11:46 08.09.2021

Автор ІРИНА ЖДАНОВА

Хто буде служити в кібервійськах  України?

10 хв читати
Хто буде служити в кібервійськах  України?

Ірина Жданова, засновниця Наукового ліцею Чурюмова, виконавча директорка ГО "Фонд "Відкрита політика", канд. істор. наук

 

Хто буде служити в кібервійськах і захищати незалежність України? Хто розроблятиме електромобілі і космічні ракети? І хто ремонтуватиме комбайни і танки з ІТ-начинкою?

Саме такі роздуми викликали останні рішення про інвестиції в ракетобудування, стартапи і кібервійська,  а також візит президента  в США і виступи на Kyiv Security Forum.

Фізико-математична освіта та національна безпека

Переконана, як і тисячі моїх однодумців, що одна із стратегічних задач державної, приватної, громадянської освіти – це підтримка та розвиток фізико-математичних (далі – фізмат) шкіл, політехнічних училищ, коледжів, університетів, зокрема з фокусом на прикордонні області – Донецьку, Луганську, Херсонську. А зараз це треба і робити на північному заході, на кордоні з Білоруссю – у Житомирський, Чернігівський, Волинський  областях. Бо саме на цих кордонах, найбільш ймовірною є військова загроза. При цьому, напевне ніхто не буде сперечатися, що залучення якісних ІТ-шників до Збройних Сил України, інших силових структур є вже сьогодні серйозним викликом.

Переконана, що "Північний потік-2", про який сьогодні так багато говорять – це не єдина загроза нашій країні. Руйнація фізмат освіти  в перспективі несе не менші, а можливо й ще більші ризики та загрози. Адже світ поступово, але все ж відмовляється від вживання газу. А за ІТ-технологіями майбутнє.

Щодо ролі фізмат освіти для  національної безпеки. 

Цей фактор озвучили в парламентському комітеті з питань науки і освіти представники  Громадянська платформа з реформування наукової сфери (координатор - Фонд "Відкрита політика") відразу з початком війни в 2015 році. А вчитель Пауль Пшенічка в 2018 році, виступаючи з трибуни парламенту зірвав аплодисменти, коли процитував відповідь президента США Рональда Рейгана генералам стосовно великого бюджету на освіту: "Питання оборони вирішуються не в Пентагоні, а в школі".

Як жінка, яка народилась в родині професійних військових, технарів, я з біллю згадую численні реорганізації провідного вишу з підготовки фахівців з протиповітряної оборони (ППО) – Житомирського військового інституту, в результаті яких у 2015 році, у розпал російської агресії найкращі викладачі були просто звільнені. Професіонали ППО-шники залишились не затребувані в найтяжчі роки війни.

Що ми маємо в 2021 році?

Звісно, військова допомога США є важливою для України. І сьогодні у Збройних Силах України працює потужна команда ІТ-шників. Але чи реалізуємо ми в повній мірі свій національний потенціал? Чи залучаємо ми кращих? Адже зарплати ІТішників на державній службі і у приватному секторі не співставні.

Щодо якості фізмат освіти.

Пандемія нанесла нищівний удар по доступу і по якості освіти. Особливо загрозлива ситуація з математикою і фізикою. Що і підтвердили результати останнього ЗНО у 2021 році.

Фізику і математику непросто викладати дистанційно і мотивувати учнів до їх вивчення. Водночас, якщо не засвоїти базові знання про відкриття дужок в початковій школі, додавання/множення дробів в 5, 6 класах, то подальше вивчення алгебри і математики неможливе. І ніяке обов'язкове ЗНО не зможе мотивувати до вивчення математики учнів, які не засвоїли ці базові математичні знання. Не важко спрогнозувати, що вже за кілька років результати ДПА в 9 класі викличуть знову великий хайп.

Щодо доступу до фізмат освіти.

За часів мого дитинства я вчилась в республіканській математичній школі в кінці 70-на початку 80 років. Тоді олімпіадна математика і фізика були масовими і доступними. І працювали стратегічно на космос і оборону.

В незалежній Україні вдалося зберегти основи системи проведення олімпіад з фізики та математики. Але для більшості дітей з малозабезпечених сімей, з глухих сіл та райцентрів фізмат освіта та участь в олімпіадах була явно не в пріоритеті. Та й якісна підготовка з математики та фізики зараз можлива лише з репетитором.

Фактично, талановиті учні з бідних родин, але не з розкритим потенціалом не зможуть служити ані у кібервійськах Збройних Сил, ані у інших силових структурах, ані працювати у провідних ІТ-компаніях. Інше питання: а що виберуть випускники із заможних родин – міжнародні хайтек кампанії чи державну службу?

Тому розширення доступу до якісної фізмат освіти, масове залучення школярів до олімпіадного руху є питанням стратегічної ваги вже сьогодні, яке багато в чому буде визначати наше завтра.

Що відбувається сьогодні в Росії?

Я далека від думки, що там все ОК. Але не можна не помічати ті речі, які потрібно впроваджувати і в нас. У ворога теж потрібно вчитися.

Зараз у Росії системно працюють із залученням  школярів вже з 3 класу  до олімпіад з математики, тобто, починають з початкової школи. Розробляють методичні посібники, підручники з олімпіадної математики для вчителів звичайних шкіл в регіонах, де родини неплатоспроможні, але діти вмотивовані до здобуття фізмат освіти. Підтримують там масові спеціалізовані математичні школи. Працюють з педагогічними коледжами.

І навіть, якщо учень вмотивований вивчати поглиблено математику, але у нього не все гаразд з базовими знаннями його приймають до масової спеціалізованої математичної школи. А далі – праця викладачів, методики, спрямовані, в першу чергу, на  мотивацію учня...

Що в світі?

Аналізую підручники з математики NASA для 5 класу. Наскрізними завданнями по кожній темі є задачі з плекання навичок, підходів, стратегій вирішувати проблеми/problem solving skills ....

Що в Україні?

Згадую свою боротьбу за  навичку "вміння приймати рішення в надзвичайних ситуаціях, вирішувати проблеми" під час формування стандартів спеціалізованої освіти наукового профілю. Ми цю позицію програли. Навіть для спеціалізованої наукової освіти.

Дивлюсь стандарти типової програми для 5-9 класів (2017 і 2021 років).  Немає навіть згадки про формування навичок, підходів, стратегій вирішувати проблеми... Ні, я не проти фінансової грамотності, вміння визначати квадратуру кімнати.

Але це про Україну, яка має війну (не один рік), запускає ракети і  прагне вийти на лідерські позиції в ІТ-сфері всвіті?

Наступне питання – це освіта після школи. Політехнічні, педагогічні коледжі, регіональні університети останні роки системно заганяють в тупикові ситуації зачарованого кола: оптимізація мережі профтехучилищ, коледжі – на регіональне фінансування, державне замовлення університетів рейтингове: немає вступників в регіональні університети – немає держзамовлення – немає фінансування.

Є шалений брак вчителів математики, фізики, інформатики і брак якісного стажування. Закупили дороге обладнання для гуртків робототехніки, STEM, але вчителів не навчили. Система підвищення кваліфікації вчителів корупційна. Державні субвенції і регіональне фінансування розподіляються непрозоро. Навколо розподілу цих коштів точиться конфлікт серед регіональних університетів і обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Що вже говорити про громадські організації. Делегування цієї послуги громадським організаціям, бізнесу є фактично фікцією. Лише вузьке коло "своїх" організацій має доступ до державних коштів, спрямованих на підвищення кваліфікації вчителів. Самі ж освітяни бояться про це говорити, бо ризикують залишитись  без атестації і без роботи.

Водночас, є запит на стажування вчителів в недержавних інституціях. Але вони можуть надати цю послугу лише за кошти донорів або як платну. Проте  чи є кошти у вчителя? Чи є мотивація в донорів, якщо  держава не виконує зобов'язання та правила, які сама прописала у профільному законі і в 800 постанові Кабміну? Питання більше риторичні.

Що в перспективі?

Я більше не вірю в танці із шаблями з державою. Досить кричати «зрада», потрібно вибудовувати партнерські відносини між владою та громадянським суспільством.

Нам принципово потрібно навчитись грати в довгу. Об'єднати небайдужих з державних, приватних фізмат шкіл, громадські ініціативи, шукати разом позабюджетне фінансування. Створити нетворкінг державних і приватних фізмат шкіл, який спрямований на обмін методиками, перетворення олімпіадного руху в масовий, в т.ч. в регіонах.

Чи реальна така амбітна задача?

Спочатку про ризики.

Один із спікерів на Київському безпековому форумі назвав три основні виклики в стосунках між США і Україною.

Байдужість.

Брак лідерів і відповідальності.

Невиконання зобов'язань.

Мені здається, що в освіті в Україні є ті ж виклики.

Як їх подолати? Конкретні кейси.

Зазвичай школи, університети створюють ГО-шки для реалізації отриманих грантів. Команди освітніх закладів сфокусовані виключно на свого учня, абітурієнта, бо це державне фінансування. Є жорстка, в т.ч. і недоброчесна конкуренція як в середовищі приватних шкіл, так і серед громадських організацій.

Я думаю, що це програшна для всіх стратегія.  Світ трансформується. Формула "розділяй і пануй!" змінюється на "об’єднуй і господарюй!". А стратегія ігор з «нульовою сумою» змінюються на стратегії, за яких виграють усі учасники.

На лекції для пешокурсників Могилянки, редактор видавництва "Дух і Літера" Костянтин Сігов сказав ємку фразу: «Дари дружби освітян набагато цікавіші,  ніж спокуси конкуренції». Хто це усвідомить першим і почне будувати мости серед острівців інноваційних шкіл, спустить шлюпку серед цунамі реформ і почне командно гребти, гнучко підлаштовуватись під вітер і хвилі, той і буде успішним.

Діяльність Громадська організація "Фонд "Відкрита політика" довела, що можна досягати синергії, вагомих результатів, об'єднуючись з небайдужими держслужбовцями, відповідальними лідерами. Не ГО-шка виникла при школі. А  приватна школа Науковий ліцей Клима Чурюмова виникла як продовження роботи 12 -річної роботи громадської організації в сфері освіти. Як шоурум реалізації проадвокованих громадською організацією на законодавчому рівні ініціатив щодо наукової освіти. 

Ми об'єднали небайдужих вчителів-лідерів з фізмат шкіл і апробували новітні методики  спочатку в Міжнародній зеленій школі у високогірному важкодоступному селі , а тепер в стартапі – в приватному науковому ліцеї в столиці. З нового 2021-22 навчального року  Міжнародна зелена школа/Космач працюватиме як відкритий тренінговий центр для навчальних закладів, організацій, бізнесу, державних службовців, які  розділяють наші цінності  відкритої політики і синергії в дії.

Це реальні кроки, які вже працюють і мають результати.

Про партнерство державних і приватних фізмат шкіл.

1 вересня Ігоря Жданова і мене запросили на перший дзвоник в спеціалізовану фізмат школу, якій вже більше 50 років. Вона має могутні традиції фундаментальної освіти. Я слухала дискусію чоловіка і 11-класників з  Київського науково-природничого  ліцею №145 (КПНЛ 145) про спортсменів, лайфхаки щодо  спілкування з дітьми, коли стаєш міністром, про конфлікт Рейгана і бунтарки доньки, яка йому не пробачила похід у владу. Я думала, що великий дар зберегти довіру власних дітей до батька некорупціонера. І ще, що політикам, патріотам треба йти в середовище фізмат шкіл.

Але ще більший дар – це здатність об'єднувати в просторі небайдужих, відповідальних освітян, лідерів з фізмат середовища, представників хайтек кампаній. Саме тому ми разом із Київським науково-природничим  ліцеєм №145 та іншими зацікавленими небайдужими лідерами фізмат освіти ініціюємо в 2021 році створення відкритого родинного хабу випускників фізмат шкіл. Це могутній незадіяний потенціал України. Хочу побажати своїй державі мати окрему програму системної підтримки спеціалізованих фізмат шкіл. Державних, комунальних, приватних – неважливо, головне українських.

Мета?

Масштабування інноваційних вітчизняних і адаптованих! міжнародних методик (у форматі не теорії, а конкретних кейсів) на звичайні комунальні  школи, в першу чергу у громадах, охоплених війною і загрозами ескалації кібервійни. А також напрацювання залучення школярів і вчителів до масового всеукраїнського олімпіадного руху, до робототехніки, STEAM освіти.

І починати це не з початкової школи як в Росії, а з дитячого садочка. Так-так, я не помилилась. Бо саме там формується мотивація. А мотивація – це перше, що потрібно.

Чи вірю я в ці  сценарії?

Маю сміливу надію, що приватні школи, бізнес, венчурні фонди, донори зможуть виконати цю соціальну місію. Щодо держави – це залежить від єдиного фактору: чи  будуть небайдужі до фізмат освіти політики, лідери, відповідальні, для яких обіцянки – не цяцянки. Адже якщо є гроші  на Фонд Президента з підтримки освіти, науки та спорту,  на університет президента, то й на фізмат освіту теж мають бути?

Наостанок, хочеться процитувати відповідь Бориса Гудзяка, ректора Українського католицького університету під час згадуваного  виступу в Могилянці. На питання, що робити, коли в суспільстві знецінюють справжнє, він відповів: "Над цим не багато треба думати, а старатись багато робити, діяти..., жити в надії – це глибока чеснота: важко, трудно, а я йду вперед…"

Отож, фізмати, єднаймося й #гребемодалі!, а там, може, й держава підтягнеться з кібервійськовиками).

 

 

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

НАЗАР БОБИЦЬКИЙ

Кліматичний саміт у Глазго: яку Україну ми там побачимо

ВАЛЕНТИН НАЛИВАЙЧЕНКО

Успішний досвід створення ВАКС допоможе реформувати всю систему судочинства

ВІТЯНІС АЛІШАУСКАС

Нова місія Митниці у ЄС. Які завдання постають перед Україною?

ЮРІЙ ЩУКЛІН

Чому українські виробники зерна змушені переплачувати за залізничні перевезення, і що має зараз зробити “Укрзалізниця”?

КОСТЯНТИН ЯЛОВИЙ

Звалища сонячних панелей  - наше майбутнє?

ДМИТРО ЧЕРНИШ

Цифрові COVID-сертифікати: як це працює і як ними користуватись

ОЛЕКСАНДР ПОТІЙ

Кіберзахист критичної інфраструктури. Що необхідно змінити Україні?

ДМИТРО СОБОЛЄВ

Бюджет-2022 йде на доопрацювання. Які зауваження висловили нардепи та експерти

ЮРІЙ ТАЦІЙ

Життя підвищеної некомфортності

ВАЛЕНТИН НАЛИВАЙЧЕНКО

Тиск на UA:Перший і закон про олігархів - якої реакції чекати від США та ЄС

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА