Світлана Панаіотіді, заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України

 

Який прибуток може приносити великий готель у центрі європейської столиці?

Чотиризірковий готель "Дніпро" у центрі Києва щороку приносив державі...ні, навіть не мільйон — близько 100 тис грн прибутку.  А це — 8,3 тис грн на місяць, що співставно з доходом працівника з середньою зарплатнею у Києві. У 2020-му із його продажем держава отримала 1 млрд 111 млн грн.

Готель “Дніпро” був одним із об’єктів малої приватизації, завдяки якій у 2020-му до бюджету надійшло майже 4 млрд грн — саме на таку суму було продано майна держави та органів місцевого самоврядування! Процеси відбувались прозоро та доступно за допомогою електронної торгової системи  “Прозорро.Продажі”. 2021-й рік може стати вирішальним для  приватизації: у держбюджеті заплановані надходження у  12 млрд грн, з яких 9 мільярдів — від великої приватизації. І ця мета виглядає навіть більш ніж реальною, якщо зробити декілька кроків.

Велика приватизація — це продаж державних підприємств, чия балансова вартість більша за 250 млн грн. Процедура великої приватизації дещо відмінна від малої. До неї залучають інвестиційних радників, які збирають усю необхідну інформацію, готують об’єкт та шукають потенційних інвесторів. Відтак проходить публічний конкурс, де підприємство отримує той, хто запропонує найбільшу ціну.

4 лютого 2021 року Верховна Рада підтримала законопроєкт 4543 про розблокування прозорих аукціонів великої приватизації в першому читанні. Прийняття цього законопроєкту у другому читанні ліквідує останній бар’єр на шляху залучення сталих інвестицій через велику приватизацію в економіку України.

Чому велику приватизацію необхідно розблокувати?

Розблокування великої приватизації — це продовження процесу законодавчої та процедурної підготовки для того, щоб ця приватизація відбувалася. Це чіткий сигнал, що Україна готова до інвестицій, що ми забезпечимо прозорий та чесний продаж великих підприємств, що ми зсунулися з “мертвої точки”.

У 2019-му цей процес заблокували. Тоді були побоювання, що в умовах світової економічної турбулентності через пандемію COVID-19 не буде попиту та вигідних пропозицій від світових інвесторів до значних об'єктів великої приватизації. Але ті самі успіхи малої приватизації показали: для інвестора немає “невідповідного” часу — якщо є довіра до прозорого процесу та впевненість у чесному аукціоні.

Нові інвестиції, модернізація, розвиток, цільове вкладання коштів — це те, що дати усім цим об’єктам держава не зможе і без чого, зрештою, вони просто повільно перетворяться на підприємства-привиди, які колись мали потенціал, але вже нікого не цікавлять. 

Невже держава віддасть все у приватні руки?

Ні, насправді це не  так.

Щоб захистити важливі для суспільства та держави об'єкти, 17 лютого Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку розглянув та підтримав урядовий законопроєкт 4020 “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”. Тож ті державні підприємства, які є основними й ключовими для держави та суспільства — залишаються у держвласності. Під приватизацію підпадають тільки активи, що не несуть стратегічного значення.

У 2021 році Фондом держмайна заплановані прозорі конкурси з продажу ОГХК, АТ “Перший Київський машинобудівний завод” (завод “Більшовик”) та Президент готель.

Хто подбає про людей?

Один із моментів, який часто викликає запитання  і на якому часто маніпулюють — що станеться із персоналом проданих підприємств. Мовляв, якщо підприємство було у держвласності та займалося видобутком сировини, але новий власник змінить його профіль — що станеться з простими робітниками?

Закон про приватизацію забороняє скорочувати персонал впродовж шести місяців після переходу компанії до нового власника. Крім того, після приватизації важливих для інфраструктури та населення об'єктів нові власники не можуть змінювати профіль підприємства.

По суті, із неефективного державного управління (часто пов’язаного із корупційними схемами на вищих рівнях) підприємство переходить у приватні руки. Руки, які зацікавлені у його прибутковості, розширенні потужностей та створенні нових робочих місць. А отже, — пошуку кваліфікованих кадрів. За таких умов звільнення професійних співробітників було б невигідним та цілковито нелогічним для нового власника.

Приватизація буде відбуватися з урахуванням прав працівників, необхідністю забезпечити гідне майбутнє соціально-культурним об'єктам (так, у деяких ДП досі є спортклуби та команди, бази відпочинку тощо). До обговорення цих питань залучатимуть інвестиційних радників, профспілки та трудові колективи. Також братимуться до уваги особливості регіону та місцеві потреби і запити.

Це дозволить не тільки зберегти працівників, але й за рахунок розвитку ДП збільшити податкові надходження як у державний, так і місцеві бюджети. Тобто, забезпечити реалізацію суспільно-важливих проєктів у громадах, покращити інфраструктуру та життя людей.

Велика приватизація — це не тільки продаж за найвищою ціною. Це початок процесу інвестування та розвитку міст і селищ, і що важливо — зростання добробуту наших громадян.