11:46 08.09.2021

Автор ІРИНА ЖДАНОВА

Хто буде служити в кібервійськах  України?

10 хв читати
Хто буде служити в кібервійськах  України?

Ірина Жданова, засновниця Наукового ліцею Чурюмова, виконавча директорка ГО "Фонд "Відкрита політика", канд. істор. наук

 

Хто буде служити в кібервійськах і захищати незалежність України? Хто розроблятиме електромобілі і космічні ракети? І хто ремонтуватиме комбайни і танки з ІТ-начинкою?

Саме такі роздуми викликали останні рішення про інвестиції в ракетобудування, стартапи і кібервійська,  а також візит президента  в США і виступи на Kyiv Security Forum.

Фізико-математична освіта та національна безпека

Переконана, як і тисячі моїх однодумців, що одна із стратегічних задач державної, приватної, громадянської освіти – це підтримка та розвиток фізико-математичних (далі – фізмат) шкіл, політехнічних училищ, коледжів, університетів, зокрема з фокусом на прикордонні області – Донецьку, Луганську, Херсонську. А зараз це треба і робити на північному заході, на кордоні з Білоруссю – у Житомирський, Чернігівський, Волинський  областях. Бо саме на цих кордонах, найбільш ймовірною є військова загроза. При цьому, напевне ніхто не буде сперечатися, що залучення якісних ІТ-шників до Збройних Сил України, інших силових структур є вже сьогодні серйозним викликом.

Переконана, що "Північний потік-2", про який сьогодні так багато говорять – це не єдина загроза нашій країні. Руйнація фізмат освіти  в перспективі несе не менші, а можливо й ще більші ризики та загрози. Адже світ поступово, але все ж відмовляється від вживання газу. А за ІТ-технологіями майбутнє.

Щодо ролі фізмат освіти для  національної безпеки. 

Цей фактор озвучили в парламентському комітеті з питань науки і освіти представники  Громадянська платформа з реформування наукової сфери (координатор - Фонд "Відкрита політика") відразу з початком війни в 2015 році. А вчитель Пауль Пшенічка в 2018 році, виступаючи з трибуни парламенту зірвав аплодисменти, коли процитував відповідь президента США Рональда Рейгана генералам стосовно великого бюджету на освіту: "Питання оборони вирішуються не в Пентагоні, а в школі".

Як жінка, яка народилась в родині професійних військових, технарів, я з біллю згадую численні реорганізації провідного вишу з підготовки фахівців з протиповітряної оборони (ППО) – Житомирського військового інституту, в результаті яких у 2015 році, у розпал російської агресії найкращі викладачі були просто звільнені. Професіонали ППО-шники залишились не затребувані в найтяжчі роки війни.

Що ми маємо в 2021 році?

Звісно, військова допомога США є важливою для України. І сьогодні у Збройних Силах України працює потужна команда ІТ-шників. Але чи реалізуємо ми в повній мірі свій національний потенціал? Чи залучаємо ми кращих? Адже зарплати ІТішників на державній службі і у приватному секторі не співставні.

Щодо якості фізмат освіти.

Пандемія нанесла нищівний удар по доступу і по якості освіти. Особливо загрозлива ситуація з математикою і фізикою. Що і підтвердили результати останнього ЗНО у 2021 році.

Фізику і математику непросто викладати дистанційно і мотивувати учнів до їх вивчення. Водночас, якщо не засвоїти базові знання про відкриття дужок в початковій школі, додавання/множення дробів в 5, 6 класах, то подальше вивчення алгебри і математики неможливе. І ніяке обов'язкове ЗНО не зможе мотивувати до вивчення математики учнів, які не засвоїли ці базові математичні знання. Не важко спрогнозувати, що вже за кілька років результати ДПА в 9 класі викличуть знову великий хайп.

Щодо доступу до фізмат освіти.

За часів мого дитинства я вчилась в республіканській математичній школі в кінці 70-на початку 80 років. Тоді олімпіадна математика і фізика були масовими і доступними. І працювали стратегічно на космос і оборону.

В незалежній Україні вдалося зберегти основи системи проведення олімпіад з фізики та математики. Але для більшості дітей з малозабезпечених сімей, з глухих сіл та райцентрів фізмат освіта та участь в олімпіадах була явно не в пріоритеті. Та й якісна підготовка з математики та фізики зараз можлива лише з репетитором.

Фактично, талановиті учні з бідних родин, але не з розкритим потенціалом не зможуть служити ані у кібервійськах Збройних Сил, ані у інших силових структурах, ані працювати у провідних ІТ-компаніях. Інше питання: а що виберуть випускники із заможних родин – міжнародні хайтек кампанії чи державну службу?

Тому розширення доступу до якісної фізмат освіти, масове залучення школярів до олімпіадного руху є питанням стратегічної ваги вже сьогодні, яке багато в чому буде визначати наше завтра.

Що відбувається сьогодні в Росії?

Я далека від думки, що там все ОК. Але не можна не помічати ті речі, які потрібно впроваджувати і в нас. У ворога теж потрібно вчитися.

Зараз у Росії системно працюють із залученням  школярів вже з 3 класу  до олімпіад з математики, тобто, починають з початкової школи. Розробляють методичні посібники, підручники з олімпіадної математики для вчителів звичайних шкіл в регіонах, де родини неплатоспроможні, але діти вмотивовані до здобуття фізмат освіти. Підтримують там масові спеціалізовані математичні школи. Працюють з педагогічними коледжами.

І навіть, якщо учень вмотивований вивчати поглиблено математику, але у нього не все гаразд з базовими знаннями його приймають до масової спеціалізованої математичної школи. А далі – праця викладачів, методики, спрямовані, в першу чергу, на  мотивацію учня...

Що в світі?

Аналізую підручники з математики NASA для 5 класу. Наскрізними завданнями по кожній темі є задачі з плекання навичок, підходів, стратегій вирішувати проблеми/problem solving skills ....

Що в Україні?

Згадую свою боротьбу за  навичку "вміння приймати рішення в надзвичайних ситуаціях, вирішувати проблеми" під час формування стандартів спеціалізованої освіти наукового профілю. Ми цю позицію програли. Навіть для спеціалізованої наукової освіти.

Дивлюсь стандарти типової програми для 5-9 класів (2017 і 2021 років).  Немає навіть згадки про формування навичок, підходів, стратегій вирішувати проблеми... Ні, я не проти фінансової грамотності, вміння визначати квадратуру кімнати.

Але це про Україну, яка має війну (не один рік), запускає ракети і  прагне вийти на лідерські позиції в ІТ-сфері всвіті?

Наступне питання – це освіта після школи. Політехнічні, педагогічні коледжі, регіональні університети останні роки системно заганяють в тупикові ситуації зачарованого кола: оптимізація мережі профтехучилищ, коледжі – на регіональне фінансування, державне замовлення університетів рейтингове: немає вступників в регіональні університети – немає держзамовлення – немає фінансування.

Є шалений брак вчителів математики, фізики, інформатики і брак якісного стажування. Закупили дороге обладнання для гуртків робототехніки, STEM, але вчителів не навчили. Система підвищення кваліфікації вчителів корупційна. Державні субвенції і регіональне фінансування розподіляються непрозоро. Навколо розподілу цих коштів точиться конфлікт серед регіональних університетів і обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Що вже говорити про громадські організації. Делегування цієї послуги громадським організаціям, бізнесу є фактично фікцією. Лише вузьке коло "своїх" організацій має доступ до державних коштів, спрямованих на підвищення кваліфікації вчителів. Самі ж освітяни бояться про це говорити, бо ризикують залишитись  без атестації і без роботи.

Водночас, є запит на стажування вчителів в недержавних інституціях. Але вони можуть надати цю послугу лише за кошти донорів або як платну. Проте  чи є кошти у вчителя? Чи є мотивація в донорів, якщо  держава не виконує зобов'язання та правила, які сама прописала у профільному законі і в 800 постанові Кабміну? Питання більше риторичні.

Що в перспективі?

Я більше не вірю в танці із шаблями з державою. Досить кричати «зрада», потрібно вибудовувати партнерські відносини між владою та громадянським суспільством.

Нам принципово потрібно навчитись грати в довгу. Об'єднати небайдужих з державних, приватних фізмат шкіл, громадські ініціативи, шукати разом позабюджетне фінансування. Створити нетворкінг державних і приватних фізмат шкіл, який спрямований на обмін методиками, перетворення олімпіадного руху в масовий, в т.ч. в регіонах.

Чи реальна така амбітна задача?

Спочатку про ризики.

Один із спікерів на Київському безпековому форумі назвав три основні виклики в стосунках між США і Україною.

Байдужість.

Брак лідерів і відповідальності.

Невиконання зобов'язань.

Мені здається, що в освіті в Україні є ті ж виклики.

Як їх подолати? Конкретні кейси.

Зазвичай школи, університети створюють ГО-шки для реалізації отриманих грантів. Команди освітніх закладів сфокусовані виключно на свого учня, абітурієнта, бо це державне фінансування. Є жорстка, в т.ч. і недоброчесна конкуренція як в середовищі приватних шкіл, так і серед громадських організацій.

Я думаю, що це програшна для всіх стратегія.  Світ трансформується. Формула "розділяй і пануй!" змінюється на "об’єднуй і господарюй!". А стратегія ігор з «нульовою сумою» змінюються на стратегії, за яких виграють усі учасники.

На лекції для пешокурсників Могилянки, редактор видавництва "Дух і Літера" Костянтин Сігов сказав ємку фразу: «Дари дружби освітян набагато цікавіші,  ніж спокуси конкуренції». Хто це усвідомить першим і почне будувати мости серед острівців інноваційних шкіл, спустить шлюпку серед цунамі реформ і почне командно гребти, гнучко підлаштовуватись під вітер і хвилі, той і буде успішним.

Діяльність Громадська організація "Фонд "Відкрита політика" довела, що можна досягати синергії, вагомих результатів, об'єднуючись з небайдужими держслужбовцями, відповідальними лідерами. Не ГО-шка виникла при школі. А  приватна школа Науковий ліцей Клима Чурюмова виникла як продовження роботи 12 -річної роботи громадської організації в сфері освіти. Як шоурум реалізації проадвокованих громадською організацією на законодавчому рівні ініціатив щодо наукової освіти. 

Ми об'єднали небайдужих вчителів-лідерів з фізмат шкіл і апробували новітні методики  спочатку в Міжнародній зеленій школі у високогірному важкодоступному селі , а тепер в стартапі – в приватному науковому ліцеї в столиці. З нового 2021-22 навчального року  Міжнародна зелена школа/Космач працюватиме як відкритий тренінговий центр для навчальних закладів, організацій, бізнесу, державних службовців, які  розділяють наші цінності  відкритої політики і синергії в дії.

Це реальні кроки, які вже працюють і мають результати.

Про партнерство державних і приватних фізмат шкіл.

1 вересня Ігоря Жданова і мене запросили на перший дзвоник в спеціалізовану фізмат школу, якій вже більше 50 років. Вона має могутні традиції фундаментальної освіти. Я слухала дискусію чоловіка і 11-класників з  Київського науково-природничого  ліцею №145 (КПНЛ 145) про спортсменів, лайфхаки щодо  спілкування з дітьми, коли стаєш міністром, про конфлікт Рейгана і бунтарки доньки, яка йому не пробачила похід у владу. Я думала, що великий дар зберегти довіру власних дітей до батька некорупціонера. І ще, що політикам, патріотам треба йти в середовище фізмат шкіл.

Але ще більший дар – це здатність об'єднувати в просторі небайдужих, відповідальних освітян, лідерів з фізмат середовища, представників хайтек кампаній. Саме тому ми разом із Київським науково-природничим  ліцеєм №145 та іншими зацікавленими небайдужими лідерами фізмат освіти ініціюємо в 2021 році створення відкритого родинного хабу випускників фізмат шкіл. Це могутній незадіяний потенціал України. Хочу побажати своїй державі мати окрему програму системної підтримки спеціалізованих фізмат шкіл. Державних, комунальних, приватних – неважливо, головне українських.

Мета?

Масштабування інноваційних вітчизняних і адаптованих! міжнародних методик (у форматі не теорії, а конкретних кейсів) на звичайні комунальні  школи, в першу чергу у громадах, охоплених війною і загрозами ескалації кібервійни. А також напрацювання залучення школярів і вчителів до масового всеукраїнського олімпіадного руху, до робототехніки, STEAM освіти.

І починати це не з початкової школи як в Росії, а з дитячого садочка. Так-так, я не помилилась. Бо саме там формується мотивація. А мотивація – це перше, що потрібно.

Чи вірю я в ці  сценарії?

Маю сміливу надію, що приватні школи, бізнес, венчурні фонди, донори зможуть виконати цю соціальну місію. Щодо держави – це залежить від єдиного фактору: чи  будуть небайдужі до фізмат освіти політики, лідери, відповідальні, для яких обіцянки – не цяцянки. Адже якщо є гроші  на Фонд Президента з підтримки освіти, науки та спорту,  на університет президента, то й на фізмат освіту теж мають бути?

Наостанок, хочеться процитувати відповідь Бориса Гудзяка, ректора Українського католицького університету під час згадуваного  виступу в Могилянці. На питання, що робити, коли в суспільстві знецінюють справжнє, він відповів: "Над цим не багато треба думати, а старатись багато робити, діяти..., жити в надії – це глибока чеснота: важко, трудно, а я йду вперед…"

Отож, фізмати, єднаймося й #гребемодалі!, а там, може, й держава підтягнеться з кібервійськовиками).

 

 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ВАДИМ ІВЧЕНКО

Від американських складів до українських заводів: новий етап виробництва озброєння в Україні

СЕРГІЙ КОЗИР

Про відновлення країни треба думати вже зараз

ОЛЕГ ВИШНЯКОВ

Чому зупинка транзиту української агропродукції через Польщу безпідставна

КОСТЯНТИН БОНДАРЄВ

Зупинка транзиту російського газу через Україну: агресор втратить мільярди

ІГОР ЖДАНОВ

Як з брудною водою ледь не вилили дитину Або як зберегти вітчизняне виробництво засобів тактичної медицини

ВІТАЛІЙ ГЕРСАК

Коли добра воля держави дійде до добровольців?

РУСЛАН ГОРБЕНКО

Війна триває 10 років. Ми не маємо права про це забувати

СЕРГІЙ ТАРУТА

"Санкційний Рамштайн": як зупинити ракетний терор росіян?

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Три запитання колишній очільниці Платінум банку

ВАДИМ ЧЕРНИШ

Сталий розвиток України: вибір між "пушкою" і "маслом"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА