15:28 31.03.2021

Автор АНТОН РОВЕНСЬКИЙ

Ізраїль: вибори закінчилися, хай живуть вибори?

5 хв читати
Ізраїль: вибори закінчилися, хай живуть вибори?

Антон Ровенський, магістр міжнародних відносин, політолог-міжнародник

 

23 березня в Ізраїлі завершилися чергові дострокові парламентські вибори — вже четверті за останні два роки. Однак навряд ці вибори стануть завершенням політичної кризи, в якій Ізраїль перебуває останні роки, тому не виключено, що незабаром країну очікує п'ята дострокова виборча кампанія в Кнесет.

У 2018 році в Ізраїлі почалася політична криза, пов'язана з рядом факторів як внутрішньої, так і зовнішньої політики. У зовнішній політиці прем'єр-міністру Ізраїлю Біньяміну Нетаньяху не вдалося вирішити ключове для своєї держави завдання щодо зниження впливу Ірану в регіоні, особливо в Лівані та Сирії. Крім того, Нетаньяху на той момент ускладнив відносини з Туреччиною і Росією, які зблизилися з Іраном в рамках сирійського конфлікту.

У внутрішній політиці Нетаньяху не зміг утримати від демаршу міністра оборони і лідера партії "Наш дім Ізраїль" Авігдора Лібермана, який покинув свій пост на тлі провалу операції спецназу ЦАХАЛ в секторі Газа. Позиції Нетаньяху стали надзвичайно хиткими напередодні оголошених дострокових виборів в Кнесет, які повинні були відбутися в квітні 2019.

У 2019 за підсумками двох дострокових виборчих кампаній Нетаньяху тричі не зумів сформувати уряд. Ізраїльському прем'єру не допомогла навіть безпрецедентна допомога офіційного Вашингтона при адміністрації Дональда Трампа. Попри це, Нетаньяху вдавалося балансувати між союзниками і опонентами, зберігаючи важелі управління державою за підсумками двох дострокових парламентських кампаній в 2019. На тлі перманентної політичної кризи прокуратура Ізраїлю розслідувала ряд кримінальних справ у відношенні Нетаньяху за звинуваченням у шахрайстві, розтраті і хабарництві, однак ізраїльський прем'єр вибудував ефективну оборонну лінію, яка дозволила блокувати розгляд справ в судових інстанціях по суті.

Нездатність сформувати уряд закономірно призвела Ізраїль до третіх поспіль дострокових виборів в квітні 2020. Однак нові політичні баланси, що встановилися після виборів, зруйнувалися наприкінці минулого року, коли в уряді і парламенті не зуміли дійти згоди щодо прийняття проектів бюджету на 2020 і 2021 роки. Відповідно, була визначена нова дата виборів — 23 березня 2021 року.

Під час передвиборчої кампанії Нетаньяху робив велику ставку на успіхи в вакцинації від коронавірусу. Незважаючи на те, що в 2020 Ізраїль мав одну з найгірших статистик захворюваності на коронавірус в світі, країна за підсумками першого півріччя 2021 практично повністю завершила вакцинацію, отримавши можливість покінчити з практикою локдаунів. Одночасно з цим Нетаньяху активно піарив свої успіхи з відновлення відносин з низкою арабських держав за підтримки США.

У свою чергу Бені Ганц, лідер партії "Кахоль-Лаван", міністр оборони Ізраїлю, значний опонент Нетаньяху і одночасно його колишній політичний партнер, який повинен був у межах раніше досягнутих домовленостей змінити Нетаньяху протягом 2021 року на посаді прем'єра, апелював до військово-політичних питань і тематики безпеки в рамках виборчої кампанії.  В першу чергу — акцентуючи на необхідності більш рішучих заходів щодо стримування Ірану в регіоні і зміцнення позицій Ізраїлю на Близькому Сході.

Результати виборів вийшли неоднозначними. При цьому навряд чи їх можна назвати перемогою Нетаньяху і початком виходу з тривалої політичної кризи. Партія Нетаньяху "Лікуд" нехай і посіла перше місце з результатом в 30 мандатів, але при цьому втратила 6 мандатів в порівнянні з останніми виборами, датованими березнем 2020. При цьому партія "Лікуд" і її союзники, що представляють право-релігійний політичний спектр, мають лише 59 мандатів при необхідних 61 для формування парламентської коаліції і уряду (Кнесет складається з 120 депутатів).

Теоретично до коаліції з Нетаньяху і його партнерам може увійти арабська партія РААМ, шо має 4 мандати, але цей варіант виглядає малоймовірним і згенерує істотні репутаційні ризики для всіх сторін угоди. Втім, РААМ допускає також участь в коаліції з опонентами Нетаньяху, які представляють лівоцентристів. Ця ж теза релевантна і щодо партії "Яміна" (7 мандатів), яка вважається союзником Нетаньяху, але за низки обставин і виконанні своїх вимог може увійти до коаліції з опонентами чинного прем'єра.

Можна констатувати, що хто б в підсумку не сформував парламентську коаліцію в Ізраїлі, вона буде вкрай нестійкою і ситуативною. Якщо Нетаньяху не вистачає голосів для формування більшості, то його опоненти можуть об'єднатися тільки для того, щоб змістити його з прем'єрського крісла, після чого цілі та інтереси коаліціантів різко розійдуться. І це не кажучи про те, що опонентам Нетаньяху для формування більшості необхідна підтримка двох арабських партій — РААМ і "Об'єднаного списку", що володіють 10 мандатами.

Найближчим часом президент Ізраїлю Реувен Рівлін почне консультації з представниками парламентських фракцій щодо формування уряду. Якщо спроби формування уряду виявляться невдалими, вже через кілька місяців в Ізраїлі може бути оголошено про проведення нових, вже п'ятих, дострокових виборів в парламент.  До речі, президентські повноваження Рівліна закінчуються в липні нинішнього року, а тому Ізраїль може очікувати ще одна виборча епопея, попри те, що президента обирають не всенародним голосуванням, а в стінах Кнесету.

Напевно наразі у Нетаньяху залишається остання можливість сформувати більшість. Суспільство Ізраїлю демонструє втому від нескінченного політичного процесу (явка на виборах 23 березня склала 67,2%, що є найнижчим показником з 2009 року), а партія "Лікуд" в разі оголошення п'ятих дострокових виборів, найімовірніше, втратить ще кілька мандатів,  що істотно зменшить її шанси стати основою парламентської більшості. При цьому опоненти в інформаційній площині будуть куди активніше завдавати ударів по Нетаньяху, позиціонуючи його як головну перешкоду на шляху завершення смуги політичної турбулентності і безперервної низки виборів.

Поки що, очевидно, політична криза в Ізраїлі далека від завершення. Фактором невизначеності для суспільно-політичного життя Ізраїлю є також зміна влади в США.  Якщо Дональд Трамп обгрунтовано вважався лобістом Ізраїлю на міжнародній арені, то істеблішмент Демократичної партії схильний симпатизувати палестинцям. Навряд Джо Байден відкликатиме рішення свого попередника про визнання Єрусалиму столицею Ізраїлю і Голанських висот частиною Ізраїлю, а також навряд повертатиме посольство США з Єрусалиму до Тель-Авіва, але рівень підтримки Ізраїлю з боку Штатів очевидно знизиться.

Також не можна не відзначити, що інтенсифікується політична криза в Лівані, що загрожує перерости в справжню соціальну катастрофу, все голосніше про свої амбіції на Близькому Сході заявляють Туреччина і Саудівська Аравія, новий раунд ескалації конфлікту може початися в Сирії. Загалом, зовнішня ситуація для Ізраїлю має всі передумови для погіршення. Що, безумовно, буде проектуватися на внутрішню політику Ізраїлю.

А поки в Ізраїлі тривають інтенсивні переговори за лаштунками за підсумками парламентських виборів.  Можливо, ця теза буде актуальна протягом всього 2021 року.

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА