Олександр Кучеренко, Голова аналітичного центру "Рада інституційних реформ"

 

В понеділок українці дізнались, що монобільшістьпрацює над передачею адміністрування податку на нерухомість громадам вже з наступного року. Хоча з повідомлень у ЗМІ можна зробити висновок про якусь інновацію від партії «Слуга народу", але насправді цечерговий етап децентралізації.

Нововведення виглядає незначним, проте при правильній реалізації воно може дати колосальний поштовх економічному та соціальному розвитку громад. На користь цього говорить світовий досвід. В переважній більшості розвинених країн податок на нерухомість є важливою складовою податкових надходжень як на місцевому рівні, так і в державі загалом. 

Наприклад, в США в 2018 році загальні збори податку на нерухомість перевищували надходження від податку на продаж, податку на прибуток громадян та податку на прибуток корпорацій! Сумарно в бюджети штатів та муніципалітетів надійшло 547 млрд доларів – це можна порівняти з ВВП Швеції. У Великобританії частка податку на нерухомість в загальних надходженнях сягає 13%, у Франції – майже 9%, в Іспанії – 7%.

Якщо говорити про місцеві бюджети, то значення податкуна нерухомість, в тому числі на землю, є ще більш суттєвим. У Словаччині та Чехії цей податок дає більше половини податкових доходів місцевих бюджетів, а у Франції – солідні 44%. 

Частка податку на нерухомість в податкових надходженнях місцевих бюджетів

Країна	Частка податку на нерухомість, %
Словаччина	65
Чехія	57
Франція	44
Польща	30
Угорщина	18,8
Італія	18,5
Україна	13

 

Джерело: проєкт «Ціна держави» 

Варто зазначити, що в цих трьох країнах місцеві бюджети не отримують ПДФО, на відміну від України, Польщі та Італії. Тому, на мою думку, реформу слід планувати з «прицілом» на те, щоб Україна рухалась у бік польської або італійської структури місцевих податкових доходів. 

Вже зараз ті об’єднані територіальні громади ОТГ, які встановлюють ставки податку на нерухоме майно і адмініструють його, щороку збільшують надходження від нього на 17%. Такі дані Міністерства фінансів.

Таке зростання відбувається за рахунок двох факторів. Перший – надзвичайно висока мотивація місцевої влади. Вона зацікавлена у тому, щоб збільшився бюджет видатків. Видатки дають змогу активніше розвивати територію – розбудовувати парки, майданчики, фонтани, дитсадки та інші об’єкти. Їхня кількість сприяє переобранню на наступних виборах та допомагає заробити на бюджетному будівництві і ремонтах. Нагадаю, що на відміну від народних депутатів, депутати місцевих рад не мають заборону на поєднання депутатської та комерційної діяльності. Другий фактор – адміністрування податку на нерухомість на місцевому рівні значно простіше, оскільки саме ОТГ володіє даними про місцеву нерухомість.

До речі, з ПДФО ситуація не така добра – у 2020 році він зріс на 7,5%. При чому спостерігається висока диспропорція надходжень між різними ОТГ. В бюджетах одних громад ПДФО перевищує 80% , а в інших складає 10-15%. Причиною може бути і різниця в економічному розвитку регіонів, і особливості сплати цього податку – в залежності від адреси реєстрації підприємства. Але це підвищує важливість податку на нерухомість для місцевих бюджетів.

Зростання доходів місцевих бюджетів – це не просто гарна цифра росту, але й реальний соціально-економічний розвиток громад. Зараз, за даними дослідження Програми «U-LEAD з Європою», майже 70% від загальної суми видатків ОТГ спрямовуються на заробітну плату в різних сферах функціонування громади. Тобто, йдеться про зарплати медикам, вчителям, комунальникам тощо. При цьому на капітальні видатки йде менше 15%бюджету. Збільшення доходів місцевих бюджетів допоможе їм спрямувати більше коштів саме на капітальні видатки – оновлення чи реновацію комунальної інфраструктури, проєкти енергоефективності та безліч інших потрібних всіх громаді речей.

Тому передача громадам адміністрування податку на нерухомість є надзвичайно важливою реформою. Тут головне не повторити помилок на кшталт вже виправленої зміни «14% ПДВ на окрему сільгосппродукцію» та майбутнього фіаско (сподіваюсь) законопроєкту №5600 з його десятком тисяч правок на друге читання. 

Найбільш мудрим рішенням з боку центральних органів влади буде не заважати передачі повноважень по податку на нерухомість в громади з 1 січня 2022 року. Отже функція держави після запровадження змін – контролювати дотримання закону та забезпечувати справедливий суд в разі потреби.

Звичайно, потрібен виважений підхід до планування реформи – зокрема, в частині встановлення ставок. Тут може стати у пригоді досвід штату Каліфорнія, який в 1970-ті роки встановив законодавчі «запобіжники» проти різкого зростання податку на нерухомість. Вони стосуються оцінки вартості майна та обмеження відсотку податку. Ці запобіжники незабаром перейняли ще 45 американських штатів. 

Крім якісної підготовки реформи, влада може також допомогти через поширення кращих практик серед громад.  Наприклад, це може бути інформування про успішні приклади визначення ставок та адміністрування податку на нерухомість, а також проведення загальнодержавної інформаційної кампанії для громадянщодо нововведень. Децентралізація вже зараз є однією з найбільш успішних реформ в Україні. Із більшими повноваженнями громад в частині оподаткування вона стане найкращою.