11:45 25.11.2021

Автор АНДРІЙ НІКОЛАЄНКО

Малому бізнесу потрібне м'яке стимулювання до добровільної детінізації

4 хв читати
Малому бізнесу потрібне м'яке стимулювання до добровільної детінізації

Андрій Ніколаєнко, народний депутат України, член МДФО "Розумна політика"

 

Те, що відбувається в країні останнім часом, не викликає у більшості громадян ні  відчуття правильності, ні відчуття справедливості. Суттєва складова такого стану речей  - це ситуація з постійними протестами представників малого бізнесу. Малий бізнес, насампепред у секторах туризму, культури та відпочинку, найбільше постраждав від кризи 2020–2021 років. Для багатьох підприємців та мікрокомпаній вимушена втеча у тіньову економіку стала єдиним можливим для виживання рішенням.

Період невизначеності наразі триває, причому на дуже тривожному тлі: консервація корупції, невдачі у реформуванні податкової та митної служб, зміцнення суспільної легітимності уникнення податків. У цих умовах ідея знов повернутися до формальної економіки є примарною для малих підриємців, вимушених втекти "у тінь" від кризи. Вже не кажучи про тих, хто впродовж довгих років взагалі не з'являвся на українських податкових радарах.  Як запевняють представникки влади, таких "нелегалів" сьогодні налічується понад 4 мільйони осіб.

 Вдаватися до виключно силових практик боротьби "з тінню" - справа безглузда і неефективна. Хоча, очевидно, влада про це досі не знає. Тому що завзято продовжує останні два роки реалізовувати виключно насильницький сценарій зростання збору податків з малого бізнесу та фізичних осіб. Маю на увазі  тотальну фіскалізацію,  обтяжливий товарний облік, що руйнує логіку спрощеної системи оподаткування, конфіскаційну ідеологію нульового декларування та майбутні непрямі методи контролю витрат громадян.

Але є інший, більш розумний та  виважений шлях. Для якнайшвидшого перезапуску національних економік та м'якого стимулювання до добровільної детінізації, багато країн, включаючи географічних сусідів України, роблять акценти на запровадженні простих та необтяжливих податкових режимів та заходів стимулювання для малого бізнесу, при цьому - з одночасним підвищенням якості адміністрування збору податків. Як приклади згадаємо:

- сміливі угорські податкові стимули на 2,3 млрд дол США щодо зниження податків на працю та податкового тиску на малий бізнес, включаючи модернізацію податку на малий бізнес (KIVA);

- польські ініціативи щодо зменшення податкового навантаження на громадян (знижені ставки податку на доходи фізосіб, включаючи повне звільнення доходів молодих людей віком до 27 років) та підвищення привабливості спеціального податкового режиму "Естонський CIT" (аналог українського податку на виведений капітал, який з 2019 року так і не може запровадити Президент Зеленський);

- і нарешті, РФ, що впровадила спрощений режим сплати податків самозайнятими особами (так званий податок на професійний дохід або ПнПД), який менш ніж за три роки залучив близько 3,5 млн громадян. А з липня 2022 року планується запуск аналогічного податкового режиму для малих компаній.

 На останньому прикладі зупинимося докладніше. Отже, ось основні особливості спеціального режиму ПнПД:

- його можуть застосовувати як фізособи (включно з підробітком за наявності основної роботи), так і підприємці (суміщення) без права найму співробітників (працюєш сам);

- державна реєстрація без візиту до податкової служби: можна через мобільний застосунок "Мій податок", а також через уповноважений банк (його мобільний застосунок);

- мобільний застосунок у смартфоні  - це і касовий апарат (наш аналог програмних РРО), і бухгалтерський облік, і звітність. Тобто вести облік доходів, розраховувати податок до сплати та подавати податкову звітність не потрібно. Це робиться автоматично у мобільному застосунку, податкова служба самостійно агрегує дані ваших продажів, включаючи банківські проводки, та виставляє вам суму до сплати до бюджету. Платник через особистий кабінет бачить, як склалася підсумкова сума та може заявити коригування, якщо податковим органом допущено неточності;

- режим звільняє від сплати соціальних податків (тільки добровільно);

- доходи оподатковуються за двома ставками податку: 4% - якщо гроші отримані від фізособи та 6% - якщо оплата надійшла від юрособи або підприємця. Ці ставки не змінюватимуться до кінця 2028 року (10-річна гарантія держави);

- дохід за рік не може перевищувати еквівалент 870 тис гривень.

Аналогічний підхід буде апробовуватися з 1 липня 2022 року на невеликих компаніях, у яких рацюють від одного до п'яти співробітників, і річний виторг яких не перевищує аналога 21,7 млн ​​гривень.

Для компаній ставка податку складе 8% від виручки, а при використанні режиму "доходи мінус витрати" – 20% від прибутку. Користувачів нового податкового режиму звільнять від обов'язку вести бухгалтерію, складати податкові декларації. Платити зарплату співробітникам потрібно буде лише через банк, при цьому банки самі обчислюватимуть, утримуватимуть та перераховуватимуть податки за найманих співробітників. Обидва податкові режими - добровільні..

У застосуванні схожого підходу для України є чітка логіка. Бо зниження податкового тиску та перенесення витрат на дотримання вимог законодавства з платника податків на податковий орган у формі прозорого для держави та простого для платника податків податкового режиму, дозволить малобу бізнесу розірвати порочне коло з недовіри та невдоволення.

Все для цього у нас вже є: податкова служба має розвинені цифрові сервіси, включаючи програмні РРО, банки здатні стати податковими агентами зі сплати податків, і лише державі слід сформувати таку стимулюючу податкову політику.

Ну, а поки що, для початку діалогу, потрібно відтермінувати ще хоча б на рік запровадження розширеної фіскалізації для платників другої-четвертої груп єдиного податку.

 

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ЛЕСЯ БУРБЕЛЬ

Нова ера ринку страхування в Україні: що змінює новий профільний закон?

ДМИТРО ЧЕРНИШ

Які медичні послуги можна отримати за допомогою електронних інструментів та сервісів

ТЕТЯНА ПЕРЕВОЩИКОВА

Нарешті! Проголосували Закон про медіацію: що це і кому стане легше

ВІКТОР КРУГЛОВ

Впровадження РВВ (Розширена відповідальність виробника) – нові можливості для переробників вторинного паперу та книговидавців

ІРИНА ЖДАНОВА

Школа не повинна заважати жити! Лайфхаки для батьків і директорів шкіл

АНАТОЛІЙ БОЙКО

Технології VS освіта: Як технічний прогрес впливає на якість освіти?

ЮРІЙ ТАЦІЙ

Від аеропорту до аеротрополісу. Як авіаційні хаби формують міста

ОЛЕКСАНДР АФОНІН

Про інформаційний простір України і рабську свідомість

РУСЛАН СТРІЛЕЦЬ

Як український бізнес виграє від цифровізації Міндовкілля

ВАЛЕНТИН НАЛИВАЙЧЕНКО

Справа “вагнерівців” мала всі шанси отримати завершення в Гаазі

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА