Андрій Ніколаєнко, народний депутат України, член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики

 

Протягом всієї моєї депутатської каденції я  свідомо боровся з тими представниками держвлади, які по відношенню до економіки використовують людожерський принцип "щоб корова  менше їла та давала більше молока, її треба менше годувати та більше доїти".

Зазвичай такими інструкціями користуються у своїй діяльності Мінфін та Податкова. І це зрозуміло, бо вони не створюють доданої вартості, а "заточені" під збільшення бюджетних надходжень будь-якою ціною: тут та зараз. Тому тим більше розчарування я відчуваю, коли бачу законодавчі ініціативи з цією ж ідеологією від представників депутатського корпусу. Зокрема, маю на увазі проект №7038 авторства голови нашого фінансового Комітету ВР пана Гетманцева щодо збільшення фактично на 70% ренти за видобуток українського природного газу.

Проектом пропонується встановити диференційовану рентну плату за видобування газу. Принцип диференціації наступний - чим вище ціна реалізації газу, тим вище відсоткова ставка ренти. При цьому, щоб уникнути спекуляцій з цінами,   вартість газу буде визначатися за більшою з трьох величин:  середньої митної вартості імпортного природного газу, вартості природного газу на європейських хабах, вартості природного газу на українських товарних біржах.

Я розумію, що тема виникнення екстра-маржі, яку добувні компанії почали отримувати через стрімке зростання ціни продажу природного газу, не могла залишити осторонь представників монобільшості. Тим більше – коли Президент фонтанує ідеями про "тисячу", "півтисячі" та тим більше – про декілька  мільйонів смартфонів для пенсіонерів. Бо все це – нові кошти, які владі потрібно ще десь знайти.  Ба навіть більше! Ідея додаткового оподаткування надприбутків від видобутку корисних копалин дійсно використовується у багатьох розвинених  країнах світу. Але є одне суттєве "але" - такими податками зазвичай обкладаються надприбутки у країнах брутто-експортерах копалин. І саме з оподаткування таких надприбутків у цих країнах формуються різноманітні фонди майбутніх поколінь.

А Україна, через послідовні провали в економічній політиці впродовж Незалежності, так і не змогла стати брутто-експортером природного газу.

І, якщо накласти запропоновані диференційовані ставки ренти на поточну цінову кон’юнктуру ринку, такі податкові пропозиції потенційно призведуть до різкого збільшення оподаткування газовидобувних компаній. За даними Української енергетичної біржі, приведена вартість природного газу на європейських хабах до кордону України (без ПДВ) з початку поточного року не знижувалась нижче відмітки у 24,3 тис грн за 1000 куб.м. За таких умов, галузь видобутку газу отримає значне, у діапазоні 2,3-7,6 разів зростання податкового навантаження: 46-69% замість 6-29%.

Що це означає для галузі? За попередніми оцінками, зростання ставок ренти за умови збереження поточних цін призведе до необхідності сплати до бюджету мінімум додаткових 48 млрд грн.

 Така експропріація здатна призвести до руйнування галузі, до припинення будь-яких приватних інвестицій в українське газовидобування.

Але навіть це – ще не вся катастрофа. Найважчий податковий тягар впаде на державний сектор, а саме на АТ "Укргазвидобування", яке у 2021 року видобуло 13,67 млрд куб.м газу або близько 70% від загального видобутку газу в країні. За даними фінансової звітності компанії за 9 місяців 2021 року, фінансовий результат до оподаткування (прибуток) складав 26,69 млрд грн. Тому, у разі застосування запропонованих ставок ренти, "Укргазвидобуванню" було б потрібно сплатити більш ніж 30 млрд грн рентних платежів. Що потенційно ставить державну компанію на межу банкрутства, а отже -  створить значні ризики для енергетичної безпеки України. 

Поряд з цим, податок на прибуток вже враховує та оподатковує зокрема й надприбутки. Тобто виникає ситуація своєрідного подвійного оподаткування - спочатку на рівні видобування газу, потім на рівні отримання фінансового результату.

Я вже не кажу навіть про такі правові "дрібниці", як пропозиція набрання чинності проектом з  1 квітня 2022 року.  Хто з влади вже згадує сьогодні про такі нюанси, як принцип стабільності податкового законодавства?

Цей законопроект – яскравий приклад того, як популістичні забаганки представників влади ставляться вище об’єктивних умов функціонування економіки та можливостей її ресурсної бази. Тому сподіваюся, що цей законопроект не вийде за стіни парламенту та не призведе до колапсу енергетичної безпеки України.