Ірина Жданова, засновниця ГО "Фонд "Відкрита політика", засновниця Наукового ліцею ім. Клима Чурюмова, кандидат історичних наук

 

Мені 54. За паспортом. За емоційними  відчуттями - 30. Самоусвідомлення - це та розкіш, яку може дозволити собі жінка будь-якого віку. Зазирнути вглиб свого “Я” і відкрутити свій вік назад...ЯК? Питання на мільйон. Ще я маю права. І не відчуваю потреби за них сьогодні боротись в Україні. А от яка моя біль і що відчуває українське жіноцтво під час війни? Це питання, яке має бути у фокусі публічних дискусій і в пріоритетах дій.

“Я геть чахну, як і більшість з нас, українок…” Так, сьогодні вранці,  8 березня 2023, написала   викладачка моєї фізмат школи  Наукового ліцею Чурюмова. Дуже щиро і дуже влучно.  Ось чому важливим пріоритетом має стати пошук відповідей не на питання “як боротись за права жінок в Україні?”,  а як додати їм  ресурсу реалізувати свої права. Права, які ми мали впродовж століть на відміну від жінок з багатьох інших європейських країн. І права, за які  боролись  в XIX-XX в Російській та Австро-Угорській імперіях. І права, які ми здобули за роки незалежності України.

Для українських жінок  відкриваються  унікальні можливості в бізнесі, освіті, медицині, державному управлінні. Особливо для жінок 50 плюс-мінус. Точніше, для дівчат, для яких вік не має значення. Це золотовалютний резерв України у вимірі людського потенціалу. Адже багато чоловіків поповнюють і будуть поповнювати лави ЗСУ. Велика частка молоді адаптується за кордоном і не повернеться. Політично в Україні є всі рішення, які відкривають можливості. Тому запит на  жіноче лідерство буде зростати в роботодавців. І це  напряму залежить  від особистого ресурсу жінки. Від того емоційно-психологічного стану, в якому ми перебуваємо.

Чи має право жінка бути щасливою  під час війни?  ТАК.

Як можна на вплинути на відновлення ресурсу і збереження балансу?

Потрібно активізувати приватно-громадське, державне партнерство для напрацювання дієвих   і комплексних  програм, тренінгів, ретритів для жінок. Основними цілями є   ресоціалізація і формування навичок збереження ресурсу, балансу. В програмах мають бути лекції-практикуми психологів, спортивних тренерів, дієтологів, менторів з Agile менеджменту, арт-терапія з вивченням українських танців, пісень (в т.ч. жартівливих), дихальні гімнастики та інструменти відновлення сну, бізнес ігри (в т.ч. з розвитку нетворкінгу і формування балансу). Також важливим є обмін успішними практиками лідерства в малих групах. Це все -  на природі, в горах і в  селах різних регіонів, де можна насолодитись тишою і відпочити від звуків війни на кілька днів. Це ті паузи, під час яких  можна почути спів пташок і подивитись вгору на зірки… Попити  каву просто неба біля ріки… Адже ці прості речі дають швидкий результат у відновленні ресурсу. Можливість  зазирнути в своє “Я” , щоб  прокинутись і побачити наше безладдя більш чітко. А це вже  перший крок до відновлення ресурсу і плану дій. Головне - повернення радості.

Сьогодні я завершила свою авторську програму “[не] 8 Березня для жінок 50 плюс [мінус]” в Тренінговому центрі-пансіоні “Зелена Школа“ в Карпатах. Учасницями стали освітянки, директорки шкіл, менеджерки приватних компаній, місцеві активістки з громад. “Дякую за кисень в широких сенсах, який наповнив мої клітини для дій”.  “Ми маємо бути як вода, яка проникає у всі щілини, огинає скали і пливе рікою до своєї мети…” “Я дуже щаслива, сповнена ідей для покращення якості життя! Бажаю, щоб ця програма мала велике майбутнє!”

 Я теж бажаю собі, українській дівчині, для якої вік не має значення, і моїй країні,  щоб програма щасливого жіноцтва мала майбутнє!