Юрій Тацій, заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації

 

Як відсутність зарядки біля дому стримує перехід на екотранспорт

Попри пандемію та економічну кризу, електроавтомобілізація українців триває. Лише у квітні 2021 року вони придбали 2,4 тис. електромобілів та гібридів, а увесь автопарк наразі складає 62,4 тис. автівок. Безумовним лідером попиту на новий екологічний вид транспорту є Київ.

Але темпи переходу на електрокари могли б бути ще вищими, якби інфраструктура встигала за вимогами часу. Водіям електроавтівок досі не вистачає зарядних станцій, що стримує їх від подорожей на далекі відстані. Але навіть в мегаполісі бути власником електрокару не так вже й просто. Особливо якщо ти мешкаєш не в приватному секторі, а в багатоквартирному будинку.

Кілька років тому, коли електромобілі торували собі шлях в Україні, багатьох потішили історії, як власники під’єднували авто до загальної мережі через звичайний подовжувач, викинутий з вікна. Дехто пішов іншим шляхом – обладнав розетки на зовнішній стіні будинку закривши їх від сторонніх в спеціальну металеву скриньку. Але сьогодні такі кустарні способи модернізації старої інфраструктури повинні відійти в минуле.  

На відміну від звичайних автомобілів електрокари потребують тривалої підзарядки, що може тривати до 15 годин. Найзручнішим часом для цього була б вечірня пора, коли авто стоїть на парковці. Але цивілізованих парковок в Києві обмаль, а обладнаних зарядними станціями – ще менше.

Власними силами облаштувати електрозаправку біля багатоквартирного будинку дуже проблематично. Управляючі, енергопостачальні компанії та ОСББ не надто цьому раді, бо на мережу лягає додаткове навантаження, що може вивести її з ладу. Потрібно вести окрему виділену лінію електроенергії, на приєднання до якої треба витратити чимало часу та коштів.

Але вода камінь точить. Бізнес з торгівлі зарядними станціями для електрокарів так бурхливо розвивається, що все більше бажаючих пробують усіма правдами та неправдами створювати пункти підзарядки не лише на автозаправках, в громадських місцях, але і поряд з житловими будинками. Як правило, відбувається це невпорядковано та хаотично – станції різної якості, різних виробників, з різними протоколами обміну інформацією. А старі енергетичні мережі в якийсь момент можуть просто вийти з ладу під тиском нової інфраструктури, на яку вони зовсім не розраховані.

Інша справа – це нове (особливо комплексне) будівництво, коли з нуля створюються сучасні мікрорайони. В Державних будівельних нормах вже є вимога про те, що не менше 5% паркомісць мусить резервуватись для електрокарів і забезпечуватись зарядними станціями. Але, як і багато інших норм ДБН, вона часто ігнорується. Тому заяви деяких урядовців про те, що до 2030 року усі машиномісця на парковках будуть з електрозарядками виглядають надто оптимістично. Для цього, в перш чергу, потрібно змусити забудовників виконувати свої зобов’язання по облаштуванню паркінгів, бо часто на це в них не вистачає ні бажання, ні грошей, ні зусиль. Також важливо, щоб вони закладали в свої проекти додаткові потужності, які дозволять зарядним станціям повноцінно функціонувати та не впливати на стан іншої енергетичної мережі.

Свій внесок може зробити і парламент. У Верховній Раді на розгляді перебуває законопроект 5009 про спрощення приєднання до електричних мереж. Експерти прогнозують, що він допоможе модернізувати енергетичну інфраструктуру великих міст і в тому числі пристосувати її під потреби власників електрокарів.

Наразі ж місцева влада, забудовники, балансоутримувачі житла та енергопостачальні компанії мусять співпрацювати для того, щоб інфраструктура для нових екологічних автомобілів розвивалася в цивілізований, а не хаотичний спосіб. Ставити їй палиці в колеса безперспективно, бо рано чи пізно електроавтомобілі становитимуть значну частину транспорту великих міст. Краще в належний спосіб врегулювати цю сферу, давши бізнесу можливість розвиватися, але не ставлячи під загрозу енергетичну безпеку інших людей.