Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції 
 

Більше перевірок, діджиталізація та боротьба з промисловими гігантами – з якими викликами стикається Держекоінспекція

Коли більше року тому я очолив Державну екологічну інспекцію України, то був вражений загальним песимізмом. Мовляв, покращити її роботу практично неможливо, вона не піддається реформуванню, а ефективність її стрімко падає. Але був впевнений, що, попри загальний скепсис, вдасться досягнути позитивних результатів. Разом з командою взяли курс на поступову системну трансформацію ДЕІ, що охоплює усі структурні елементи та усі сфери діяльності.

І сьогодні нам є що розповісти, хоча, зрозуміло, що проблем та викликів менше не стало. Більшість з них зумовлена об’єктивними факторами, на які Інспекція наразі не має прямого впливу: недосконале законодавство, низькі штрафи для порушників, мізерні зарплати співробітників, недостатньо модернізована матеріально-технічна база. Але ми віримо, що "дорогу здолає той, хто йде", тому рухаємося в обраному напрямі!

Наразі є, принаймні, п’ять чітких індикаторів у роботі Державної екологічної інспекції, про які варто і важливо говорити.

Перший – це перевірки дотримання екологічного законодавства підприємствами. В цьому, власне, і полягає одна з основних функцій ДЕІ. Отже, за перше півріччя 2021 року їх було проведено на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це колосальний приріст, навіть якщо враховувати "ковідні" обмеження.

Так само на 26% зросла кількість складених адмінпротоколів. Тобто перевірки відбувалися не "в холосту", а мали наслідком виявлення конкретних порушень, за які настала відповідальність.

До того ж, ми системно відслідковуємо проблемні точки в екології нашої держави і ініціюємо перед Урядом проведення заходів контролю за цими напрямками. Це зокрема перевірки:

• найбільших забруднювачів водних ресурсів, бо тільки сліпий не помічає, якими темпами міліють річки, як деякі з них взагалі пересихають та зникають із поверхні Землі;
• підприємств, що здійснюють поводження з медичними відходами, а, разом із тим, часто "імітують" утилізацію, відвантажуючи небезпечний непотріб на смітники чи в лісосмуги;
• полігонів твердих побутових відходів, більшість з яких вже віджили свій вік і потребують закриття;
• АЗС та міні-НПЗ, де в тому числі торгують контрафактним паливом, яке вбиває довкілля та наше здоров’я;
• агрофірми, що безконтрольно застосовують агрохімікати та пестициди, забруднюючи ґрунти, водні об’єкти та підземні джерела.

На жаль, під час цих перевірок зафіксовані й сумні рекорди шкоди для довкілля. Так, ДП "Кривбасшахтозакриття" має сплатити 5,6 млн. грн. за шкоду довкіллю,  ПВКГ "Красилівське" (Хмельниччина) – 1,3 млн. і т.д.

ДЕІ вдалося потрапити на підприємства, куди раніше інспекторів системно недопускали. Ця практика досить уставлена, бо нічим не загрожує порушникам, крім копійчаного штрафу (765 гривень). Але все ж ми перевірили Дарницьку ТЕЦ в Києві, Бурштинську ТЕС на Прикарпатті та Трипільську ТЕС на Київщині.

Другий індикатор змін в діяльності Держекоінспекції – це пріоритетна увага до промислового забруднення. Ми стали першим центральним органом виконавчої влади, що створив окремий потужний підрозділ центрального апарату за межами столиці – Офіс у Кривому Розі. Логіка була проста – в Кривбасі зосереджені найбільші промислові підприємства, сам регіон екологічно депресивний і потребує окремої уваги. Тому Офіс ДЕІ у Кривому Розі здійснює постійний, щоденний, оперативний контроль стану довкілля. Там працює лабораторія для контролю викидів забруднюючих речовин в повітря, поверхневих та зворотніх вод, забруднення ґрунтів.

Завдяки концентрації уваги на промисловому забрудненні Інспекція стала модератором у вирішенні однієї із найбільших екологічних проблем Дніпропетровщини – забруднення річки Інгулець через неналежну експлуатацію ставка-накопичувача зворотних вод балки Свистунова. Маємо кричущі факти порушення технологічного процесу з боку ДП "Кривбасшахтозакриття", яке небезпечні води без їх відстоювання та очищення скидає до річки.

Наразі триває робота над ухваленням Плану управління шахтними водами Кривбасу. Необхідно якнайшвидше досягти домовленостей між усіма учасниками процесу, адже відкладення проблеми в "довгий ящик" може призвести до екологічної катастрофи.

Третій індикатор – діджиталізація ДЕІ. Уже проходить проведення державних закупівель для створення системи "Екологічний інспектор". Цей інструмент дозволить в електронному вигляді здійснювати реєстрацію звернень громадян про проведення перевірки, підготовку та реєстрацію наказів про позапланові та планові перевірки, формування уніфікованого акту за результатами перевірки, аналітичних та статистичних звітів для публікації у відкритому доступі тощо

Значна частина процесів буде автоматизована. Наприклад, плани перевірок підприємств система формуватиме самостійно, ґрунтуючись на ступенях ризику діяльності суб’єкта господарювання для довкілля.

Крім того, систему "Екологічний інспектор" інтегрують з низкою реєстрів, як от Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля та Реєстр підприємств забруднювачів. Це потрібно для швидкого отримання даних нашими фахівцями.

Основна мета  діджиталізації – підвищити продуктивність праці працівників ДЕІ та знизити корупційні ризики.

Наступний крок щодо діджиталізаці – нагрудні відеореєстратори для інспекторів. Плануємо запуск  уже найближчими днями.

Четвертий індикатор перетворень – застосування нових технологій в роботі ДЕІ. В кінці 2020 року Держекоінспекція підписала Меморандум про співпрацю з Національним центром управління та випробування космічних засобів та з Державною екологічною академією. На базі академії створили Центр стратегічних екологічних досліджень та аерокосмічного моніторингу. Сюди надходять фото земної поверхні і тут же обробляються спеціалістами. У разі виявлення на знімках вирубок зелених насаджень, несанкціонованого складування сміття, забруднення вод із суден тощо, фото передають в роботу до Держекоінспекції.   Це не лише дозволяє відслідкувати динаміку процесів, але й оперативно реагувати на випадки протиправних дій.  

П’ятий індикатор трансформації Інспекції – це її відкритість. Часи коли робота держустанови приховувалася від суспільства давно минули. Я та мої підлеглі завжди відкриті до ЗМІ та громадськості, надаючи інформацію та експертизу з питань екологічного нагляду та контролю. Як голова ДЕІ не сприймаю кабінетний стиль роботи і завжди намагаюся бути на місці подій. Крім перебування у Кривому Розі, що стало правилом, проводжу до сотні виїздів на проблемні об’єкти.

Отже, Державна екологічна інспекція може працювати ефективніше!
Сподіваюсь, після ухвалення парламентом у другому читанні рамкового законопроекту 3091 "Про державний екологічний контроль" у нас для цього буде більше засобів та можливостей.