13:19 13.07.2022

Автор ОЛЕКСАНДР КАЛЕНКОВ

Уряд добиває бізнес, рятуючи УЗ. Чому це погано для самої залізниці і економіки України та який є альтернативний вихід

6 хв читати
Уряд добиває бізнес, рятуючи УЗ. Чому це погано для самої залізниці і економіки України та який є альтернативний вихід

Олександр Каленков, президент ОП “Укрметалургпром”


Різке підвищення тарифів на вантажоперевезення Укрзалізницею стримує відновлення постраждалого від війни виробництва та лише погіршить стан державного транспортного монополіста

З 1 липня наказом Мінінфраструктури тарифи на вантажоперевезення Укрзалізницею зросли на 70% - це найбільше одномоментне підвищення тарифів в історії України. Причому повідомлення УЗ з'явилося вже після підписання відповідного наказу Мінінфраструктури. Як то кажуть, без оголошення війни, бізнес просто поставили перед фактом, з ключовими вантажовідправниками жодних попередніх обговорень наслідків цього рішення не було, хоча про проблеми УЗ було відомо ще навесні.

Після цього, з серпня, УЗ  змінює порядок розрахунку плати за користування вагонами — із планового розрахункового до фактичного. Зважаючи на те, що  вагони тижнями стоять на прикордонних переходах, це спричинить до ще більш суттєвого зростання витрат вантажовідправників.

Для довідки: зараз черга на прикордонних переходах складає близько 40 тисяч вагонів, а 21% вантажів на прикордонних коліях були відправлені більше ніж 30 діб тому.

В той же час УЗ регуляторно зменшила відстань, яку вагони проходять за добу — із 200 до 50 км. Себто якщо раніше з центральних регіонів України до західного кордону вантажі діставалися за 3 доби, то сьогодні перевезення на ту ж відстань триває в середньому 12 діб.

В умовах, коли вантажі їдуть до замовників утричі довше, ніж раніше, а вагони стоять в корках на кордоні, підвищення тарифів на перевезення значно заповільнить відновлення економіки. А саме сильна економіка – це запорука непереможної країни у майбутньому.

Замість допомоги – чергове підвищення

Наша економіка зараз у критичному стані, і у цьому немає нічого дивного: Україна воює з «другою армією світу», і робить це напрочуд ефективно, даючи гідну відсіч. Проте ряд регіонів нашої країни серйозно постраждали. А компанії втратили цілі заводи і доступи до сировинних баз, які захопили окупанти. Крім того, ми втратили морські порти – ворота для понад 70% нашого довоєнного експорту.

З початку війни металурги експортують продукцію виключно залізницею - через західні прикордонні переходи постійним споживачам в країнах ЄС, або далі - транзитом через європейські порти. Але можливості Укрзалізниці дуже обмежені: потяги йдуть до місця призначення місяцями, а на переходах – десятки тисяч вагонів, які чекають своєї черги на перетин кордону.

Ускладнена логістика вже призвела до того, що на початку літа українські металургійні гіганти почали значно обмежувати виробництво: феросплавні підприємства працюють на 20% потужності, Арселор Мітал Кривий Ріг повідомив про скорочення виробництва та зниження зарплат на третину. Інгулецький та Південний ГЗК призупинили діяльність, з початку липня Північний ГЗК припинив добувати руду. Як результат, у червні експорт залізної руди почав суттєво падати — до 1,75 млн тонн у порівнянні із 2,27 млн тонн ще у травні.

При цьому власники підприємств продовжують платити зарплатню своїм співробітникам, а це мільярди гривень щомісяця по всій галузі ГМК. Ще близько трьох мільярдів гривень з 24 лютого підприємства направили на гуманітарну допомогу постраждалим українцям, виготовлення оборонних засобів для українських міст та на захисну амуніцію для українських воїнів. Проте навіть у металу є свій запас міцності, і зараз українська промисловість як ніколи потребує державної підтримки – щоб у найкоротші терміни наростити обсяги виробництва після перемоги. Проте замість допомоги вона отримала недалекоглядне рішення про підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення.

Зворотний ефект: скорочення вантажоперевезень та падіння доходів УЗ

Ми з розумінням ставимося до проблем УЗ, об'єкти якої страждають від рашистських обстрілів. Зважаємо і на те, що вантажообіг з початком війни знизився вже більше ніж у два рази у порівнянні з мирними роками. При цьому більшість витрат залізниці залишаються умовно постійними – наприклад, на фонд заробітної плати.

Проте від військових дій постраждала не лише УЗ, а й всі індустрії та бізнеси в Україні. В умовах, коли компанія ледве справляється у нових умовах, підвищення тарифу на перевезення може стати критичною точкою. Підприємства різних галузей економіки, які сьогодні користуються послугами залізниці, скаржаться на значне підвищення собівартості продукції, в яку доводиться закладати витрати на логістику. Як наслідок – обсяг вантажоперевезень зменшуватиметься і надалі, а отже – будуть падати і доходи УЗ. Компанія втрачатиме ще більше грошей - і, як це прийнято, вдасться не до оптимізації своїх витрат та підвищення ефективності роботи, а до нового збільшення тарифів. І так по колу, - до повного колапсу економіки України, яка і без того вже дихає на ладан.

Рішення уряду матиме і серйозні соціальні наслідки. Десятки тисяч українців можуть втратити робочі місця, а державний бюджет недоотримає мільярди гривень податків, із яких виплачуються пенсії, соцдопомога постраждалим від війни українцям і зарплатня нашим військовим.

Але посилення економічної кризи ще можна уникнути, скасувавши згубний для бізнесу та для самої УЗ наказ Мінінфраструктури. І бізнес пропонує уряду цілком реальні альтернативні шляхи вирішення проблем УЗ - без збільшення навантаження на і без того серйозно постраждалі від війни галузі індустрії.

Як врятувати УЗ без шкоди для бізнесу

Укрзалізниця - одна з найбільших державних компаній, яка у нинішніх умовах виконує надзвичайно важливу соціальну функцію. Це дозволяє їй розраховувати на фінансову підтримку від західних партнерів, або на покриття фінансових прогалин державою, яка отримує ту саму допомогу від Заходу. Мова йде приблизно про $50 млн на місяць - саме стільки складає тимчасовий дефіцит УЗ.

Приватний бізнес, на відміну від УЗ, не може претендувати на фінансову допомогу від держави. А повномасштабна війна в Україні не дозволяє розраховувати на кредитування – в ці буремні часи підприємства ГМК виживають виключно за рахунок власних коштів.

В підтримку рішення про надання підтримки УЗ можуть виступити європейські металурги – адже українську залізорудну сировину використовують для виплавки сталі провідні металургійні підприємства Німеччини, Австрії, Словаччини, Чехії, Польщі та інших країн ЄС. А скорочення обсягів та збільшення термінів вантажоперевезень з України збільшить витрати європейців у разі вимушеного пошуку альтернативних джерел постачання.

Окрім того, представники ЄС та США постійно говорять про ймовірну світову гуманітарну катастрофу у зв'язку із суттєвим скороченням експорту зерна та іншої агропродукції з України. Це ще один аргумент на користь успішних перемовин із західними партнерами щодо покриття дефіциту УЗ до розблокування морських портів.

По-друге, разом із західними партнерами Україна має збільшити пропускну спроможність західних прикордонних переходів з нинішніх 1,9 тис. до потенціальних 3,4 тис. вагонів на добу. У разі зниження тарифів та подальшої сталої тарифної політики, експортери будуть в змозі забезпечити відповідне завантаження УЗ, яке дасть їй змогу отримати більше коштів, не вдаючись до згубної практики постійного підвищення цін на перевезення. 

Це найоптимальніше рішення для економіки України: воно дозволить значно поліпшити фінансовий стан УЗ і зберегти українські підприємства, які серйозно потерпають від спричиненої війною кризи.

ОП “Укрметалургпром” разом з іншими галузевими асоціаціями — цементної, вапняної, аграрної, хімічної та феросплавної промисловостей, які відправляють близько 90% вантажів Укрзалізницею, готують звернення до Мінінфраструктури з вимогою відмінити згубний для бізнесу та для самої УЗ наказ та знизити тарифи на вантажоперевезення на 70% від поточного рівня. Це дозволить підприємствам пережити кризу, відновити виробництво, наростити експорт продукції, а отже наповнити державний бюджет податками та збільшити валютні надходження в країну.

 

 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ВАДИМ ІВЧЕНКО

Від американських складів до українських заводів: новий етап виробництва озброєння в Україні

СЕРГІЙ КОЗИР

Про відновлення країни треба думати вже зараз

ОЛЕГ ВИШНЯКОВ

Чому зупинка транзиту української агропродукції через Польщу безпідставна

КОСТЯНТИН БОНДАРЄВ

Зупинка транзиту російського газу через Україну: агресор втратить мільярди

ІГОР ЖДАНОВ

Як з брудною водою ледь не вилили дитину Або як зберегти вітчизняне виробництво засобів тактичної медицини

ВІТАЛІЙ ГЕРСАК

Коли добра воля держави дійде до добровольців?

РУСЛАН ГОРБЕНКО

Війна триває 10 років. Ми не маємо права про це забувати

СЕРГІЙ ТАРУТА

"Санкційний Рамштайн": як зупинити ракетний терор росіян?

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Три запитання колишній очільниці Платінум банку

ВАДИМ ЧЕРНИШ

Сталий розвиток України: вибір між "пушкою" і "маслом"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА