, на що вона спрямована, що вона має виявити, на що звертати увагу, які наслідки.

Тому, і це в наших повноваженнях, ми будемо суттєво спрощувати експертний висновок того ж Кабінету міністрів, перетворювати його в структурований чек-лист.

Спрощення форм цих всіх внутрішніх документів і експертиз, разом з переведенням їх в електронну форму, зменшить паперово-бюрократичне навантаження навіть в середині самої системи, створить чіткий їх перелік, зменшить свавілля зі сторони бюрократів, пришвидшить процес ухвалення рішень й зробить ці процеси більш прозорими.

Уже зараз впроваджено міжвідомчий електронний документоообіг. Це система яка забезпечує передачу документів в електронному вигляді між більше ніж 600 органами державної влади та місцевого самоврядування. Щодня вона передає більше ніж 5000 документів, в тому числі проектів нормативно-правових актів, в електронній формі.

Водночас, впроваджуючи зміни ми уже зараз закладаємо європейські стандарти в процеси. Наприклад, цього місяця було прийнято наказ Державного агентства з питань електронного урядування України, згідно якого впроваджується електронний документ нового формату сумісний з форматом європейського електронного документу. Новий формат е-документу може містити як безпосередньо текст документів, так і електронні підписи всіх відомств і установ, що брали участь у його створенні. Це дасть змогу вести Державний електронний архів, погоджувати проекти нормативно-правових актів у електронній формі, укладати та підписувати договори в електронній формі і звичайно розширити транскордонну взаємодію та відмовитись від паперових документів при взаємодії з європейськими партнерами завдяки застосуванню стандарту, що використовується в Європі.

Якщо повернутися до реформи держслужби. Пілотний проект завершується, буде проведена оцінка. Чи буде дана реформа розповсюджена на решту міністерств і коли?

Після завершення в лютому пілоту ми запропонуємо Уряду концепцію реформи міністерств. Попередній драфт цієї концепції уже готовий, ми її обговорили з європейськими колегами.

В принципі, модель яку пропонуємо, діє в усіх західних країнах, у всіх розвинутих демократіях. Після її представлення і урахування всіх аспектів і певної специфіки, яка є, наприклад, в Міністерстві оборони, Міністерстві закордонних справ, Міністерстві внутрішніх справ, ми визначмо алгоритм подальших дій. Я думаю, презентація буде в кінці першого кварталу.

Структура реформованих міністерств буде сильно відрізнятися від того, що було в пілотах?

Логіка структури міністерств дуже проста: є директорати, які займаються формування і реалізацією політики, тобто пропонують і реалізують певні рішення, залишаться департаменти як перехідна структура, там, де це стосується реалізації невластивих повноважень. Зараз багато функцій закріплені на рівні законів, і від них просто неможливо відмовитися. Також є секретаріат, як сукупність підрозділів, по суті бек-офіс, де будуть об’єднані всі адміністративні повноваження.

Я вважаю, що з часом ми маємо створити з більшості питань єдиний інтегрований бек-офіс, коли, наприклад, ми будемо мати для системи державних органів єдиний центр закупівель, єдиний центр по мобілізаційній роботі, єдину службу матеріально-технічного забезпечення. Це дасть дуже серйозний ефект з точки зору і економії і забезпечить ефективність виконання цих функцій.

Ми також думаємо над тим, щоб стандартизувати, наприклад, питання комп’ютеризації міністерств, стандартизувати процеси управління персоналом, систему внутрішнього фінансового аудиту.

Зараз ми з “Прозоро” робимо пілот по централізованим закупівлям, і єдині групи типових товарів ми зможемо централізовано закуповувати для всіх. Це дає нам економію не тільки в питанні ефективності використання людських ресурсів, а й ефект з точки зору ціни.

Коли реформа держуправління перейде на рейки бюджетного фінансування?

Сталість цієї реформи для нас має принципове значення. Сьогодні ми маємо фінансування з державного бюджету і фінансову підтримку від Європейського Союзу.

В наступному році багато чого зміниться в оплаті праці державних службовців. Оплата праці нових фахівців з питань реформ – це прототип моделі оплати праці державних службовців, де фіксована частина займає не менше 70%. Така модель закладена в законі «Про державну службу». Для фахівців з питань реформ такі параметри вже встановлені. Ми обмежили премію тридцятьма відсотками. Це унеможливлює встановлення «космічних» премій. Зараз ми ще маємо великий дисбаланс в самій системі, коли оклад мінімальний, а за рахунок надбавок і премій потім заробітна плата суттєво зростає. Це створює залежність від політичної суб’єктивної волі керівника зі всіма відповідними наслідками.

Нова система буде більш прозора і збалансована, і ми поступово переведемо фінансування реформи за рахунок основних програм апаратів міністерств.

Уже до кінця цього року кошти, які в нас передбачені на реформу в державному бюджеті, ми розподілимо по міністерствам.

Але чи зможе бюджет витримати ці досить високі і конкурентні зарплати держслужбовців без закордонного фінансування?

По факту, всі ці кошти зараз фінансуються з державного бюджету. Я підтримую модель “малого Уряду”, мінімальної кількості державних інституцій й зменшенні управлінських витрат, пропонуючи одночасно більш нормальні і конкурентні заробітні плати. Це взаємопов’язаний процес.

А які із пілотних міністерств показали найкращі, а які – найгірші результати?

Дуже якісну робота зробило Міністерством освіти. Цією реформою опікувалася особисто міністр. Достатньо непогано реалізована реформа Міністерством соціальної політики. Дуже гарна модель запропонована Міністерством охорони здоров’я. Там були певні процедури, але зараз вони вийшли на нормальний темп.

Що стосується проблем, то це навіть не проблеми. Деякі міністерства виконують горизонтальні крос-секторальні функції, які є загальні для всіх органів. Сюди входить Секретаріат Кабінету міністрів, Міністерство юстиції, Міністерство фінансів і частково Міністерство економіки. І тут, я думаю, нам треба їх виокремити в окрему групу для того, щоб запропонувати єдину модель роботи цих крос-секторальних функцій. Наприклад, юридична експертиза.

Якщо ми подивимося, як готується нормативно-правовий акт, то він візується юридичним департаментом у міністерстві, потім він отримає експертний висновок Мінюсту, потім проходить юрдепартамент Секретаріату КМУ, і ми ще не говоримо про те, що кожне міністерство направляє документ в інші міністерства, де вони візуються юридичними департаментами відповідних органів.

Умовно кажучи, в тій же Канаді юристи хоч і розміщуються в кожному міністерстві, але юридично вони всі належать до Міністерства юстиції. Це забезпечує єдину злагодженість роботи юристів, оскільки нема суттєвих розбіжностей між юридичними підрозділами різних органів

Чи відомо, коли очікувати наступний транш по фінансуванню цієї реформи?

Ми провели дуже гарний політичний діалог з нашими європейськими партнерами. У них є уже офіційна позиція щодо готовності продовжити підтримувати цю реформу. Наступний транш ми очікувати в квітні-травні.

Про яку суму йдеться?

Це буде залежати від критеріїв, але я думаю, що ми зможемо отримати на наступний рік близько EUR10-20 млн.

Говорячи про реформи, що затягнулися, ви, зокрема, згадали ДФС. Чи є зараз розуміння про подальшу долю податкової міліції? І загалом - що дасть відділення митниці від податкової?

Позиція Уряду і Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана полягає в тому, що ми маємо створити нову службу, яка б опікувалась розслідуванням фінансових злочинів, матиме більш аналітичну складову, а не каральну функцію. Ми маємо об’єднати функції від інших органів щодо боротьби з фінансовими правопорушеннями. Це, в першу чергу, робиться для того, щоб полегшити життя бізнесу. Бо сьогодні багато правоохоронних органів, скажімо так, опікуються економічними злочинами створюючи серйозні навантаження на підприємців.

Що стосується виділення митного напрямку. Ми бачимо доцільність утворення окремих структур. Це посилить їх роботу, плюс менша кількість юридичних осіб посилить інституційну спроможність та покращить керованість. Реформа потребує оновлення як кадрового потенціалу так і діджиталізації процесів.

Ця модель жодним чином не відкидає необхідні взаємодії баз між митною і податковою службою.

В зв’язку з цим збільшиться фінансування митниці, чи ні?

Зараз структура ДФС з великої кількості юридичних осіб, що створює певне адміністративне навантаження, бо юридична особа, це завжди і бухгалтерія, кадри, і більша централізація таких адміністративних функцій призведе до певної економії. Багато процесів також можна автоматизувати Прикладом є електронний кабінет, нові сканери, «єдине вікно»

А є якийсь дедлайн по оголошенню конкурсів на голів, є ж якісь домовленості з МВФ?

Завершується процедура підписання угоди з Міжнародним валютним фондом і там дійсно одним із пунктів є розробка відповідної концепції реформування митної і податкової служби. Якщо не помиляюся, то це заплановано на початок наступного року.

Ви торкнулися теми органу фінансових розслідувань. Хіба уже є компроміс?

Переконаний, що компроміс буде знайдено. Дискусія йде. Важливо, що все-таки, є єдине розуміння головної мети. Дискусія точиться навколо підслідності, тобто розслідування яких злочинів належатиме до компетенції служби, певних питань організації її роботи.

В рамках тих законопроектів, які уже є?

Ви знаєте, що є напрацювання в Уряді по Службі фінансових розслідувань, є концепція Національного бюро фінансових розслідувань, яка була напрацьована податковим комітетом. Думаю, що результатом буде поєднання двох напрацювань для того, щоб об’єднати Верховну Раду в цьому питанні.

Як ви оцінюєте перші результати роботи новосформованих наглядових рад з незалежними членами?

Дуже важко говорити про результати роботи наглядових рад в такій короткій перспективі. Для наглядових рад важливі дві речі. По-перше, дати відповідні повноваження, а з іншого боку, запровадити систему контролю й оцінювання їх роботи.

Більше місяця тому ми на Кабміні затвердили рамкові вимоги до політики власності. Це важливий крок по реалізації нової політики щодо державних активів. Важливо визначитися зі стратегією, задати як акціонер своє бачення розвитку підприємства і встановити критерії оцінки ефективності роботи наглядових рад і менеджменту. І по досягненню чітких KPI, ми зможемо оцінювати наскільки ефективна наглядова рада.

Прем'єр-міністр та Уряд чітко визначили необхідність трансформації системи управління від ручного управління державними підприємствами, коли був контроль над операційними процесами, до моделі управління, коли ти ставиш конкретні завдання і оцінюєш результати роботи підприємства. В разі, якщо не справляється наглядова рада або керівництво, піднімається питання про заміну або про неефективність.

І от зараз після затвердження такої рамкової політики власності важливо, щоб органи управління почали працювати над стратегіями розвитку. Зараз такий етап триває. Готуємо окремі стратегії по “Укрзалізниці”, “Укренерго” і “Укрпошті”. Тоді зможемо ефективно оцінювати роботу наглядових рад.

Наступний крок - розробка і затвердження політик власності для всіх особливо важливих для економіки підприємств.

А питання розширення повноважень наглядових рад зависло в повітрі через відсутність консенсусу по відповідному законопроекту?

Урядовий законопроект - в парламенті (прим. - Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава», №6428-д від 30.05.2018 року). Уряд свою позицію сказав. У Верховній Раді є різні дискусії навколо цього.

Але мені здається, що надання більш повних повноважень наглядовим радам, що я повністю підтримую, повинно супроводжуватися паралельним процесом. Ми маємо: упорядкувати оплату праці в секторі державних підприємств; побудувати систему оцінювання роботи наглядових рад; запровадити систему, коли для кожного підприємства формується політика власника - акціонера, яка стає обов’язковою для наглядових рад і менеджменту. Ми не маємо втратити одні інструменти управління, не створивши інші. І перші кроки у побудові нової системи управління мають йти паралельно із наданням більших повноважень наглядовим радам.

Зараз наглядовій раді “Укрзалізниці” ми надали право самостійно обирати менеджмент компанії. Але паралельно має йти побудова нових механізмів співпраці.

Одна з найпопулярніших для населення реформ - медична. Щодо неї є багато дискусій. На сьогодні вона йде по плану?

Ми завершуємо первинний рівень: питання зміни якості послуг і підвищення заробітних плат, важливість вибору альтернативного лікаря. Мені здається, що первинний рівень мав вдалий старт. До кінця року цей етап буде завершено.

На наступний рік заплановано декілька важливих кроків на вторинному рівні. Він набагато складніший. Будемо визначати декілька пілотних областей, де будемо дивитися, як стандартизувати і перейти на оплату послуг. Тому в принципі, зараз реформа йде по плану. На 2019 рік ми ще запланували реформу по екстреній медицині. Що буде дуже важливо - розширення програми “Доступні ліки” безкоштовна діагностика, аналізи. Тому думаю, поки що ми в графіку.

Ви відчуваєте незворотність реформ, які затягнулися, про що ви говорили на початку, у контексті передвиборчого періоду?

Певні дискусії у передвиборчий рік - це цілком природньо. Тому мені здається, що дуже важливо зараз правильно комунікувати, пояснювати, зміст і важливість продовження цих реформ. Реформи почали давати вже перші позитивні результати. Але прийнятті рішення, спрямовані на підвищення рівня життя людей, зростання соціальних виплат, вдосконалення умов ведення бізнесу, зменшення безробіття дадуть максимальний ефект трохи згодом і якщо їх зупинити - дуже важко тоді буде пояснити, що ці реформи є ефективними. Завдання Уряду, яке окреслив Прем'єр-міністр – структурні реформи, які закладуть підґрунтя для ефективної роботи на багато років вперед.

Медична реформа запрацювала, а от приватизація, корпоративне управління - затягнулося. І є ризики, що після виборів взагалі це може згорнутися.

По приватизації, як і по іншим реформам, має відбуватися комунікація із суспільством. Дуже часто цим питанням маніпулюють. Але громадяни повинні почути головний меседж – Уряд не планує приватизувати стратегічні підприємства, такі як Укрпошта, Укрзалізниця, Енергоатом, Нафтогаз. Вони лишатимуться у власності держави. Але держава не може управляти близько 3,5 тис. підприємств.

А ті підприємства, які залишатимуться у державній власності мають управлятись не менш ефективно, ніж управляються компанії в приватному секторі. Ефект від якісного управління державними активами ми побачимо дуже швидко. На початку реформування сектору державних підприємств у 2014 році 100 найбільших державних компаній мали 117 млрд грн збитків. За підсумками 2017 року вони вже показали 44 млрд грн прибутку.

Крім того, ми повинні пам’ятати про головне – ціль приватизації - залучити на підприємство інвестиції, а через них нові технології, оновити потужності, створити нові робочі місця, полегшити доступ до іноземних ринків та каналів збуту. Приватний власник майже завжди є ефективнішим, ніж держава. Він дбає про більш ефективне використання ресурсів, не допускає розкрадання активів. Це доведено у багатьох країнах.

Тобто ризиків ви тут не бачите?

Завжди є певні інтереси. Будь-яка реформа долає певний спротив. Якщо його немає, то це не зміни, а максимум косметичні перетворення.

Ще про незворотність. Коли уряд почав реформу державного управління, ввели посаду - державного секретаря у міністерствах, секретаріаті. Саме ці люди мали би забезпечувати невідворотність реформ - їх призначають на п’ять років і вони ведуть всі реформи. Але крім того, що в деяких міністерствах були великі проблеми з призначеннями - МОЗ, Міненерго, Мінінфрастурктури, так у декотрих відомствах ці люди вже звільнені. Наприклад, держсекретар Мінекології, Мінфіну. Це проблеми конкурсу на чиновників категорії “А”?

Я не бачу великої проблеми, коли зі зміною політичного керівництва змінюється державний секретар. Таке відбувається в багатьох країнах.

Якщо приходить новий міністр, і він не може працювати з державним секретарем, то він підіймає ці питання, і є відповідні процедури для його звільнення.

Питання в тому, хто працює на посаді держсекретаря. Державний секретар - це державний менеджер. Інститут держсекретаря важливий для формування вищого корпусу державної служби. Може бути їх ротація, може бути створений резерв. Питання в тому, що на місце держсекретаря має прийти фаховий службовець, а не політик.

Тому, обов’язкова умова, що всі призначення для категорії “А” відбуваються через конкурсну комісію, забезпечує певний рівень професійності. Але все ж таки я вважаю, що ми маємо трошки лібералізувати ці зміни. Конкурсна комісія має пропонувати 2-3 кандидатів, по яких, наприклад, Кабмін може визначатися. Досить жорстка модель, коли пропонується тільки один кандидат, є не достатньо виправданою. Маємо давати альтернативу.

У європейських країнах комісія все ж пропонує декілька кандидатів, при цьому рангуючи їх на перше, друге і третє місце, але приймається потім політичне рішення, кого обрати.

Ці зміни тільки обговорюються чи вже готуються?

Готується проект закону і ми будемо підтримувати такі зміни в законі про державну службу, які дадуть політичному керівництву певну альтернативу вибору.

В кінці літа Мін’юст зареєстрував громадську організацію “Українська стратегія успіху”. І ви - один із засновників разом з паном Денисенком і паном Золотарьовим. Яка її суть, для чого вона створилась?

Громадська організація створена, в першу чергу, для об’єднання людей з цінностями і принципами для досягнення певних цілей модернізації країни.

Сьогодні як ніколи потрібне і важливе об’єднання людей навколо тих важливих реформ, які відбуваються в країні. Розуміння і підтримка суті урядової політики реформ, суті змін – є запорукою успішного результату. Саме тому комунікація з людьми, пояснення їм запропонованих змін, долучення людей до цих змін - надзвичайно важливе для реалізації реформ і розвитку країни. Об’єднання проактивної частини громадян навколо питань розвитку країни допоможе пришвидшити зміни і створити запобіжник від зростаючого популізму. Дуже легко обіцяти речі, які ти ніколи не зробиш. А ми чесно говоримо про успіхи, про певні проблемні моменти, про виклики. І в рамках громадської організації ми будемо такий діалог вести.

Кажуть, що ця ГО - це прообраз майбутньої партії, яка ближче до виборів буде зареєстрована під такою самою назвою, і з нею на чолі з Володимиром Гройсманом команда прем’єр-міністра піде на парламентські вибори.

Я більш ніж переконаний, що Прем’єр-міністр буде йти на парламентські вибори. Але ще зарано говорити про формат участі у виборах.

Яка ваша роль у цій громадські організації як діючого члена уряду?

Я поруч з Володимиром Гройсманом з початку 2014 року і беру активну участь у розробці і реалізації реформ, якими ми займаємося. Мені дуже не хотілося би бачити, коли результати кількарічної справи руйнуються популістами, метою і сенсом життя яких є суто влада. За ці роки ми пройшли великій шлях розвитку країни в цих непростих умовах і я готовий це відстоювати. І в цій справі посади, органи, організації – це інструменти створення і реалізації цінностей, у які я вірю.

А ви бачите для себе депутатство чи ви б хотіли, наприклад, залишитися в наступному складі уряду на якійсь посаді, щоби далі продовжити ці реформи?

Один в полі не воїн. Всі серйозні зміни робляться командами. Я є частиною команди і в якому статусі і на якому місці я продовжу робити свою роботу ми визначатимемося по мірі необхідності.

На рівні експертів уже обговорюються можливі подальші політичні кроки команди прем’єра. Є думки, що неофіційно, але підготовка до виборів уже почалась, створюються штаби – ви створюєте також . Чи дійсно триває підготовча робота, в тому числі в регіонах?

Що вважати підготовчою роботою? Не дивлячись на те, що йде передвиборчий рік, Уряд продовжує робити свою справу, продовжує реформи, започатковані в минулі роки. Нещодавно Прем’єр-міністр оголосив ключові пріоритети на 2019 рік, і ми будемо працювати над їх виконанням.

Що стосується команди. Звичайно, ми шукаємо небайдужих людей в центрі і на місцях, організовуємо роботу, в тому числі на регіональному рівні. Оскільки люди – це головний двигун будь-яких перетворень. Тому важливо, щоб люди які мають спільні цінності і готовність боротись за незворотність змін об’єднувались. Саме цим і займається наша організація.

 

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Ігор Смешко: Агресор піде настільки далеко, наскільки ми йому дозволимо

Якщо партія "Слуга народу" створить в парламенті коаліцію миру, ми готові підставити плече

Криміналітет посилює вплив на місцеве самоврядування, дострокові місцеві вибори можуть його зацементувати

Перехід армії на стандарти НАТО триватиме 7-10 років при належній увазі держави - екс-начальник Генштабу Замана

Стефанчук: ідея гідного і заможного українця може об'єднати націю

Посол Дюмон: Ми будемо підтримувати Україну і вимагати звільнення полонених Кремля

Стефанчук: Найбільш важливі і невідкладні зміни до Конституції повинні бути внесені протягом найближчого року

Олексій Гончарук: "Мені ідея коаліційної угоди для формування нового уряду дуже подобається - це дозволяє підібрати в Кабмін релевантних людей"

Існує великий потенціал для продовження двостороннього зростання торгівлі – торговельний аташе США

Україна не може зазнати поразки в реформах - посол ЄС

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА