13:24 09.08.2021

Автор ЮРІЙ ТАЦІЙ

Природа у великому місті

4 хв читати
Природа у великому місті

 

Юрій Тацій, заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації


Чому сьогодні в тренді біофільна архітектура і які це матиме наслідки

Один з трендів в світовому містобудуванні 2020 року – небувала активність прихильників концепції біофільної архітектури. Як видно з назви, її адепти бачать майбутнє зодчества в єднанні з природою. Тому свої проекти вони розробляють так, аби органічно вписати туди елементи довкілля і створити у міського жителя відчуття нерозривного зв’язку з ним.

Ще в 1984 році американський біолог Едвард Вілсон в своїй книзі "Біофілія" обґрунтував ідею наслідування людиною природи. Мовляв, в кожного з нас є генетично успадкована потреба до єднання з довкіллям і протягом життя ми прагнемо її реалізувати. Величезні мегаполіси нашого часу, здається, протирічать цьому правилу. Бо замість біорізноманіття вони обдаровують нас склобетонними "джунглями" та ізолюють людину від природних процесів.

Саме з цим боряться архітектори, які взяли на озброєння концепцію біофілії. Вони прагнуть повернути природу у великі міста шляхом будівництва нового типу. Для цього використовують низку прямих та непрямих методів в проектуванні та будівельних роботах.

Девіз біофільної архітектури – більше світла! Споруду проектують так, аби вдень світло постійно проникало до помешкання природнім шляхом і не потребувало значного штучного підсилення. Великі вікна та артіуми (внутрішні світлові двори), як правило, стають невід’ємними елементами такого типу споруд.

Повітря для біофілів від архітектури – це генерування холоду не кондиціонерами, а пасивними стратегіями вентиляції, що створюють природню циркуляцію в приміщенні. Тут комфорт досягається силами самого довкілля, яке дає для цього усі необхідні інструменти.

Вода в біофільній архітектурі грає ключову роль. Недаремно споглядання води здавна вважається одним з кращих методів медитації та боротьби зі стресами. Тому прихильники єднання з довкіллям включають до своїх проектів різноманітні водні елементи – від фонтанів до акваріумів, що дає можливість людині завжди бути поруч з водоймою.

Найбільш пізнаваним елементом біофільної архітектури є рослинність. Надихаючись висячими садами древнього Вавилону, вони відтворюють їх в сучасному урбаністичному просторі. Це зелені стіни та дахи будинків, озелененні балкони, внутрішні перегородки оздоблені рослинами, маскування рослинністю неестетичних елементів архітектури.

Численні дослідження довели, що природа в архітектурі позитивно впливає на психологічне здоров’я людини, долає депресію, сприяє гарному настрою. Крім того, зелені будинки в сучасному місті додають біорізноманіття, допомагають боротися з наслідками глобальних змін клімату, знижують середні температури, зменшують їх коливання та пом’якшують екстремальність природних явищ.

В офісах біофільний дизайн підвищує продуктивність праці, а в торгових центрах робить вітрини більш привабливими і стимулює попит на товари. В Нью-Йорку вже підрахували, що природні елементи в архітектурі дозволять заощадити 470 млн доларів за рахунок ефективної праці, 1,7 млрд за рахунок зменшення злочинності та додадуть до 25% доходу магазинів. Одночасно підвищиться попит на об’єкти нерухомості, а її продажі зростуть на 16%.

Наразі у світі такі стандарти будівництва, як WELL Building Standard та Living Building Challenge використовують принципи біофільної архітектури в своїх оцінках відповідності якості. Яскраві зразки такого зодчества з’являються в різних куточках світу.

У австралійському Сіднеї ще в 2013 році француз Жан Нувель звів багатофункціональний комплекс One Central Park, родзинкою якого стали вертикальні висячі сади. Це квіти та виноградні лози, що простягаються на 50 метрів у висоту (загалом 85 тис. фасадних рослин). Дизайн будинку розрахований так, що ці сади в процесі росту не завадять конструкціям, а навпаки будуть з ними гармоніювати. Крім того, в One Central Park застосований консольний геліостат, що відбиває сонячне світло і дає можливість освітлювати усі затемнені ділянки споруди.

В Мілані архітектори Стефано Боері, Джанандреа Баррека та Джованні Ла Варра побудували Bosco Verticale (вертикальний ліс) – комплекс житлових споруд, який складається з двох башт. Свою назву він отримав через те, що на кожному з поверхів висаджені дерева та кущі і прокладені трав’яні доріжки. Проектанти не просто озеленили будівлю, але створили унікальну екосистему зі своїм мікрокліматом, де проживають птахи та комахи, а в залежності від сезону вона змінюється.

В американському Сіетлі  компанія NBBJ спроектувала штаб-квартиру Amazon під назвою Amazon Sphere. Це три величезні скляні напівкулі, де самі форми споруди повторюють природу. Їх заповнюють 40 тис. рослин з більш ніж 50-ти країн світу. В тому числі 17-метровий фікус та гігантська індонезійська квітка Amorphophallus. Рослини розділяють простір всередині сфер на робочі площі різного призначення. Завдяки їм та спеціальному склу всередині приміщення підтримують комфортну температуру 22 ° C і вологість 60%. 

У в’єтнамському курортному місті Дананг звели неймовірний центр Naman Pure Spa, фасад якого покритий ребристими схожим на радіатори поверхнями та рослинами, що покривають його зовні з усіх боків. Так досягається перехресна вентиляція, природна тінь та пом’якшення температур.

В стадії реалізації перебуває ще низка цікавих біофільних проектів, які безумовно стануть окрасами своїх міст. В перспективі все це матиме революційні наслідки – урбанізм та природа зблизяться одне з одним, поєднавши кращі свої елементи, що дають людям можливість жити спокійно, комфортно та насичено.

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА