09:59 16.06.2021

Автор АРСЕНІЙ ПУШКАРЕНКО

Будівництво Київської обхідної дороги: від багаторічних обіцянок до реальних кроків

5 хв читати
Будівництво Київської обхідної дороги: від багаторічних обіцянок до реальних кроків

Арсеній Пушкаренко, народний депутат України

 

Президентська програма “Велике будівництво” відроджує довіру у те, що держава може вирішувати масштабні стратегічні завдання. Запорізький і Кременчуцький мости, десятки завершених довгобудів по всій країні, тисячі кілометрів доріг, лікарні, школи, стадіони садочки. Все це - вже успішні історії. 

 

Наше завдання як народних депутатів - створювати умови для того, щоб цей імпульс не згасав, а лише наростав. Настав час і ще одного проєкту-довгобуду - Київської обхідної дороги. Розповідаю чому зради немає - і чому вже зовсім скоро піаритися на критиці КОДу більше не вийде. 

 

Затори у Києві щороку забирають у міста та країни до 260 млрд грн

 

Відсутність повноцінної обхідної дороги у столиці України — недолуга історична помилка, наслідки якої сьогодні “розгрібають” кияни та усі користувачі автомобільних доріг країни. Дефіцит мостових переходів через річку Дніпро змушує транзитний автомобільний транспорт, котрий хоче дістатися з лівобережжя на правобережжя і навпаки їхати саме через столицю. А відсутність обхідної дороги — в’їжджати у центр міста. 

 

До 40% транспорту у Києві є транзитним. За рівнем заторів у рейтингу Tom-Tom столиця займає 7-ме місце у світі. У середньому, київські автомобілісти щороку проводять у заторах близько 9,5 днів або 230 годин. У грошовому вимірі середні втрати від стояння у заторах лише для 1 водія – близько 490 доларів на рік. Всього ж, за різними розрахунками, від сильних заторів Київ втрачає від 190 до 260 млрд грн на рік. Це колосальні кошти.

 

Найбільша агломерація країни без комфортного сполучення з центром міста

 

За різними оцінками, населення Київської агломерації становить від 4,2 до 5,5 млн мешканців. Сучасне планування у столиці розраховано на 900 тис. автомобілів. Наразі кількість авто у місті коливається у межах 1,2-1,5 млн. Без обходу жителі передмість не можуть комфортно користуватися базовою інфраструктурою регіону: аеропортами Жуляни та Бориспіль.

 

Розмовам про об’їзну / окружну / обхідну дорогу Києва вже кілька десятків років. Не дивно, що будь-яка нова ініціатива у цьому напрямку викликає здебільшого скепсис. Масштаби проєкту та складність його втілення здавалися непідйомними для України. Та очі бояться - а руки роблять. Торік держава почала довгоочікуване будівництво десятиліття. Стартувало проєктування перших ділянок дороги. У планах — зведення 150-кілометрового напівкільця навколо столиці.  Це буде автобан з більш ніж 20 транспортними розв’язками і новим мостом через річку Дніпро. 

 

Як знайти кошти на один із найбільших інфраструктурних проєктів незалежної України? 

 

Орієнтовна вартість проєкту будівництва сягає 85 млрд грн - однак це тільки попередні розрахунки. Навіть зараз ця сума співмірна з річним бюджетом Укравтодору. Орієнтуючись виключно на бюджетні кошти, ми, фактично, ризикуємо поставити на паузу відновлення доріг і мостів у решті областей. Цього допустити ми не можемо.

 

З іншого боку, відкладати реалізацію проєкту означає стримувати ріст економіки столиці та країни в цілому. Вихід - це кошти міжнародних інвесторів. Однак є проблема, яка полягає у тому, що чинне законодавство, будівельні стандарти та норми, ціноутворення - все це стримує від виходу на український ринок великої будівельної компанії з потужним інвестором за собою. Від нас очікують міжнародний конкурс з прозорою умовою участі та за визнаними міжнародними правилами.

 

Чому не Prozorro?

 

Зараз деякі політики намагаються маніпулювати цією темою, об’єднуючи систему Prozorro з Законом України “Про публічні закупівлі”. Але це різні речі. В одному випадку - це IT-продукт, який дійсно можна вдосконалювати і в який можна імплементувати нові механізми роботи, а в іншому - закон з прописаними конкретними вимогами та процедурами, які розраховані виключно на бюджетну сферу. Ми всі віримо в Prozorro і впевнені, що скоро тут з’являться можливості для нових форм міжнародних контрактів - але для цих змін потрібні роки.

 

У проєкту Київської обхідної дороги стільки часу немає. За проєктом обходу Києва з 2008 року було укладено 11 меморандумів з компаніями з 6 різних країн – КНР, ФРН, Литви, Франції, Туреччини та Іспанії. Однак великі міжнародні компанії не хочуть працювати на недореформованому українському дорожньому ринку. Їхня головна вимога — відкритий міжнародний конкурс за типовими міжнародними стандартами FIDIC, CIPS тощо.

 

Що буде з конкурсом на будівництво КОДу? 

 

3 червня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №5309, котрий вніс відповідні правки у законодавство. Одразу після цього на парламент посипався шквал критики. Але давайте дивитися на цю ситуацію тверезо.

 

Перше -  правка не скасовує дії решти законодавства України і усіх підзаконних актів. Державні органи (НАБУ, НАЗК, САП, Держказначейство) - продовжують працювати і контролюватимуть цю історію на всіх етапах. 

 

Друге - Prozorro є системою електронних закупівель. Це не панацея. У неї є свої проблеми та недоліки. Прецеденти з поділом ділянок доріг на 40 метрів чи тендерними тролями яскраво це підтверджують. 

Чому я вірю в успіх цього проєкту? Для мене маркером є реакція великого бізнесу. Не так давно найбільша інвестиційна компанія України Dragon Capital стала власником офісно-логістичного комплексу площею понад 100 кв. м. в селі Білогородка. Це за 6 км від майбутньої Київської окружної дороги, між трасами М-06 Київ – Чоп та М-05 Київ – Одеса. До речі, ця ділянка вже проєктується. Як на мене, це сигнал, що будівництву десятиліття бути.

Третє - наша ціль полягає у формуванні нової практики конкурентного відбору підрядників з урахуванням міжнародних стандартів та норм. І критерієм відбору тут вже має стати не просто ціна, а здатність підрядника залучити фінансування. 

 

Київська обхідна дорога не має стати новим довгобудом через ненадійного підрядника чи недофінансування. Країна має отримати комфортні маршрути для транзитного транспорту та додаткові інвестиції, потужний стимул для економіки.

 

Після внесення зміни у законодавство Верховна Рада України передає естафету Міністерству інфраструктури, котре повинно тепер за допомогою найкращих світових консультантів розробити новий бездоганний і прозорий конкурс для міжнародних компаній. Від претендентів вимагатиметься досвід реалізації масштабних інфраструктурних проєктів і найбільш економічно вигідний механізм залучення фінансування для реалізації проєкту.

 

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

АЛЬОНА ОГОНЕСЯН

Чому сквош — не тільки спорт, а й перспективна ніша для бізнесу/стартапу

КАРОЛІНА ЛІНДХОЛЬМ БІЛЛІНГ

70-річчя Конвенції про статус біженців – документ залишається актуальним сьогодні, в час зростання кількості вимушено переміщеного населення у світі

ІВАН ГЕРАСИМЕНКО

Е-резидентство –  що Україна пропонує іноземним айтішникам

ДМИТРО СЕННИЧЕНКО

Як реалізувати справедливі реформи та утримати результат: досвід Фонду держмайна

ЮРІЙ СИВИЦЬКИЙ

Менше податкового навантаження – більше користі для держави

АНДРІЙ КОНЕЧЕНКОВ

Держава на роздоріжжі або яким було перше півріччя 2021 року для національного сектору вітрової енергетики

ДМИТРО ОСИКА

Цифровізація як запорука сталого розвитку енергетичної галузі

КОСТЯНТИН ЛОПАТІН

Кияни почали платити за опалення наперед і взимку сплатять менше

ІРИНА ЖДАНОВА

Летить чи свистить? Освіта в прифронтових школах

ІРИНА СТАВЧУК

"Fit for 55": як ЄС планує скорочувати викиди парникових газів

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА