Інфраструктура для електрокарів: хаос чи порядок?
Юрій Тацій, заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації
Як відсутність зарядки біля дому стримує перехід на екотранспорт
Попри пандемію та економічну кризу, електроавтомобілізація українців триває. Лише у квітні 2021 року вони придбали 2,4 тис. електромобілів та гібридів, а увесь автопарк наразі складає 62,4 тис. автівок. Безумовним лідером попиту на новий екологічний вид транспорту є Київ.
Але темпи переходу на електрокари могли б бути ще вищими, якби інфраструктура встигала за вимогами часу. Водіям електроавтівок досі не вистачає зарядних станцій, що стримує їх від подорожей на далекі відстані. Але навіть в мегаполісі бути власником електрокару не так вже й просто. Особливо якщо ти мешкаєш не в приватному секторі, а в багатоквартирному будинку.
Кілька років тому, коли електромобілі торували собі шлях в Україні, багатьох потішили історії, як власники під’єднували авто до загальної мережі через звичайний подовжувач, викинутий з вікна. Дехто пішов іншим шляхом – обладнав розетки на зовнішній стіні будинку закривши їх від сторонніх в спеціальну металеву скриньку. Але сьогодні такі кустарні способи модернізації старої інфраструктури повинні відійти в минуле.
На відміну від звичайних автомобілів електрокари потребують тривалої підзарядки, що може тривати до 15 годин. Найзручнішим часом для цього була б вечірня пора, коли авто стоїть на парковці. Але цивілізованих парковок в Києві обмаль, а обладнаних зарядними станціями – ще менше.
Власними силами облаштувати електрозаправку біля багатоквартирного будинку дуже проблематично. Управляючі, енергопостачальні компанії та ОСББ не надто цьому раді, бо на мережу лягає додаткове навантаження, що може вивести її з ладу. Потрібно вести окрему виділену лінію електроенергії, на приєднання до якої треба витратити чимало часу та коштів.
Але вода камінь точить. Бізнес з торгівлі зарядними станціями для електрокарів так бурхливо розвивається, що все більше бажаючих пробують усіма правдами та неправдами створювати пункти підзарядки не лише на автозаправках, в громадських місцях, але і поряд з житловими будинками. Як правило, відбувається це невпорядковано та хаотично – станції різної якості, різних виробників, з різними протоколами обміну інформацією. А старі енергетичні мережі в якийсь момент можуть просто вийти з ладу під тиском нової інфраструктури, на яку вони зовсім не розраховані.
Інша справа – це нове (особливо комплексне) будівництво, коли з нуля створюються сучасні мікрорайони. В Державних будівельних нормах вже є вимога про те, що не менше 5% паркомісць мусить резервуватись для електрокарів і забезпечуватись зарядними станціями. Але, як і багато інших норм ДБН, вона часто ігнорується. Тому заяви деяких урядовців про те, що до 2030 року усі машиномісця на парковках будуть з електрозарядками виглядають надто оптимістично. Для цього, в перш чергу, потрібно змусити забудовників виконувати свої зобов’язання по облаштуванню паркінгів, бо часто на це в них не вистачає ні бажання, ні грошей, ні зусиль. Також важливо, щоб вони закладали в свої проекти додаткові потужності, які дозволять зарядним станціям повноцінно функціонувати та не впливати на стан іншої енергетичної мережі.
Свій внесок може зробити і парламент. У Верховній Раді на розгляді перебуває законопроект 5009 про спрощення приєднання до електричних мереж. Експерти прогнозують, що він допоможе модернізувати енергетичну інфраструктуру великих міст і в тому числі пристосувати її під потреби власників електрокарів.
Наразі ж місцева влада, забудовники, балансоутримувачі житла та енергопостачальні компанії мусять співпрацювати для того, щоб інфраструктура для нових екологічних автомобілів розвивалася в цивілізований, а не хаотичний спосіб. Ставити їй палиці в колеса безперспективно, бо рано чи пізно електроавтомобілі становитимуть значну частину транспорту великих міст. Краще в належний спосіб врегулювати цю сферу, давши бізнесу можливість розвиватися, але не ставлячи під загрозу енергетичну безпеку інших людей.
