16:46 09.02.2021

Автор АНДРІЙ НІКОЛАЄНКО

Українські айтішники вже зараз - громадяни світу

6 хв читати
Українські айтішники вже зараз - громадяни світу

Андрій Ніколаєнко, народний депутат України, фракція "Батьківщина", член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, дипломат, політик

 

Наш законопроект "Про стимулювання розвитку сфери інформаційних технологій в Україні" (4303-2) є альтернативним до урядового.  За стандартною процедурою, до цього урядового проекту зараз формується його так званий супутник, а саме податковий законопроект. Наш проект, власне як і урядовий, теж буде мати  свого "податкового" супутника.

Але ці два супутники, незважаючи на спільну тематику - мають зовсім різні орбіти. І така ситуація є нетиповою, чи, скоріше - екстраординарною для податкового комітету Ради, в якому я працюю.

Бо, якщо хтось з вас відслідковував діяльність нашого комітету протягом останніх місяців, ви могли побачити, що комітет, незважаючи на дуже строкатий склад і на велику кількість депутатів-членів комітету,  намагався знайти консенсус та консолідувати позицію, наскільки це дозволяли обставини. І багато проектів виходили з комітету з шифром "Д" - "доопрацьований".

Але, у випадку  з податковою складовою ІТ-галузі -  я, як співавтор альтернативного податкового законопроекту, не бачу можливостей для такої консолідації. Бо, на жаль, ми з авторами урядового проекту розходимося у принципових позиціях. І я кажу це свідомо, та спираюся на потужний бекграунд.

Що маю на увазі: протягом декількох місяців я очолював робочу групу нашого комітету з напрацювання податкових пропозицій по ІТ галузі. І за цей період ми провели масштабну та кропітку роботу з представниками галузі - з десятками компаній, асоціацій, з різними секторами ІТ-індустрії, з представниками Уряду. 

Ми крок за кроком напрацювали потужний фундамент. Ми проаналізували податкове поле близько 10 країн світу (Індія, Білорусь, Росія, Грузія, Кіпр, Бразилія та ін.), що пропонують особливі податкові преференції та є лідерами і прямими конкурентами України в індустрії інформаційних технологій.

Ми проаналізували основні показники ІТ-галузі, яка за останні роки в Україні стабільно та інтенсивно зростає. Це видно з динаміки:

  • ріст експорту IT послуг, розмір яких у 2019 р. склав 4,17 млрд дол. порівняно  з 2,04 млрд. дол. з 2018 р.,  зауважу, що це більше за виручку від експорту пшениці (3,65 млрд дол.).
  • ріст податкових надходжень та єдиного соціального внеску від IT-індустрії у 2019 р. сягнули 16,7 млрд. грн. порівняно з 13 млрд грн у 2018 році. 
  • ріст кількості IT-фахівців у 2019 р. їх кількість сягнула 200 тис., порівняно з 185 тис. у 2018 році., зауважу, що 60% з них працевлаштовані в аутсорсингових IT-компаніях.
  • ріст кількості стартапів більше 2000, кількості міжнародних R&D-офісів більше 100.

 

У 2020 році 21 компанія (в 2019 році - 16) з України увійшла в сотню кращих світових постачальників аутсорсингових послуг,
згідно списку The 2020 Global Outsourcing 100.

Тому оподаткування ІТ-галузі має бути суттєво знижене до рівня держав - основних конкурентів України на світовому ринку.

Ми знайшли оптимальні конструкції, які проектували стратегічну перевагу як для галузі, так і для України в цілому.

Наше бачення таке: Україна повинна мати потужну та інноваційну ІТ-галузь, а ІТ-компанії повинні мати бажання працювати, розвиватися та збільшувати ВВП саме в Україні.

Але! Але! Урядові пропозиції, на відміну від нашого проекту - спрямовані лише на те, щоб -  вибачте за непарламентську лексику -  "збити" з компаній ІТ-індустрії якнайбільше коштів у бюджет через податки на працю. 

Зауважу - така одноклітинна, лінійна логіка урядовців нас не дивує. Ми з нею зтикаємось щодня. Але ця логіка вкрай небезпечна для економіки країни. Бо абсолютно не враховує багатофакторність ІТ-ринку та дуже-дуже високу чутливість цього сегменту ринку праці до будь-якого пресингу з боку державного апарату.

Ми всі розуміємо, що українські айтішники вже зараз - громадяни світу, громадяни всього нашого глобусу. Це, мабуть,  сама мобільна категорія працівників, бо їх основні засоби - лише власний інтелект. 

І тому, при бодай найменшому натяку на збільшення держаного пресу, айтішники без проблем змінюють резиденство.

Тому ми, як далекоглядні українські політики,  не можемо дозволити нашій країні втратити цілу ІТ-галузь лише через примхи урядовців трохи додати до державної скарбниці за рахунок айтішників.

А отже, ми пропонуємо окремий податковий законопроект-супутник нашого законопроекту 4303-2.

Нашим податковим проектом  передбачені зміни до Податкового кодексу України  та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Одна з принципових наших новацій – ми пропонуємо знизити загальне податкове навантаження IT-компаній до рівня основних держав-конкурентів. Тобто пропонуємо зробити галузь податково конкурентною.

Ми пропонуємо запровадити ставки податків для заробітної плати працівників резидентів Дія Сіті або винагороди за гіг-контрактами до рівня:

  • 5% ПДФО;
  • мінімальний страховий внесок з ЄСВ - 22% з однієї мінімальної заробітної плати;
  • 1,5% військовий збір  -  тобто, його залишаємо без змін.

 

Ми передбачили запобіжники для уникнення зловживань, а саме виведення коштів через низьку ставку податку. Тому, понижені ставки застосовуються до доходів, які не перевищують 7 млн. грн. в рік на працівника. Це - аналогічно третій групі платника єдиного податку.

А до суми доходів понад 7 млн грн. в рік застосовуються загальні правила  оподаткування - ПДФО 18% та ЄСВ 22%

Ми пропонуємо не застосовувати правила про податкову знижку до доходів, які оподатковуються пільговими ставками.

І якщо за результатами кварталу резидент Дія Сіті виявив, що не відповідає вимогам режиму Дія Сіті, він буде зобов’язаний визначити додаткові зобов’язання з ПДФО та ЄСВ, і внести зміни до податкової звітності та сплатити кошти до бюджету.

Особливо хочу наголосити, що, на відміну від урядових напрацювань, наш проект не зачіпає інтересів ФОПів. Тобто наш проект не має ніяких податкових обмежень при виплаті коштів на користь ФОПів.

Наш проект дає ІТ галузі ще один додатковий ступінь свободи. Він дає вибір, на відміну від урядового проекту, який фактично виключає можливість працювати ФОПам-айтішникам, хоча саме ця модель співпраці в першу чергу і надала потужний поштовх розвиту галузі в Україні.

І саме цією можливістю вибору наш законопроект буде корисний тим компаніям, які зацікавлені у зростанні та працюють на перспективу.

Такі компанії зможуть перейти на більш високий рівень корпоративних відносин, і легально (без оптимізацій) та безболісно для коштів фірми показувати збільшення кількості найманих працівників.

Такі компанії зможуть розширити доступ до кредитування, тому що будуть спроможні показати кращі цифри балансу. А отже – такі компанії зможуть більш агресивно брати участь у глобальній конкуренції на ринку.

Нагадаю -  криза все рівно мине. І українські компанії знову  згадають про абревіатуру ІРО ( Initial Public Offering). Але, при всій повазі до прихильників роботи з платниками єдиного податку 3-ї групи: компаніям,  архітектура яких базується на застосуванні "батальйону ФОПів", буде складніше вийти на ІРО.

Тому ми даємо компаніям можливість та час вибрати стратегію і зберегти лояльність до України.

Ще одна суттєва відмінність нашого проекту від урядового – ми не запроваджуємо для ІТ-галузі ніякого податку на виведений капітал.

Визнаю - сама ідея  щодо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал є позитивно еволюційною.

Але незрозуміло, як саме зазначений податок зможе працювати в окремо взятому секторі економіки?

Ми вважаємо, що ризики і складнощі взаємодії двох систем оподаткування прибутку будуть дуже великі, як і витрати бізнесу, що захоче працювати відразу в двох системах.

Запровадження ПнВК лише для одного сектора економіки зашкодить реформі корпоративного податку в цілому. Тому, якщо вже запроваджувати ПнВК,  то вже для всіх компаній, як обіцяв Президент.

Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА