Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру

 

Рік тому, у грудні 2022 р., Постійний комітет Конвенції зі збереження дикої природи Європи та природного довкілля (Бернська конвенція) опублікував звіт "Оцінка природоохоронного статусу вовка". У ньому подано останні дані про чисельність вовка в Європі та заходи щодо його охорони. У цей документ увійшли дані про всі європейські країни, де є вовки, за винятком Росії, Білорусі та Молдови де вовка жорстоко знищують, як "шкідника". Востаннє подібний документ Бернська конвенція публікувала понад 20 років тому, 2000 року.

За цей час у Європі, де чисельність вовка різко скоротилася, було введено суворі заходи щодо його охорони. У ряді країн, як, наприклад, у Польщі, він був внесений до Червоної книги. В даний час в 15 європейських країнах вовк знаходиться під повною охороною, у п’яти він знаходиться під частковою охороною (як мисливський вигляд) і тільки в Україні та Північній Македонії (Північна Македонія не є членом ЕС) його цілий рік знищують як "шкідника".

В  результаті лише  за останнє десятиліття чисельність вовка у Європі зросла більш ніж 25 %. У 19 із 34 європейських країн чисельність вовка зростає, і лише три країни заявили про зменшення чисельності.

Автори звіту вважають, що головними сучасними загрозами вовку є його відстріл мисливцями та загибель вовка на дорогах. До цього додається ще низка таких нових загроз як будівництво парканів на кордонах деяких держав та гібридизація вовка та собаки.

На цьому тлі загалом цивілізованого ставлення до вовка, нажаль, пасе задніх Україна. Тільки в ній (та ще в Північній Македонії) вовка знищують цілий рік як "шкідника".

І це при тому, що в Європі є країни зі значно меншою площею, ніж Україна, але мають практично стільки чи навіть більше вовків. Маленька Болгарія має 2712 вовка, Італія-3307 вовка, Румунія-3000 вовка, Польща-1889 вовка, а Україна – понад 2000 вовків. При цьому в Італії, Польщі та Румунії вовк знаходиться під повною охороною, а в Болгарії – під частковою (мисливський вид). Очевидно, польські та румунські вовки не такі шкідливі, як українські, тож їх там не вбивають. Чи все-таки справа у високій моралі та грамотності в цих країнах щодо диких тварин?

Згідно з Бернською конвенцією, яку Україна ратифікувала в 1996 р., вовк внесений до списку 2, тобто повинен суворо охоронятися. Ратифікувавши приєднання до Бернської конвенції, Україна записала собі можливість проводити вибіркове регулювання вовка “в обмеженій кількості за умов відповідного контролю”.

Проте вже 28 років поспіль Україна порушує Бернську конвенцію та умови її ратифікації, оскільки згідно зі ст. 33 Закону  України "Про полювання та мисливське господарство" "відстріл та відлов вовків …здійснюється  мисливцями під час полювання на інші види  мисливських  тварин" без будь-якого контролю та обмеження чисельності. В результаті в Україні щороку відстрелювалося без будь-якого контролю до 50% чисельності вовків. Це грубе порушення міжнародного екологічного права, причому протягом досить великого тимчасового терміну-майже 30 років.

Однак це ще не все. Відповідно до статті 12 Директиви ЄС "Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори" (Оселищної директиви ЄС) від 21.05.1992 р. № 92/43 ЄС, у країнах Євросоюзу забороняються "всі заходи вилову чи знищення" визначених  рідких видів, що входять до списку IV-а, куди занесений  і вовк.

Нещодавно на засіданні  у  Міндовкіля України було вирішено створити робочу групу з представників екологічних, зоозахисних організацій та фахівців Міндовкіля України з розробки адаптаційних змін українського законодавства до європейського щодо захисту вовка. Може, все-таки вовку в Україні  пощастить і його нарешті викреслять зі списку "шкідників".