Валерій Зукін, віце-президент Української Асоціації репродуктивної медицини, член Правління Асоціації приватних медичних установ України

 

Цей наївне запитання подумалося мені, коли зателефонували чергові приятелі і попросили влаштувати їх маму для лікування в Ізраїль. Так, я вже багатьох відправив в цю далеку країну для лікування. Пандемія Ковід цей потік, безсумнівно, зменшила, але не прикрила абсолютно. Як писав у вірші "Парус" Михайло Лермонтов:

"Что ищет он в стране далекой?

Что кинул он в краю родном?.."

Міфічний "Він" - це замучений і переляканий український пацієнт.

Давайте поміркуємо

Світовий ринок медичного туризму - який він?

Я не дуже люблю термін "медичний туризм". У слові "туризм" закладається певна розважальність і неробство, а в поєднанні з медициною виникають декотрі суперечності. Ну не від хорошого життя їде людина за тридев'ять земель до іноземних лікарів. Але термін є термін. Отже, медичний туризм - термін, що позначає практику надання планових медичних послуг за межами регіону проживання, поєднання відпочинку за кордоном з отриманням висококваліфікованої медичної допомоги.

Як часто в світі люди їдуть в іншу країну для лікування і як це вимірюється в коштах?

На наведеній діаграмі видно, що це багатомільярдні обороти і світові лідери Таїланд (!), Індія, Мексика та інші країни. До речі, відомий в Україні Ізраїль явно не серед світових лідерів, хоча до пандемії COVID річний оборот послуг для іноземців досягав 400 млн. доларів в 2018 році.

 А що відбувається в Україні? Скільки іноземців приїздить на лікування до нас? Давайте подивимося інтерв'ю з президентом Української Асоціації Медичного Туризму (є у нас і така!) Віолетою Янишевскою. За її даними, щороку в Україні на лікування приїздить 65.000 медичних туристів, загальний обсяг досягає 162 млн. доларів. Основні напрямки - санаторно-курортне лікування (дві третини обороту), стоматологія та репродуктивна медицина, а також лікування стовбуровими клітинами. Тобто в Україну їдуть не тому, що у нас є класна кардіологія або онкологія, а їдуть на ті види лікування, які в інших країнах просто заборонені.

А для чого взагалі потрібен розвиток медичного туризму?

Це питання постійно виникає під час обговорення цієї теми. І дійсно - навіщо нам лікувати іноземних громадян? Давайте своїм допомагати! Давайте подивимося на цю проблему глобально.

По-перше, в медицині хронічно не вистачає грошей. Є прямий і зрозумілий шлях, як їх заробити.

По-друге, лікарям і медсестрам, та й всім співробітникам лікарень, треба платити зарплату, причому таку, щоб вони не шукали щастя "в краю далекому". Трудова імміграція медпрацівників стає реальною загрозою існування вітчизняної медицини. Хтось із "можновладців" хоч задає собі питання, а хто нас буде лікувати років так через 20? Поступово досвідчені лікарі підуть на пенсію, а молодь піде або в представники фармфірм, або поїде за кордон, або шукає вдачу на немедичній стезі.

По-третє, при виході на міжнародний рівень неминуче підвищується рівень медицини. З'являється нове інноваційне обладнання та вітчизняні пацієнти отримують медичну допомогу більш високого рівня.

Ну а крім цього пацієнти, які приїжджають, живуть у готелях, їздять на таксі, ходять в ресторани - тобто роботу отримують тисячі наших співгромадян, ніяк не пов'язаних безпосередньо з медициною.

А держава отримує додаткові податки, основне джерело свого існування.

 У Таїланді, одному зі світових лідерів медичного туризму в світі, доходи від лікування іноземців стали настільки відчутні (до 4% від ВВП), що в період пандемії КОВІД для підтримки потоку пацієнтів було розроблено спеціальні правила для тих, хто хоче приїхати на лікування. Вони включали особливі умови щодо 2-тижневого карантину, знижки на авіаквитки 30-50% і т.д.

А що треба робити Україні, щоб стати Меккою медичного туризму?

Заради справедливості, "ранній" Зеленський В.А. проявив інтерес до розвитку медичного туризму в Україні. Позитивним є хоча б те, що він першим з усіх президентів в Україні вимовив це слово. Але далі цього справа поки не пішла. Про якусь "державну програму підтримки в'їзного медичного туризму" і мови немає. Поки що. А з чого, я вважаю, треба було б почати.

Дозволити держлікарням офіційно отримувати гроші за лікування іноземців. Наскільки я знаю, цю проблему досі не вирішена. Оплата в Благодійний Фонд - це хороша міна при поганій грі. Так, наприклад, в Україні десь близько 1000 пологів сурогатними матерями для іноземців. Хтось може сказати, скільки оплачують іноземці в пологовий будинок за цю допомогу? А якщо ні, то чому український бюджет і платники податків (всі ми і в тому числі я, особисто) повинні за ці пологи платити?

Без великої кількості грамотних лікарів зі знанням англійської мови та зарубіжним стажуванням до нас іноземний пацієнт не поїде. Поїдуть на ті послуги, які в більшості країн світу заборонені (сурогатне материнство, лікування стовбуровими клітинами і т.д.), а більш серйозних пацієнтів не буде. Повинна бути державна програма довгострокового стажування українських лікарів за кордоном. З конкурсом, з умовами. До речі, аналогічна програма, і не тільки для лікарів, давно працює в Казахстані (наприклад, https://www.cancercenter.kz/index.php/ru/spetsialistam/programmy-stazhirovok-za-rubezhom)

Потрібні сучасні лікарні, які мають серйозну міжнародну акредитацію, наприклад, JCI. З українських медичних установ цю акредитацію має тільки "Пологовий будинок "Лелека" (госпітальний сектор) і "Доктор Сем" (амбулаторний сектор).

Цього вкрай мало. Так, у вже неодноразово згадуваному Таїланді таких госпіталів - 60, а в крихітному Ізраїлі - 29. До речі, подивіться в цьому списку Казахстан - 6 великих державних центрів мають акредитацію JCI.

Потрібна сучасна і гнучка система реєстрації медикаментів, медичного обладнання та засобів медичного призначення. Уявіть собі, з'явився новий прилад або катетер. Компанія-виробник пройшла "кола пекла" для реєстрації його в FDA (головний регулюючий орган США) або європейську реєстрацію. Наша лікарня хоче його придбати. Не може! Наші вітчизняні регуляторні органи попросять завезти такий прилад для вивчення, розберуть його і за шалені гроші (10-20.000 доларів як мінімум) дозволять  реєстрацію його в Україні. Ну добре, якщо реєстрація окупиться після покупки одного приладу, а якщо це просто видозмінений катетер вартістю 150-200 доларів? Одна буква змінилася в назві - знову плати. Тому інновації до нас потрапляють з великими труднощами! Кому це вигідно? Можна тільки здогадуватися. І не поїде сюди доскіпливий пацієнт на застаріле обладнання в "совкову" лікарню до лікаря, який останню статтю в своєму житті прочитав в журналі "Вісник хірургії" за 1985 рік.

Потрібна державна політика для сприяння розвитку медичного туризму в Україні. Це і спрощений візовий режим для пацієнтів, і знижки на авіаквитки і готелі. Я ніколи не забуду, як наша клініка "Надія" поїхала на виставку медичного туризму в Лондон у 2008 році. Нашими сусідами по виставці були клініка з Таїланду і Малайзії. Вони дуже здивувалися, що участь повністю профінансувала сама наша клініка. Їм Міністерство охорони здоров'я покривало 50% витрат в цій виставці. Ми про таке і мріяти не можемо!

Для створення іміджу Мекки медичного туризму в світі потрібна довга і цілеспрямована робота ЗМІ. Я не знаю, який державний орган у нас відповідальний за створення позитивного іміджу України в світі? Я точно знаю, що Ізраїль, Сінгапур, Туреччина і Таїланд цілеспрямовано рекламують свої досягнення в медицині на рівні державної політики, а не окремої клініки. Введіть в пошуковик Гугл "досягнення медицини Ізраїлю або Сінгапуру", можете самі переконається. І подивіться, який убогий список досягнень медицини в Україні. Чи не тому, що їх зовсім немає - тому що в наших ЗМІ переважає саможерної антилікарська доктрина. Запит "винні лікарі" більш щедрий на публікації. Але це вже інша тема.

Замість резюме. Ринок медичного туризму в світі бурхливо розвивається. І він, безперечно, буде рости. Україна має серйозні передумови зайняти на цьому ринку пристойне місце. Це вигідно і для українських пацієнтів, і для лікарів і медсестер, і для держави Україна в цілому. Це довгий і складний шлях. Але досягнення мети тим швидше, як почнеш шлях...

Епілог. Минуло багато років... Допитливий читач цієї розповіді з молодою пам'яттю заходить на екскурсію в лікарню. Сучасний дизайн, інновації по маршруту, всюди чутно різні мови. З усього світу їдуть в Україну, щоб зцілитися. І вже ніхто не пам'ятає, який складний і довгий шлях цього "українського дива" передував...