Бліцінтерв’ю голови парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Завітневича агентству "Інтерфакс-Україна" щодо законодавчих ініціатив реформування СБУ

 

Фінальний варіант проекту закону про реформування СБУ різниться з першим варіантом, поданим президентом. Голова спецслужби впевнений, що запропоновані зміни послаблятимуть безпеку країни. На чому базується доцільність таких новацій?

 

У березні 2019 року президент України подав до Верховної Ради законопроект №3196 щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності СБУ, альтернативні законопроекти внесли "Голос" та ОПЗЖ. У нашому комітеті створена робоча група з опрацювання цих документів, на базі президентського ми доопрацьовуємо фінальний варіант.

За роки незалежності склалась практика, коли СБУ, копіюючи модель правоохоронних органів, у кращому разі зосереджувалась на розкритті вже скоєних злочинів, працювала на статистику. Більше половини проваджень за останні 8 років не мають стосунку до злочинів проти державної безпеки, а скільки з них доведено до обвинувального вироку суду - взагалі смішно.

СБУ має стати спецслужбою, а не бути другою поліцією.

 

Тобто, СБУ має зосередитися на превенції, а не розслідуванні?

 

Має змінитись сама філософія спецслужби – робота не за фактами скоєних злочинів, а на випередження, бо погодьтесь, краще було би не допустити анексії Криму, війни на Донбасі чи терактів, ніж потім розслідувати ці злочини, що ніколи не поверне втрачених територій та життя загиблих. Саме тому усі ефективні спецслужби світу працюють на випередження.

До того ж, сучасні гібридні війни ведуться "проксі" силами – приватними військовими компаніями з використанням терористичних організацій та транснаціональних злочинних угруповань, через "операції впливу" силами агентури в органах влади або спеціальними інформаційними операціями через підконтрольні ЗМІ та Інтернет ресурси, а економічні засоби ведення гібридних війн взагалі важко переоцінити.

Тому контррозвідувальне забезпечення усіх гілок влади та життєво важливих національних інтересів, боротьба з тероризмом та захист конституційного ладу, охорона державної таємниці мають стати головними напрямками діяльності СБУ.

Усе інше – боротьба із організованою злочинністю, злочини в сфері економіки, корупція та інше - тільки, підкреслюю, виключно через призму окреслених вище напрямків.

 

Тоді саме в цьому аспекті розбіжностей немає – повноваження боротьби з оргзлочинністю та в сфері економіки залишаються, коли це стосується національної безпеки?

 

Так. Але тут треба відійти від маніпуляцій. Щодо звуження підслідності, то, наприклад, у внесеному самою СБУ проекті закону присутня стаття 201-1 Кримінального Кодексу України – контрабанда деревини та лісо- пиломатеріалів! Ви вважаєте, що це саме те, чим має займатись спецслужба?

Разом із подібними статтями ми скорочуємо усе не властиве – залишаючи прямий функціонал – злочини проти основ національної безпеки, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, тероризм.

Будь-хто, хто стикався із тиском славнозвісних підрозділів по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю СБУ, так звана "К" знає, що тиск на бізнес відбувається через інструменти досудового слідства, бо не можна в рамках контррозвідувальних заходів вилучити товар чи обладнання, здійснювати тиск на працівників компанії, а в рамках досудового слідства можна. От так це все і працювало: хтось заводив справу по будь-якій статті – потім через прокуратуру передавали її до СБУ, а потім в рамках досудового слідства і відбувалася неправомірна діяльність. Тобто, хочу – накладу арешт на майно, хочу викличу на допит, хочу – закрию справу.

В Комітет кожен місяць надходять десятки звернень від підприємців щодо неправомірних дій СБУ, і усі звернення стосуються підрозділу «К» або слідчих. Я не пригадаю жодного звернення про тиск на бізнес чи неправомірні дії контррозвідників або тих, хто бореться із тероризмом. Це добре ілюструє ситуацію в самій Службі.

 

Контррозвідка завжди була ключовим напрямком діяльності СБУ, чому зараз у питанні реформування на цьому так акцентується увага?

 

За весь час існування СБУ жоден голова Служби або його перший заступник не був кадровим контррозвідникам! Ніколи! Саме таке системне нехтування найголовнішім, стратегічним напрямком діяльності Служби і призвело до тих тяжких наслідків, що ми маємо сьогодні.

Довгі роки контррозвідка не могла по-справжньому працювати. Найбільшою проблемою є те, що сама по собі контррозвідувальна діяльність «зашита» у правоохоронну, тобто як таких "контррозвідувальних заходів" у законодавчому полі в нас і сьогодні немає - і це після 7 років війни!.

Натомість, контррозвідувальна діяльність є підставою та проводиться як оперативна – розшукові заходи, які кардинально відрізняться за своєю метою. По суті вони спрямовані не на протидію розвідувально-підривній діяльності, а на збір доказів для суду. Звідси й виходить зайва бюрократична тяганина, неможливість оперативного реагування на загрози і ризики витоку інформації.