Олександр Крамаренко, головред журналу Деньги

 

Штучний інтелект вже тут, проблеми також тут, можливості – і ті також тут. Поки що хайпу більше, ніж зиску. А ризиків вбачають більше, ніж можливостей. Та нова реальність вже просто навколо нас.

За тиждень до Давосу-2024 журнал Wired вийшов із статтею "The New Digital Dark Age". Головна ідея статті ось така, і з нею навряд чи посперечаєшся: "У 2024 році ми зіткнемося з похмурою цифровою темною епохою, оскільки платформи соціальних мереж відмовлятимуться від логіки Web 2.0 до логіки, продиктованої контентом, створеним штучним інтелектом. Компанії поспішили впроваджувати великі мовні моделі (LLM) в онлайн-сервіси з галюцинаціями (неточними, невиправданими відповідями) і помилками, які ще більше підірвали нашу довіру до онлайн-інформації". І це правда. І це виклик.

Тому що ми вже тонемо у вирі фейкових даних, фейкових фактів, фейкової псевдореальності, для створення яких можна дешево і ефективно використовувати ШІ. Це шалений інформаційний шум, у якому тонуть справжні дані, факти та реальність.

Тижнем пізніше, під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі(WEF-2024), про виклики, пов’язані із штучним інтелектом, говорили настільки ж активно, як про загрозу третьої світової війни, хоч усіляко намагались саме ці слова(WWIII) на виголошувати.

Там говорили про AI навіть більш активно, ніж про загрозу зміни клімату. Та воно і зрозуміло: у боротьбі із вуглецевим слідом уряди та міжнародні організації вже добряче передали куті меду і зараз почали переходити до більш тверезих оцінок. Тобто, так, скорочувати викиди та використання викопного палива варто, а от дослухатись до маячні в стилі "шалена грета" - не варто.

Та повернемось до штучного інтелекту, який називають зараз трендом поточного року. Із деяким запізненням називають, бо він був загальносвітовим трендом вже у 2023 році. Але ж WEFу дозволено бути трохи слоупоком, чи не так?

ШІ був гарячою темою на кількох сесіях у Давосі – і не тільки на суто AI-панелях. Зокрема, лунали заклики до управління, регулювання та справедливого розподілу його переваг. Ось в цьому моменті мене трохи вкурвлює бажання все зарегулювати. Але подивимось, як воно буде. Бо хвиля регуляцій щодо Штучного інтелекту точно вже піднімається. Тримаємо руку на пульсі.

Далі? Який очікуваний вплив від застосування ШІ?

У Сема Альтмана, генерального директора OpenAI, творця ChatGPT над столом висить табличка з написом: "Ніхто не знає, що буде далі". Але спробуємо туди зазирнути.

Край багато увагу приділяли невизначеним економічним перспективам – а саме, наслідкам та сценарію м’якої посадки світової економіки після періоду дешевих грошей, якими заливали наслідки ковіду-19. Та вплив ШІ на економіку може пом’якшити наслідки боротьби з інфляцією, наслідки збільшення облікових ставок центральних банків, наслідки штучного охолодження та "м’якої посадки". Звісно, якщо не затиснуть його розвиток надлишковими регуляціями.

Як згадувалось, багато говорили і про боротьбу проти із змінами клімату. Та одночасно згадували, що ШІ може знизити вартість подолання кліматичного виклику, але підвищити воєнні загрози.

Загроза третьої світової, яка вже йде – вона є. І ШІ точно є чинником цієї війни. Як демонструють події на фронті в Україні, ШІ вже є робочим інструментом війни. Як бути з цим? Як бути із тим, що доступ до високопродуктивних процесорів зараз дорівнює доступу до принципово нових воєнних технологій?

У Вашингтоні про це знають, оскільки активно перешкоджають постачанню у КНР найбільш продуктивних процесорів. І це правильне рішення. Бо доступ до найсучасніших технологій ШІ є ключем до перемоги у третій світовій. До речі, у Другій світовій подібного геймчейнджера не було – та війна як почалась, так і закінчилась на технологіях, які вже були відомі та активно використовувались у Першій світовій. Хоч ті технології були значно вдосконалені. Виключенням були хіба що ракети Фау-1 та Фау-2, які в силу своєї недосконалості принципового впливу не внесли. Зараз дрони, беспілотні системи, штучний інтелект створюють нову реальність на полі бою та навіть у далекому тилу.

Штучний інтелект вплине на ринок праці. І вплине глобально. Шалена перевага нових та старих “азійських тигрів” у вигляді низьких зарплат лінейного персоналу вже щвидко йде у минуле. З одного боку, зростає зарплатня у китайських та навіть в’єтнамських робітників. А з іншого боку, ШІ створює просто карколомні можливості для впровадження (майже)безлюдних підприємств. І це може різко змінити світовий економічний ландшафт.

Пересування виробничих майданчиків ближче до місць споживання. Зменшення потреби у низькокваліфікованому персоналі на конвейєрах і за верстатами, та одночасно збільшення потреби у нечисельних висококваліфікованих фахівцях. Все це вже на часі.

Нова темна цифрова ера вже тут. Принаймні, вона поки що темна не тільки в сенсі невизначеності під впливом ШІ. Вона вже темна з огляду на перші кейси використання ШІ у великій політиці.

В якості прикладу ось така історія, зовсім свіженька. Лише за два дні до виборів у Словаччині у Facebook опублікували аудіозапис. Це було у вересні 2023 року. На ньому було два голоси: нібито Міхал Шимечка, який очолює ліберальну партію "Прогресивна Словаччина", і Моніка Тодова з щоденної газети Denník N. Із змісту аудіороліку витікало, ніби вони обговорювали, як сфальсифікувати вибори, частково шляхом купівлі голосів у маргіналізованої ромської меншини країни. Ще там були жарти над певними категоріями виборців.

Шимечка та Деннік Н негайно засудили те аудіо як фейк. Відділ перевірки фактів інформаційного агентства AFP заявив, що аудіо має ознаки маніпулювання за допомогою ШІ. Але запис був опублікований під час 48-годинного мораторію на виступи напередодні відкриття виборчих дільниць, протягом якого ЗМІ та політики повинні зберігати мовчання. Це означало, що відповідно до виборчих правил Словаччини цей вкид було практично неможливо спростувати. І, оскільки публікація була саме аудіороліком, то вона використала лазівку в політиці Meta щодо маніпулювання медіа, яка диктує, що лише фальшиві відео, де люди були відредаговані, щоб говорити слова, які вони ніколи не казали, суперечили її правилам.

Результат? 17.96% голосів у "Прогресивної Словаччини", яку атакували, проти 22.94% голосів у її головного опонента – SMER. Тож уряд Словаччини очолив проросійський Роберт Фіцо за підтримки коаліції SMER із проросійською і ультраправою Словацькою національною партією (SNS) та лівою партією Hlas-SD.

Попереду у ЄС двоє виборів, які будуть край впливовими – у Європарламент та у парламент Франції. Також попереду край важливі не тільки для США вибори президента цієї країни. Що там по ШІ?