10:09 25.08.2020

Автор АНТОН РОВЕНСЬКИЙ

Топ-10 особливостей виборчої кампанії - 2020

9 хв читати
Топ-10 особливостей виборчої кампанії - 2020

Антон Ровенський, магістр міжнародних відносин, політолог-міжнародник

 

25 жовтня українці вирушать на виборчі дільниці обирати місцеву владу, яка буде вирішувати питання соціального та інфраструктурного характеру в регіонах протягом найближчих п'яти років. А тому саме час поговорити про тенденції та особливості виборчого процесу - 2020.

1. Вибори пройдуть за новим Виборчим кодексом

Ухвалення в 2019-2020 нового законодавства, що регламентує виборчий процес, внесло в нього деяку дезорганізацію, змусивши цілий ряд політичних гравців переглядати свою стратегію і тактику дій, включаючи фінансові та кадрові питання. Прийнятий Виборчий кодекс, який передбачає для кандидатів висунення виключно від політичних партій (для населених пунктів понад 10 тис жителів) і так звані відкриті списки, не тільки обмежує пасивне виборче право (право громадян бути обраними до представницьких органів влади), але і зумовлює внутрішньопартійні конфлікти щодо черговості розміщення кандидатів у списку.  Це саме той випадок, коли перенесення європейських практик на українські реалії є не самим розумним рішенням.

Крім того, Кодекс хаотизує проведення виборчих кампаній на округах. Візьмемо до прикладу, Київ, поділений на 10 виборчих округів, по кожному з яких будь-яка політична партія, що прийняла рішення висуватися до Київради, має право виставити до 12 кандидатів. Фактично кожен округ буде являти собою "супермажоритарку", де за мандати будуть боротися більше ста осіб!

Одночасно з цим для членів виборчих комісій, яких ще необхідно навчити особливостям чинного Виборчого кодексу (а це, безумовно, тривалий і трудомісткий процес), суттєво ускладнюється процедура підрахунку голосів. У свою чергу це створює додаткове поле можливостей для махінацій і різного роду фальсифікацій при підрахунку результатів волевиявлення громадян.

Ті кандидати і партії, які зможуть донести до виборців особливості нового Кодексу (в першу чергу, порядок заповнення бюлетеня) і якісно підготують членів виборчих комісій, отримають додаткову перевагу, конвертовану в голоси.

2. Адміністративний ресурс не втрачає своєї значущості

Мова не тільки про формування територіальних виборчих комісій, де у влади завжди є певна фора, але і, наприклад, про такі приземлені речі, як контроль над рекламними площами в населених пунктах. Не секрет, що більшість зовнішніх рекламних конструкцій, особливо в великих містах, неформально контролюються діючими мерами через афілійовані комерційні структури, що істотно обмежує можливості ведення агітаційної кампанії для нових політичних проектів. Як мінімум, з фінансової точки зору, коли істотно завищуються ціни на рекламні площі для політичних конкурентів.

Можливість розпоряджатися адміністративним ресурсом часом продукує трагікомічні ситуації. Під час однієї з попередніх виборчих кампаній мер міста районного значення дав розпорядження комунальникам відключити ліфти в багатоквартирних будинках в день голосування, де, згідно з даними соцопитувань, рівень його підтримки сягав вкрай незначної позначки.

Нарешті, діюча бюджетна система, що передбачає виділення трансфертів з держскарбниці на місця в ручному режимі, є відмінним інструментом тиску на регіональні еліти, чинних мерів, голів об'єднаних територіальних громад, що змушує останніх проявляти часом надлишкову сервільність Києву, в тому числі включаючи в виборчі списки власних політпроектів потрібних владі людей.

Тобто, адмінресурс залишається одним з найбільш значущих чинників виборчого процесу в Україні.

3. Місцеві еліти нарощують політичну суб'єктність

Одним з головних підсумків започаткованої в 2015 році реформи децентралізації, незважаючи на складність процесу і часом неоднозначні результати, стало зростання суб'єктності місцевих еліт, які почали проявляти фронду в цілому ряді питань (карантинні обмеження стали лише найбільш яскравим епізодом) по відношенню до центральної влади.  Горизонтальні зв'язки між лідерами місцевого самоврядування поступово інституціалізуються у вигляді створення різного роду "партій мерів", які, не виключено, в наступному політичному циклі будуть боротися за нехай і звужуючийся, але все ще суттєвий ресурс центральної влади.  Трампліном для отримання представництва в системі центральної влади стануть місцеві вибори 2020 року, за підсумками яких місцеві еліти зміцнять свої позиції, в тому числі для ведення закулісних торгів з Києвом.

4. Регіоналізація української політики і криза партійного будівництва

Зміна влади в Україні в 2019 році не стала фактором подолання кризи партійного будівництва, яка фіксується експертним середовищем з 2014 року.  У зв'язку з цим примітно, що тільки дві політичні сили, "Європейська солідарність" (раніше - "БПП-Солідарність") і "Батьківщина", обрані в парламент в 2014 році, зуміли пройти в парламент ІХ скликання, а такі політпроекти, як "Народний  фронт","Самопоміч","Радикальна партія Олега Ляшка","Опозиційний блок" фактично розчинилися в часі і просторі.

Провал цілого ряду загальнонаціональних політпроектів розчистив дорогу для багатьох регіональних партій, які роблять акцент на місцевій проблематиці.

На тлі посилення суб'єктності місцевих еліт, як було сказано вище, спостерігається тенденція регіоналізації української політики, а створення власного політичного проекту стає правилом хорошого тону для мера великого міста.

Регіоналізація та фрагментація політичного поля України призведе до того, що в місцевих радах сформувати стійкі дієздатні коаліції у більшості випадків буде проблематично. В черговий раз в місцевих радах будуть спостерігатися "договорняки", коли в ситуативні альянси будуть входити політичні сили, які декларують діаметрально протилежні ідеї та погляди.

5. Примітивізація агітаційної кампанії

Безсмак на білбордах, нудні і затерті гасла, сумнівний креатив - мабуть, кампанія-2020 є однією з найбільш бляклих за всю історію України.  По суті, багато партій втратили навички роботи з виборцями "в полях", зводячи фактично всю свою агітаційну роботу виключно до медійного присутності. Найчастіше, відзначимо, досить неефективної.

Невміле використання інструментарію таргетованої реклами в соціальних мережах також стало одним із трендів виборчої кампанії-2020.  Здебільшого реклама запускається без належного аналізу цільової аудиторії і електоральних уподобань виборців на місцях, в результаті чого коефіцієнт корисної дії SММ-інструментарію залишає бажати кращого.

Окремо варто сказати про соціологічні дослідження, які масово публікуються протягом останніх місяців. Прикладна соціологія в Україні завжди, на жаль, була залежна від представників політичного класу, великого капіталу і зовнішніх грантодавців, однак нинішня виборча кампанія, мабуть, поставила всі рекорди за кількістю відверто фейковий соціології, яка “вкидається” у публічну площину і стає неприкритим інструментом впливу на суспільну думку.

6. Ставка на "нові обличчя" не зіграє

Логіка і мотивація голосування виборців на місцевих виборів кардинально відрізняється від голосування на парламентських, тому сценарій парламентської виборчої кампанії-2019, коли вибори по більшості одномандатних округів вигравали люди, які раніше не мали жодного стосунку ні до політики, ні до державного або муніципального управління, під час виборів-2020 реалізований бути не може. Голосування за конкретні справи і відомих на місцях людей, які мають досвід реальної роботи в районі, буде основною поведінковою моделлю виборців під час місцевих виборів-2020. Певною мірою вибори-2020 стануть маркером "політичного дорослішання" українського суспільства.

У зв'язку з цим примітно, що цілий ряд недавно зареєстрованих партій, які почали активну рекламну кампанію, нині "полюють" за відомими регіональними політиками, пропонуючи місця в своїх списках. Їх ставка зроблена на те, що відомі регіональні політики за рахунок своєї впізнаваності будуть підтягувати загальний партійний рейтинг.  Як показує досвід парламентських кампаній на одномандатних округах, сильний кандидат здатний додати близько 10-15 тисяч голосів партії, під брендом якої висувається.

7. Явка виборців встановить антирекорд

Починаючи з 2012 року, явка під час виборчих кампаній, парламентських і місцевих, неухильно знижувалася. Якщо на парламентських виборах 2012 цей показник склав 56%, то в 2014 році - вже 52%, а в 2019 - навіть не дотягнув до позначки 50%. Явка на місцевих виборах традиційно нижче, зокрема під час першого туру місцевих виборів 2015 року явка зафіксована на рівні 46%, а в другому - 34%, що стало антирекордом за всю історію виборів в незалежній Україні (показово, що явка у другому турі виборів  мера Києва в 2015 склала лише 28,5%).

Стійкий тренд на зниження явки від виборів до виборів, а також зафіксоване соціологією певне розчарування українців у владі, обраній в минулому році, дозволяє зробити прогноз, що явка під час майбутньої виборчої кампанії навряд чи перевищить 40%. У той же час низька явка надає перевагу тим кандидатам і партіям, які володіють власними "сітками" і більш-менш налагодженим партійними структурами на місцях, здатними мобілізувати виборців та "довести" їх на виборчі ділянки.

Також варто відзначити, що окремі групи впливу всередині влади і деякі регіональні еліти цілеспрямовано підживлюють соціальну апатію громадян, прагнучи знизити явку в день голосування. З початку вересня, ймовірно, розпочнеться бум висунення в депутати місцевих рад різних “Дартів Вейдерів” - ця політтехнологія націлена на перетворення виборів на фарс, що має демотивувати частину виборців брати участь у голосуванні.

8. Місцеві вибори посилять відцентрові процеси у Верховній Раді

Результати місцевих виборів стануть свого роду зрізом довіри до парламентських політичних партій та влади в цілому. Представники парламентських фракцій, що володіють тривалим горизонтом планування, за підсумками виборів будуть придивлятися до перспективних політпроектів, моделюючи продовження свого перебування в публічній політиці в наступному електоральному циклі. В першу чергу це стосується представників правлячої партії, яка очевидно не зможе повторити успіх 2019 року під час наступних парламентських виборів.  Ймовірно, після місцевих виборів менш охоче ініціативи Офісу президента і Кабміну будуть підтримувати мажоритарники від "Слуги Народу", чиї побажання щодо кадрового наповнення списків партії на місцях не будуть враховані в повній мірі. Крім того, окремі парламентські партії, результати яких на місцевих виборах можуть перевищити результати виборів до парламенту - 2019, будуть активно виступати за проведення дострокових виборів Верховної Ради. Все це посилить політичну турбулентність і збільшить ймовірність дострокових парламентських виборів.

Можливий незадовільний результат "Слуги Народу" також може стати каталізатором зміни складу Кабінету міністрів, який і без того має досить слабку підтримку в стінах Верховної Ради. Інфляційні процеси і зростання тарифів природних монополій, що очікується восени, стануть додатковим чинником тиску на Кабмін Шмигаля.

9. Вибори можуть відбутися не на всій підконтрольній Києву території

У першій половині серпня ЦВК заявила про неможливість проведення виборчого процесу в цілому ряді територіальних громад на підконтрольних Києву територіях Донецької та Луганської областей, мотивувавши це міркуваннями безпеки з посиланням на інформацію, надану місцевими військово-цивільними адміністраціями. При цьому показово, що в минулому році дві виборчі кампанії, президентська і парламентська, успішно відбулися на зазначених ЦВК територіях. Щодо рішення ЦВК почалися судові баталії, проте, враховуючи, що правове поле є вторинним по відношенню до правового поля, домогтися проведення виборів на цих територіях завдяки Феміді буде проблематично.  Розв'язку цієї історії варто очікувати в першій половині вересня, проте вже можна констатувати, що повноцінна виборча кампанія, строго з календарним планом, вже не відбудеться в ряді районів Донецької та Луганської областей.

10. Коронавірус залишається фактором невизначеності

Відповідно до недавньої заяви головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, місцеві вибори можуть перенести, якщо в "червоній" зоні опиниться половина країни. З огляду на погіршення епідеміологічної ситуації в країні, ймовірність даного сценарію аж ніяк не нульова. До слова, епідемія - ще одна причина, яка буде негативно позначатися на явці виборців в день голосування.

Крім того, незважаючи на опір мерів, окремі фракції у владі можуть бути зацікавлені в посиленні карантинних обмежень на місцях, що вдарить по регіональним партіям - конкурентам, що не володіють істотним медіаресурсом і роблять ставку на роботу з виборцями "в полях", яка де-факто  стане неможливою в умовах введених обмежувальних заходів.

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА