Ексклюзивне інтерв'ю голови Державної екологічної інспекції України Андрія Мальованого агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Дмитро Кошовий

- Нещодавно Держекоінспекція перевіряла ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Які результати цієї перевірки? 

А.М. ДЕІ проводить перевірки по ТОП-забруднювачам і контролює, аби вони дотримувались природоохоронного законодавства. Нещодавно ми виходили на перевірку ММК ім. Ілліча, де встановили, що підприємство завдало збитків екології на 10 млн грн. Сьогодні вони без судових тяжб сплачені до держбюджету. Що стосується "АрселорМіттал Кривий Ріг", там зафіксовані збитки на 7 млн. Це перевищення допустимих викидів діоксиду сірки та оксидів азоту. По іншим показникам ще йдуть розрахунки і скоро сподіваємось отримати результати. Очевидно, що сума буде більшою ніж та, яка нарахована. Вказані 7 млн підприємство сплатило добровільно, і це я вважаю нашою перемогою. Цьому, серед іншого, завдячуємо методиці обрахування збитків, яка раніше була скасована в суді, а тепер відновлена.

Але ми прагнемо не стільки штрафів, скільки більшого захисту екології, тож вітаємо наміри "Арселора" щодо модернізації підприємства. Підприємство пообіцяло закрити стару агломераційну фабрику, що є одним з найбільших джерел забруднення. Загалом в найближчі 5 років підприємство планує інвестувати в модернізацію $1,8 млрд, що може скоротити викиди в атмосферу на 50%. Це політика відповідального бізнесу.

Д.К. Добровільна сплата штрафів ММК ім. Ілліча, АМКР – це вже тенденція? Чи ТОП-забруднювачі частіше йдуть до суду, аби їх оскаржити? 

А.М. Все залежить від конкретного підприємства. Деякі з них, наприклад, "АрселорМіттал" та "Метінвест", коли бачать, що дійсно порушили закон, не витрачають часу та ресурси на суди. Є більш складні випадки. Наприклад, ТОВ "Єврореконструкція", яка є оператором Дарницької ТЕЦ в Києві. Чотири рази працівників ДЕІ не допускали туди на перевірку й лише після перемовин з керівництвом вдалося зайти на підприємство. Ми склали 7 адміністративних протоколів на відповідальних посадових осіб, штраф вже сплачений. Сума збитків для довкілля – 915 тисяч гривень, але ТОВ "Єврореконструкція" звернулась до суду за оскарженням і ми будемо захищати своє рішення.

Підприємства компанії ДТЕК теж регулярно не допускають інспекторів до перевірок і ми, на жаль, нічого не можемо вдіяти. Серед них – Бурштинська ТЕС – наш найбільший головний біль.

Загалом в 2020 році зафіксовано близько 300 недопусків різними підприємствами наших працівників. Закон встановлює смішні штрафи за недопуск – 750 грн. Це копійки, якими забруднювач відкупляється від мільйонних штрафів. Розв'язання проблеми пропонує законопроєкт №3091 "Про державний екологічний контроль", який з лютого 2020 року перебуває на розгляді Верховної Ради. Він встановлює штраф за недопуск інспектора до перевірок – 100-200 кратний розмір мінімальної зарплати. У разі невиконання припису інспектора – штраф у шістдесятикратному розмірі мінімальної зарплати.

Д.К. Наскільки часто ви перевіряєте ТОП-забруднювачів? 

А.М. На мою думку, кожне велике підприємство, що несе загрозу екології, має перевірятися хоча б раз в рік. За останній рік ДЕІ перевірила близько 300 топ-підприємств – це об’єкти промисловості, водоканали, ТЕЦ. Я особисто завжди намагаюсь брати участь в таких перевірках. Значна їх частина перевірялась за дорученням прем’єр-міністра, інша – за скаргами фізичних осіб. Останні перевірки проводяться лише в тих межах, яких стосується скарга, наприклад, атмосферні викиди чи утворення відходів. Так ми перевіряли Полігон №5 в Підгірцях КП "Київспецтранс" та Миколаївський глиноземний завод.

Д.К. Яка ситуація з МГЗ?

В цілому, контрольована. Є проблема з алюмінієвими шламами, тобто з відходами промислового виробництва. Вона концептуально має бути законодавчо урегульована. Але сьогодні на підставі закону про відходи ці рештки мають певним чином зберігатися та утилізуватися. Оскільки цих норм не дотримуються, йдуть великі викиди мікрочасток в повітря, які можуть суттєво шкодити здоров'ю людей. Щодо цього СБУ відкрила кримінальну справу, в рамках якої ДЕІ надає експертну підтримку, відбирає проби, робить їх аналіз, оцінює ризики. Крапку поставлять результати розслідування та подальший судовий розгляд.

Д.К. Що змінилося у стосунках з великими забруднювачами з того часу, як ви очолили інспекцію?

А.М. З частиною підприємств нам вдалося публічно домовитися про відкритість та взаємодію. Я завжди підкреслюю, що Держекоінспекція не має на меті "вибити" якнайбільше штрафів. Навпаки, ми зацікавлені в тому, щоб вони модернізували власні виробництва, зробили їх безпечними для довкілля, і будь-які підстави для перевірок та штрафів просто зникнуть. Ми завжди спочатку даємо термін для усунення порушень, а потім перевіряємо. І лише після цього, в разі ігнорування наших законних вимог, виписуємо штрафи. Зі свого боку ДЕІ проводить внутрішню трансформацію. Зокрема, переформатовуємо регіональні органи Інспекції в міжрегіональні. Наприклад, Одеська інспекція об’єдналась з Миколаївською, завершується процес реорганізації Херсонської та Запорізької інспекцій. Так ми знизимо витрати на адміністративний персонал, посилимо інспекторський нагляд, оновимо кадровий склад. Особливо стратегічне значення матиме Придніпровська інспекція з центром у Кривому Розі. Саме там сконцентрована найбільша кількість підприємств-забруднювачів. Вона матиме підрозділи в областях, а також в Кривому Розі діятиме частина центрального апарату ДЕІ – так званий Офіс чистого довкілля. Це покращить нашу комунікацію з ТОП-забруднювачами.

Д.К. Коли плануєте запустити в роботу Офіс чистого довкілля?

А.М. Сподіваюсь, він запрацює до кінця 2020 року. На сьогодні завершуються ремонтні роботи, буде облаштована лабораторія, встановлене сучасне устаткування. Паралельно вирішуємо кадрові питання. Відкриття Офісу не означає, що вся ДЕІ переїде до Кривого Рогу. Це було б неефективно, бо погіршило б комунікацію з міністерствами та ЦОВВами, які всі знаходяться в Києві. Але в Кривому Розі буде наш другий центральний офіс і його специфіка – це питання промислового навантаження на екологію – боротьба із забрудненням повітря, води, відходами. Тоді як офіс в Києві матиме біоресурсне спрямування, займатиметься нормотворчою, комунікаційною та організаційною роботою. Загалом в Кривому Розі працюватиме до 50 осіб, половина з них – в центральному апараті, решта – в Придніпровській інспекції.

Д.К. Нещодавно ви звітували про збільшення показників розрахованих збитків та претензій на позови. Одночасно в країні спостерігається спад виробництва. Як ці два факти корелюються між собою?  

А.М. Сьогодні через карантин ДЕІ може проводити лише позапланові перевірки. Проте, тривають внутрішні зміни в складі Інспекції, відпрацьовуємо ефективність проведення усіх адміністративних процедур. І саме цим пояснюється збільшення сум збитків – інспектори почали працювати краще і до їх роботи менше претензій.  На жаль, недостатнє фінансування Інспекції не дозволяє суттєво підвищити їм зарплату, що було б кращим мотиватором до ще більш ефективної праці. Я постійно піднімаю питання про покращення фінансового стану ДЕІ. Бо це не лише зарплати, але й модернізація всієї установи. Зокрема, є ідея певний відсоток від суми штрафів спрямовувати на премії працівникам і оновлення матеріально-технічної бази Інспекції. Проте, це потребує проходження тривалої законодавчої процедури.

Д.К.  Тобто немає такого, що в інспектора є план по штрафам чи збиткам, який він має виконати? 

А.М. Таких планів, звичайно, не існує. Штрафи це не самоціль, а інструмент досягнення кращого довкілля. Так, для звітності ДЕІ веде облік сум штрафів та збитків, бо це дозволяє оцінити роботу конкретного інспектора чи територіального органу. Але наша стратегічна мета – це зменшення скарг на забруднення навколишнього середовища та мінімізація приводів для планових і позапланових перевірок.

Д.К. Ви раніше самі говорили про те, що потрібно розрізняти обсяг виставлених претензій і суми, які в кінці кінців на виході отримує держбюджет. Чи маєте позитивну динаміку в цьому напрямку?  

А.М. Один з КРІ, який поставив нам Прем'єр-міністр – це 80% стягнутих до держбюджету коштів від нарахувань до 2030 року. І ми рухаємось до цієї мети. Але постає проблема сплати судового збору, в Інспекції досі немає на це коштів, а юридично ми не можемо бути звільнені від його сплати. Під час останнього засідання бюджетного комітету Верховної Ради запропонував правку 1185 – виділення в держбюджеті-2021 до 9 млн. грн. на сплату судового збору. Бо зараз в судах в нас претензій на 2 млрд грн, і ми зможемо значну їх частину відстояти, якщо отримаємо відповідне фінансування. На щастя, Комітет підтримав нашу пропозицію і сподіваюсь її також підтримає сесійна зала парламенту під час другого читання законопроекту про бюджет.

Також в держбюджет-2021 закладені певні кошти на лабораторне обладнання, паливно-мастильні матеріали, незначне збільшення по заробітній платі (за рахунок нових працівників в Кривому Розі). Я розумію, що економічна ситуація складна, але ДЕІ чітко показує, що своєю роботою перекриє витрачені на нас кошти.  

Д.К. Яка сьогодні середня зарплата інспектора?

А.М. Сьогодні вона складає 8-8,5 тис грн.  Ми сподіваємось на її збільшення, так само як і на виділення фінансових ресурсів на цифровізацію ДЕІ. Наступний рік буде дуже складним для всіх і тому, Інспекція зменшила свої бюджетні запити з 200 до 60 млн. грн. Це критичний мінімум, що дозволить нам працювати.

Д.К. Чи багато бажаючих працювати громадськими інспекторами, так би мовити на "голому ентузіазмі"?

А.М. . Звичайно, таких людей менше, ніж хотілося б, і тому кожному з них треба дякувати. Ми зараз перезавантажуємо мережу громадських інспекторів, вони проходять переатестацію. Загалом їх кілька сотень, хоча існує велика плинність кадрів. Фактично ці люди є своєрідними "дружинниками", які сигналізують нам про порушення та допомагають складати адміністративні протоколи. Для Інспекції це дуже важливо. Бо, попри всі труднощі, мусимо забезпечити невідворотність покарання не лише для фізичних та юридичних осіб, але і для посадовців, які не виконують свої обов’язки. 

Д.К. Чи можуть бути залучені якісь донорські кошти?

А.М. . Наразі ми над цим працюємо. Розраховуємо, що вони зможуть покрити потребу в рамках цифровізації Інспекції. Зокрема, на оновлення програмного забезпечення. Вже є суттєві позитивні зрушення в цьому напрямку.

Д.К. В якому стані сьогодні перебуває справа ТОВ "Коксовий завод "Новомет" в Харкові, про необхідність призупинення роботи якого ви декілька разів заявляли?

А.М. Ця ситуація перебуває під моїм особистим контролем. Харківський Коксохім як цілісно-майновий комплекс був проданий підприємству "Новомет". Але якщо у Коксохіма були дозволи на викиди, то новий власник їх не оформив. Під час перевірки ДЕІ виявила низку порушень і подала до суду, вимагаючи зупинки роботи підприємства, аж поки воно не оформить відповідну документацію. Гадаю, що судове рішення по "Новомету" буде знаковиим і стане сигналом для інших підприємств. Бо, насправді, в рік ДЕІ фіксує по кілька десятків подібних ситуацій, але жодне з підприємств до цього часу так і не було закрите.

Д.К. Тобто для призупинення роботи підприємства потрібно рішення суду?

А.М. На сьогоднішній день так. Під час обговорення законопроекту 3091 була пропозиція про надання цього права напряму ДЕІ. З цього приводу багато дискутував з представниками бізнесу, зокрема, Американською торгово-промисловою палатою, Європейською бізнес асоціацією. Дійшли висновку, що таке повноваження може бути надмірним і найкраще коли такі питання вирішує суд. Головне встановити граничні терміни розгляду справи, наприклад, місяць, щоб порушники штучно не затягували її розгляд.

Д.К. Щодо законопроекту 3091 "Про державний екологічний контроль". Наскільки я розумію, він сьогодні доопрацьовується?  

А.М. Так, це дуже об’ємний документ і наразі він добалансовується. Бо дійсно є дискусійні моменти, які потребують зваженого ставлення. Сьогодні ми вже близькі до того, щоб цей законопроект встановлював баланс між інтересами суспільства, держави та бізнесу. Дуже хотілося б, щоб ще в цьому році його ухвалили в першому читанні.

Д.К. А як щодо штрафів та обрахування сум збитків? 

А.М. Наразі діють ряд методик обрахування збитків, а штрафи прописані в Адміністративному та Кримінальному кодексах. Нормальним є підхід, коли їх час від часу переглядають, актуалізують, щоб вони відповідали сучасним реаліям. На жаль, цей процес дуже бюрократизований і політизований, існує купа погоджень від різних міністерств та відомств, що розтягує такі зміни в часі.  Крім того, нам треба синхронізувати власну правову базу з європейським законодавством. Наприклад, методика обрахування збитків із засмічення морської акваторії і водних об'єктів має бути в рамках відповідної європейської директиви. Так само й викиди парникових газів. Діючий закон "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів" з 2021 року впроваджує обов’язковий облік парникових газів. Він передбачає державну реєстрацію установок, які викидають в повітря CO2 та інші парникові гази, проведення моніторингу і складення звітів за його результатами, верифікацію звітів в спеціальних акредитованих установах та затвердження їх уповноваженим державним органом – Міндовкілля. Нещодавно Уряд погодив три підзаконних акти, що деталізують ці процедури. На Держекоінспекцію закон покладає функцію перевірок достовірності даних звітів оператора за результатами моніторингу викидів парникових газів.  Такі принципи ґрунтуються на нормативно-правовій базі Євросоюзу. 

Д.К. Як складається ситуація з перевірками в морській галузі?

А.М.   Після ліквідації морських інспекцій ДЕІ дотримується Порядку взаємодії з Адміністрацією морських портів України (АМПУ). Це єдиний наш інструмент для проведення перевірок в портах Чорного та Азовського морів. Фактично ми відмовились від постійного перебування в портових зонах і покладаємося на сумлінність АМПУ. Проте, на практиці все працює не так добре, як хотілося б. Наприклад, до Держекоінспекції в Одеській області, яка прийняла на себе повноваження ліквідованої Чорноморської інспекції, за весь час її роботи АМПУ жодного разу не звернулась з проханням перевірити факти забруднення морської акваторії. Тому про цю ситуацію буду доповідати керівництву Уряду й наполягатиму на тому, щоб заходи контролю спільно з АМПУ були моніторинговими. Із залученням сучасних технічних засобів – безпілотників, дронів, супутників. Щодо останніх зараз співпрацюємо з Національним космічним агентством.

Д.К. Одним з ваших перших кроків на посаді голови ДЕІ стали масштабні перевірки лісгоспів. Які вони дали результати?

А.М. З початку 2020 року ДЕІ виявила 2,2 тис. порушень з боку лісгоспів і оштрафувала їх працівників на 816 тис. грн. Ми виявили, що вони нанесли екології збитків на суму більш ніж 234 млн грн. Найчастіше ми фіксуємо незаконну порубку дерев різних порід, пошкодження дерев під час розробки лісосік, порушення санітарних правил. При масштабних вирубках вони не проводять оцінку впливу на довкілля, хоча це передбачено законом. І це тільки те, що виявлено, бо повний контроль сьогодні немає можливості забезпечити. Тут знову ж таки може стати в пригоді співпраця з Національним та Європейським аерокосмічним агентствами, аби за допомогою супутників моніторити лісові масиви. Адже в "ручному" режимі виявляти вирубки надзвичайно важко. Крім того, лісгоспи також часто не допускають інспекторів до перевірок. Рекордсменом тут є Закарпатська область. Покладаю також великі надії на цифровізацію, коли всі інспектори та їх документація буде зведена в одну систему і ми будемо бачити оперативно цілісну картину стану наших лісових ресурсів. Існує ініціатива Міндовкілля щодо реформування Державного лісового агентства, ліквідацію численних лісових господарств як окремих державних підприємств. Також запрацював електронний реєстр обігу деревини, що допоможе відслідкувати, чи законно було зрубане дерево.

Д.К. Коли можна очікувати ухвалення законопроекту 2765 щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування, який підвищить штрафи за браконьєрство? 

А.М.  Верховна Рада 16 червня ухвалила цей законопроект у першому читанні. Він стосується виключно незаконного рибальства, а не браконьєрства в цілому. Законопроект передбачає збільшення штрафів за порушення правил використання риби та інших водних ресурсів, а також порушення вимог з охорони середовища, в якому вони проживають. Востаннє ці штрафи переглядались 17 років тому. У разі ухвалення законопроекту за забруднення вод і порушення водоохоронного режиму, будуть штрафувати на 850-1700 гривень, за порушення правил рибальства – на 680-2550 гривень, за перевищення затверджених квот вилову – на  1700–5100 гривень. Наразі Комітет з питань екологічної політики доопрацював підготовлений до другого читання законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій народних депутатів. Дуже сподіваюсь, що ще в цьому році його ухвалять в цілому і після підпису Президента він стане законом.

Д.К. Щодо цифровізації ДЕІ. Які першочергові задачі?

А.М. и хочемо створити електронний кабінет інспектора на базі Blockchain. Інспектори повинні мати доступ через смартфони або планшети до автоматизованої системи контролю, де будуть зберігатися всі дані про підприємство, перевірки, приписи. Результати перевірок і плани також стануть відкритими і прозорими. Цифровізація не просто пришвидшить роботу інспекторів, але впорядкує документообіг, мінімізує помилки в складанні документів та унеможливить їх втрату чи підробку. Наразі програмісти вже напрацювали технічне завдання і тепер потрібні кошти на реалізацію проекту. Лише програмне забезпечення коштуватиме 2 млн грн, крім того потрібні ресурси на створення інформаційно-аналітичного центру та на забезпечення кожного інспектора смартфоном та планшетом. Розраховуємо, що відповідні кошти будуть виділені й модернізація ДЕІ вже скоро дасть свої позитивні результати.