16:56 18.10.2021

Автор НАЗАР БЕНЧ

Світові інвестиції у будівництво України: слабкі місця та перспективи

6 хв читати
Світові інвестиції у будівництво України: слабкі місця та перспективи

Назар Бенч, власник інвестиційно-будівельної компанії "Фенікс Груп"

 

Будівельний сектор є одним з рушіїв економічного зростання. Показники галузі становлять 6% від глобального ВВП. Сегмент, у свою чергу, забезпечує близько 100 млн. робочих місць у всьому світі. Залучення інвестицій з-за кордону є передумовою для розвитку сектору. 

Що потрібно зробити для поліпшення інвестклімату в Україні та які сфери будівництва матимуть попит в інвесторів у найближчому майбутньому?

Інвестиції у світі: глобальний спад

Залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в країну впливає на масштабування бізнесу, збільшення продуктивного потенціалу та розвиток нових технологій. У 2020 році в результаті COVID-19 бізнес-діяльність сповільнилася, що поставило під сумнів зростання світової економіки на найближчі декілька років.

Рух прямих іноземних інвестицій світового ринку у 2020 році, згідно з доповіддю ООН, знизився на 35% в порівнянні з 2019-м — до 1 трлн. доларів. Різке падіння ПІІ спостерігалося і на розвинених ринках. Так, у Європі спад склав 80%, в США — 40%, а в країнах Азії, що розвиваються, ПІІ навпаки зросли на 4%. Позитивна динаміка інвестицій спостерігалася в Китаї, Сингапурі та ОАЕ.

Китай зарекомендував себе як надійний інвестнапрям, зважаючи на жорсткі заходи ізоляції, які послужили стимулом для швидкого відновлення економіки. Це стало можливим, у тому числі й завдяки сектору будівництва. Так, згідно з дослідженням про ключові тенденції та можливості будівельної сфери до 2024-го, в Китаї до середини минулого року було відновлено роботи на 90% інфраструктурних проєктах. Сьогодні на країну припадає близько 20% всіх світових інвестицій в будівництво.

Загалом у 2020 році глобальний будівельний сектор склав понад 11 трлн. доларів, у поточному — очікується зростання ще на 9%. У структурі ринку стійкі позиції зайняли інфраструктурна та логістична нерухомість, зважаючи на стрімке зростання онлайн-продажів. У ряді країн Європи відзначалося зростання ПІІ з метою реалізації складських площ. Наприклад у Великобританії, за інформацією консалтингової компанії Knight Frank, їх показник збільшився на 54%, аналогічне зростання продовжилося і цього року. 

Тренд на інвестування в інфраструктурні проєкти також триватиме. Так, відзначається, що в найближчі 20 років обсяг світових вкладень в інфраструктуру буде на рівні 3,7 трлн. доларів на рік.

Інвестклімат в Україні: поточна ситуація

Згідно з дослідженням бізнес-об'єднання EBA, 48% іноземних інвесторів вважають Україну ризиковим напрямом для вкладень. До слова, раніше президент Естонії закликала своїх співгромадян не інвестувати в українську економіку через можливість втрати майна. 

Так, серед головних стоп-факторів, які відзначають іноземні інвестори — недовіра до вітчизняних судів, корупційні прояви, монополізація влади, а також слабке законодавство. Частково через це у 2020 році відбувся значний (в порівнянні з останніми двома десятиліттями) відтік іноземного капіталу з країни, склавши 868 млн. доларів. У Мінекономіки прогнозують обсяг вкладень у 2021 році на рівні 5 млрд. доларів, що є показником докризових часів.

Влада намагається активно  сприяти залученню в країну іноземних інвестицій, реалізуючи відповідні ініціативи. Одним із недавніх ключових документів є закон «Про державну підтримку інвестиційних проєктів». Так, у ньому передбачається формування окремого органу, що займатиметься підтримкою інвесторів, а також надання податкових пільг й створення необхідної інфраструктури. Останнє, зокрема, сприятиме активному розвитку індустріальних парків, будівництву доріг та інженерних комунікацій. 

Разом з тим звільнення від податкових зобов'язань не зможе компенсувати недосконалу судову систему, а також корупційні ризики.

У будівельній сфері ключовим питанням все ще залишається реалізація реформи. Серед першочергових завдань — налагоджена робота е-системи для видачі всіх документів, потрібних у будівельній діяльності. За допомогою електронного порталу, який мінімізує людський чинник, процес отримання документації повинен стати рівним для всіх гравців ринку. Однак на сьогодні система продовжує працювати в тестовому режимі.

Поліпшити будівельний інвестклімат покликаний антирейдерський закон і закон про скасування пайового внеску. Зокрема, останній документ, який набрав чинності цього року, скасував обов'язковий платіж у розмірі 2-4% від вартості будівництва для житлової та комерційної нерухомості відповідно.

Крім того, можна відзначити закон про вдосконалення нормування, який знижує рівень зарегульованості будівельної галузі. А також — орієнтацію на нові норми, так звані Єврокоди при зведенні об'єктів. Йдеться про дещо вищі стандарти до будматеріалів, що використовуються. Таким чином, на ринку може збільшитися кількість проєктів, у яких будуть впроваджувати нові та енергоефективні технології.

На формування інвестпривабливого образу країни впливає і наявність будівель, сертифікованих міжнародними екологічними стандартами (BREEAM, LEED). 

Так, у світі під час зведення об'єктів все більше використовують екологічно чисті матеріали. До слова, очікується, що глобальний ринок «зеленого» будівництва виросте до 2027 року до 610 млрд. доларів (річний приріст становить 11%). Сьогодні його оцінюють у 239 млрд. доларів.

Загалом Україну можна було б охарактеризувати як потенційно цікавий напрям для інвестицій, включно із сектором будівництва. Зокрема, це обумовлено ринком, який зростає. Деякі галузі країни знаходяться на початковому етапі розвитку, що вимагає додаткових вкладень. Однак, у перспективі це може стати можливістю з необмеженим ростом і відповідними дивідендами. 

Інвестиції в українське будівництво: перспективні напрями

Будівельна галузь складається з трьох компонентів: інфраструктури, зведення індустріальних об'єктів, комерційної та житлової нерухомості. Завдяки діяльності сектору створюються нові робочі місця, розвиваються суміжні сфери та виробництво. Економічна вигода триває і після запуску об'єкту — під час його експлуатації.

Згідно з інформацією консалтингової компанії Cushman and Wakefield, минулого року іноземні вкладення у нерухомість України склали 153 млн. доларів. Цей показник майже на 60% нижче 2019-го. Серед площ, які мали попит — бізнес-центри класу «А», торгові та логістичні комплекси. 

В Україні у 2020 році обсяг ринку будівництва показав зростання на 4% (в порівнянні з 2019-м), склавши 199,0 млрд. гривень. Такий показник став можливим через активний розвиток інфраструктурних об'єктів, зокрема, будівництво доріг.

У цілому інфраструктура вважається перспективним напрямом, оскільки такі проєкти безпосередньо впливають на привабливість країни для залучення інвестицій. У дослідженні про глобальні перспективи інфраструктури прогнозується, що впродовж наступних 20 років для будівництва необхідних інфраструктурних об'єктів у світі буде потрібно 94 трлн. доларів.

Ще один потенційно цікавий сегмент для залучення іноземних коштів — індустріальні парки. Так, нещодавно парламент прийняв відповідний законопроєкт №4416-1. Влада зобов'язується відшкодувати половину витрат на підключення об'єктів до інженерних комунікацій. Також автори документа передбачили компенсацію відсотків за позиками та часткове відшкодування виробничих витрат. З огляду на те, що ринок технопарків в Україні тільки зароджується, можна очікувати приплив іноземного капіталу в цей сегмент. 

Також інвесторам варто звернути увагу на офісну нерухомість. Відповідно до інформації брокерської компанії UTG Offices, близько 52% всієї офісної площі столиці було введено в експлуатацію до 2010 року, і на сьогодні вона вже не відповідає запитам орендарів. Зважаючи на вакцинацію і перехід співробітників в офлайн-режим, попит на якісні площі буде триматися на високому рівні.

Питання сприятливого інвестиційного клімату залишається відкритим. У першу чергу потрібна налагоджена робота державного управління та судової системи. Також серед головних чинників, які впливають на інвестиційну привабливість країни, можна виділити ефективну макроекономічну політику та наявність грамотної нормативно-правової бази. 

Важливою умовою є організований діалог між представниками влади та бізнесу. Зокрема, як держава взаємодіє з підприємцями, чи йде на зустріч у питаннях регулювання бізнес-діяльності, податкової політики та мінімізації корупційних ризиків.

 

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ІГОР ГОЦИК

Біометан – європейський досвід та українські реалії

ПАВЛО КУЛИК

Цифровізація громад. Як пандемія COVID-19 прискорила зміни у сфері державних послуг - кейс Херсонської області

ЕДУАРД МКРТЧАН

Циркулярна економіка як маркер протидії "Nord Stream-ІІ"

ЛЕСЯ БУРБЕЛЬ

Нова ера ринку страхування в Україні: що змінює новий профільний закон?

ДМИТРО ЧЕРНИШ

Які медичні послуги можна отримати за допомогою електронних інструментів та сервісів

АНДРІЙ НІКОЛАЄНКО

Малому бізнесу потрібне м'яке стимулювання до добровільної детінізації

ТЕТЯНА ПЕРЕВОЩИКОВА

Нарешті! Проголосували Закон про медіацію: що це і кому стане легше

ВІКТОР КРУГЛОВ

Впровадження РВВ (Розширена відповідальність виробника) – нові можливості для переробників вторинного паперу та книговидавців

ІРИНА ЖДАНОВА

Школа не повинна заважати жити! Лайфхаки для батьків і директорів шкіл

АНАТОЛІЙ БОЙКО

Технології VS освіта: Як технічний прогрес впливає на якість освіти?

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА