Війна занурила вітчизняну економіку в ситуацію, коли стреси, тиск та трансформації відчуває буквально кожна її галузь. І будівництво не є виключенням. Про те, які виклики приймає сьогодні професійна будівельна спільнота, говоримо з заступником президента  Національного експертно-будівельного альянсу України Альоною Зель.

Національний експертно-будівельний Альянс – група компаній, які об’єдналися для розвитку та вдосконалення будівельної галузі в Україні. Чи вплинули події останніх місяців на його місію?

 Беззаперечно вплинули. Очевидно, що країну чекає важке та масштабне післявоєнне відновлення. І саме від будівельного бізнесу залежить, за якими правилами воно відбуватиметься. Тут позиція членів Альянсу одностайна: наші військовослужбовці на передовій виборюють право українців на гідне життя, а ми зобов’язані його забезпечити. Підходи до відбудови житла, соціальних об’єктів тощо мають врахувати помилки минулого і відповідати рівню сучасних світових вимог. Ми сформулювали для себе цей принцип як базовий на даному етапі професійного розвитку.

 Як можна коротко окреслити вимоги, про які йде мова?

 Нові об’єкти будівництва та реконструкції мають бути енергоефективними, раціональними, безпечними і комфортними. Цих критерій можна досягти різними способами, засобами, технологіями. Власне, вони і є предметом нашої уваги наразі. Від початку війни Альянс докладає зусиль для встановлення робочих контактів із закордонними проектантами та будівельними організаціями. Ми вивчаємо світовий досвід містобудування та визначаємо, які ідеї можна пристосувати в Україні, зважаючи на обставини (клімат, місцевість, фінансові можливості, велика кількість ВПО, продовження бойових дій та ін.).

Президент НЕБАУ Віктор Лещинський відстоює думку, що відтворювати зруйновані і проектувати нові населені пункти потрібно, виходячи з принципів нової філософії якості життя. Що стоїть за цим поняттям – тема окремої розмови. Скажу тільки, що у відповідному напрямку досить ефективно напрацьовує ідеї партнер Альянсу – Консорціум "Всеукраїнське Агентство розвитку громад та територій".

 З вересня поточного року в Україні введені в дію нові будівельні норми. Вони корелюються з таким підходом до вирішення питання?

 Дійсно, нещодавно набули чинності 25 державних будівельних норм, з яких 11 – зміни до чинних будівельних норм, 14 – нові ДБН. Чи не вперше за багато років відбувся такий комплексний підхід до їх оновлення.

Переважна кількість затверджених документів розроблена з застосуванням цільового та параметричного методів нормування, що дозволяє будівельній галузі не бути заручником застарілих неефективних рішень і дає змогу сконцентруватися на функціональності та безпечності споруд. Стало значно менше розбіжностей у тлумаченні і застосуванні тих чи інших проектних рішень.

Втім, якщо з новими проектами все зрозуміло, впевнена, що виникнуть питання відносно документації, яка потребує корегування. Зараз робота на значній кількості будівельних майданчиків призупинена, тож питань не так багато. Але те, що вони виникнуть і потребуватимуть справедливого фахового вирішення - це однозначно буде.

У той же час Міністерство розвитку громад і територій продовжує роботу над оновленням і осучасненням нормативної бази будівництва та містобудування. Тож є підстави сподіватись, що за кілька років ми матимемо чіткі та зрозумілі правила на рівні закону.

 На Вашу думку, що найближчим часом чекає на український ринок житла?

Наше життя змінилося і вже не буде таким, яким було до 24 лютого. Ринку нерухомості теж необхідно пристосовуватись до нових реалій. І справа не тільки в тому, що в багатьох, хто реально потребує житла, банально не вистачатиме коштів на його придбання. Зрештою можуть бути задіяні довгострокові іпотечні програми.

Сьогодні змінилося саме ставлення людей до придбання нерухомості. Велика кількість потенційних інвесторів, зважуючи на обставини, вважають придбання квартири справою обтяжливою як із фінансової точки зору, так і в плані ліквідності. На квартири в будинках, які мають достатньо великий ступінь готовності, покупці може і знайдуться, а ось інвестування на стадії початку будівництва практично зупинилось. Для багатьох наявні гроші більш важливіші, ніж інвестування в майбутнє житло.

Особливість ситуації ще й в тому, що за таких умов у постійній невизначеності перебуватиме і ринок вторинної нерухомості. Змінюються вимоги до якісних характеристик житла і чимало пропозицій не відповідатимуть запитам українців.

Тож які перспективи бачить Альянс, зважаючи на вищевикладене?

Наші аналітики вважають, що майбутнє – за прибутковими будинками. Фінансування їхнього будівництва для інвестора буде засобом капіталізації власних коштів.

За умови, що держава створюватиме систему преференцій для надходження таких інвестицій, мережевий інвестор неодмінно прийде. Прийде із сучасними підходами до облаштування помешкання, навколишньої території, а також – зрозумілими і чесними, як для орендаря, так і для власника помешкання, умовами взаємних обов’язків та гарантій.

 

Спілкувався Юрій ІВАНОВ