15:45 13.01.2021

Автор АНДРІЙ МАЛЬОВАНИЙ

На порозі сміттєвого колапсу

4 хв читати
На порозі сміттєвого колапсу

Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції 

 

Чому в Україні множаться сміттєзвалища і як з ними боротися

Щороку в Україні утворюється більше 470 млн тонн промислових та побутових відходів. Населення зменшується, а ось обсяги сміття тільки ростуть: в середньому одна людина продукує 250-300 кілограмів на рік. 93% непотребу вивозять на сміттєзвалища та полігони, більше 2% спалюють, а 4,5% йде на переробку.

Ситуація з утилізацією відходів в Україні разюче різниться від того, що відбувається в країнах Євросоюзу. 47% побутового сміття ЄС спрямовують на переробку й цей відсоток постійно зростає. Ще 28% знищують шляхом спалення, виробляючи при цьому енергію, яка йде в тепло- та енергосистеми. А на полігони для захоронення надходить лише 23%.

Флагманом нових підходів у поводженні з відходами є Німеччина, де майже дві третини сміття переробляється, а на звалища дозволено вивозити лише очищене від органічних решток сміття. Частка побутових відходів там мінімальна. Більшість старих сміттєвих полігонів взагалі закрита, а частина перепрофільована під захоронення шлаків, що утворюються після спалювання непотребу.

В Україні ж сміттєзвалища й полігони займають понад 9 тисяч гектарів. Це площа цілого міста Кременчук Полтавської області або міста Хмельницький. З них третина не відповідає нормам екологічної безпеки. Шкідливі речовини просочуються в атмосферу та ґрунт, в підземні води та поверхневі водоймища, порушують функціонування екосистем, завдають шкоди сільському господарству. А викиди звалищного газу ще й спричиняють негативний вплив на зміну клімату.

Нещодавно Державна екологічна інспекція перевіряла полігон №5 в Підгірцях біля Києва, де утилізують більшість відходів столиці. Ми виявили низку кричущих порушень. Зокрема, роботи з його реконструкції проходять без висновку екологічної експертизи, не сортуються відходи, для утилізації яких в Україні є відповідні технології, утилізують небезпечне сміття – батареї, акумулятори, енергозберігаючі лампи. І це далеко не повний перелік.

Подальша експлуатація застарілої інфраструктури захоронення твердих побутових відходів матиме серйозні негативні екологічні наслідки. І ми це вже бачимо на прикладі катастрофи на Грибовецькому сміттєзвалищі, після якої розпочалися "мандри" львівського сміття по всій Україні.

Але крім легальних полігонів та звалищ нашу країну вкриває ще й мережа стихійних смітників. Одна з причин полягає в тому, що 22% населення не мають доступу до системи централізованого вивозу сміття. Лише з початку 2020 року Держекоінспекція зафіксувала 1613 несанкціонованих звалищ, які нанесли довкіллю шкоду на суму понад 35 мільйонів гривень. Теоретично з ними мала б боротися місцева влада, але часто вона просто ігнорує свої обов’язки. ДЕІ неодноразово притягувала до відповідальності регіональних посадовців і робитиме це й надалі. За перше півріччя 2020 року на посадових та відповідальних осіб складено 5 374 протоколи, виписано штрафів на 1,6 млн. грн. І було б добре, якби ці штрафи ще підвищили, щоб у чиновників не було спокуси йти проти закону.

В тій же Німеччині місцева влада діє в боротьбі зі стихійними смітниками набагато ефективніше. Лише в землі Північний Рейн-Вестфалія на це щорічно витрачають близько 7 мільйонів євро. Найважливіше, що німці боляче б’ють порушників великими штрафами. За сміття вздовж дороги – до 500 євро, за спробу викинути побутову техніку в лісі – до 300 євро, а якщо сміття містить небезпечні речовини – до 2,5 тис. євро. На цьому фоні смішними здаються українські санкції за подібні порушення – до 1300 грн.

Попри профільні закони та Національну стратегію управління відходами, яка прагне, аби в 2030 році  половина нашого сміття перероблялась, ми ще дуже далекі від європейських стандартів.

Щоб наблизитись до них, органи влади в центрі та на місцях повинні діяти більш ефективно,  відповідальність за недотримання законодавства слід посилити, штрафи мають покривати витрати на ліквідацію наслідків забруднення, а системою первинного і вторинного сортування відходів необхідно охопити хоча б найбільші міста.

В сьогоднішніх реаліях особливого значення набуває ухвалення законопроекту 2207-1д "Про управління відходами", який вже прийнятий Верховною Радою в першому читанні. Серед іншого, він  встановлює порядок збирання, вивезення та оброблення муніципальних відходів, забезпечує впровадження їх роздільного збирання та рециклінгу,   передбачає вимоги до якісного надання послуги з управління відходами та нарахування плати за таку послугу. Розраховуємо що разом із доопрацьованим законопроектом 3091 "Про державний екологічний контроль" цей документ стане поштовхом до якісних змін у сфері утилізації відходів та зробить країну ближчою до кращих практик країн Євросоюзу.

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ВАДИМ АНЦИФЕРОВ

Інвестиційні підсумки 2020 року: вихід нових компаній на фондовий ринок, непрогнозованість і рекорди

СВІТЛАНА ПАНАІОТІДІ

Прозора оренда: розбираємося у деталях

ОЛЕГ ПАДАЛКА

150 мільярдів грн – прозора економія державного бюджету

СЕРГІЙ БИКОВ

У питанні тарифів головне - це комфорт людей. Ціни на газ знизили до 6,99 грн.

ДЕНИС СЕНЕКТУТОВ

До чого може призвести перегляд тарифів на розподіл газу?

ІРИНА ТКАЧЕНКО

Ринок нерухомості 2020: апокаліпсису не сталося

ВОЛОДИМИР ЛАПА

2020: формула співробітництва з хімпромом залишається незатребуваною

ВАЛЕНТИН НАЛИВАЙЧЕНКО

Бажання влади фінансово підтримати Лукашенка руйнує партнерські відносини України з ЄС

МИКОЛА ПАРСЕНТЬЄВ

Одеський припортовий завод: виклики та перемоги 2020 року

ОЛЕКСАНДР КУБРАКОВ

Як будівництво Запорізького моста повертає довіру до держави

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА