Інтерфакс-Україна
19:19 27.12.2022

Автор ІГОР ЖДАНОВ

Шойгу та Герасимов проти Пригожина та Кадирова або при чому тут Московський та Ленінградський військові округа?

3 хв читати
Шойгу та Герасимов проти Пригожина та Кадирова або при чому тут Московський та Ленінградський військові округа?

Ігор Жданов, проект Інформаційна оборонаФонд "Відкрита політика

 

 

В росії загострюється внутрішньоелітний конфлікт: у непримиренній боротьбі зійшлися два впливові клани – з одного боку Шойгу та Герасимов, з іншого – Кадиров, Пригожин та командувач спецоперацією Суровікін і командувач росгвардією Золотов, що приєдналися до них.

На цьому фоні в кремлі було ухвалено рішення відновити московський та ленінградський військові округи. На перший погляд, здавалося би, абсолютно не пов’язані між собою події.

Насправді створення окремої організаційної військової структури у першій та другий столицях - це спроба групи Шойгу–Герасимова забезпечити собі силові важелі впливу на ситуацію за будь-якого варіанту розвитку подій.

"Пенсіонери" проти "піонерів"

За прогнозами експертів Інформаційної оборони, нас попереду очікує черговий раунд боротьби за владу між двома потужними російськими військово-політичними кланами. Умовно їх можна назвати "пенсіонери" і "піонери". 

Першу групу очолюють "поважні" (в певних колах) старці – міністр оборони Шойгу та начальник Генерального штабу рф Герасимов.

Друга залишається без явного лідера, але об’єднує в собі відносно "молодший", наскільки це можливо, контингент російської політики – Пригожина, Кадирова, Суровікіна і Золотова.

Наразі, на тлі поступової втрати російським диктатором свого політичного впливу, ці два потужних угруповання стикнулися у непримиренній боротьбі, про що ми вже писали у своїх попередніх дописах.

Кожне з них має безмежні амбіції. Кожне з них утримує в своїх руках значний силовий ресурс. І жодне з них не готове йти на будь-які поступки перед конкурентами. 

Виникає закономірне питання: а до чого тут утворення московського чи ленінградського військового округу?

Справа в тому, що подібна "реформа" в російській армії не має прямого стосунку до поточної війни.

Якщо формулювати точніше: ці події є наслідком війни. Але спрямовані вони виключно на те, щоб подолати… інші наслідки тієї самої воєнної авантюри, а саме - втримати ситуацію за силових дій опонентів.

Історичні паралелі між 1953 та 2023 роками

Нинішнє відродження московського та ленінградського військових округів на тлі невдач російської армії в Україні можна було б вважати ритуальним "переставлянням ліжок у борделі під час пожежі". Втім, вплинути на перебіг подій на фронті воно не може в принципі. 

Відповідь на питання "навіщо" треба шукати в історичних паралелях. А саме, в подіях пам’ятного "холодного літа 53-го". Саме тоді, після смерті сталіна, спалахнула гостра сутичка за владу в радянській імперії.

Запекла боротьба точилася між Лаврентієм Берією та Микитою Хрущовим і Георгієм Маленковим. Двоє останніх випередили, здавалося би, всесильного Лаврентія Павловича і, заручившись підтримкою бойових генералів, знесли конкурента з владної шахівниці.

Власне, одну з центральних ролей у цій історії і зіграв згаданий вище московський військовий округ. Одним з генералів, які прийшли арештовувати  Берію, був командувач московського округу ППО Кирило Москаленко. Утримували арештованого безпосередньо у бункері штабу протиповітряної оборони.

Можливо, поки що, між 1953 і 2023 роками, провести прямих паралелей не можна. Але загальний антураж подій, тим не менш, цілком можна порівняти.

Ще раз наголосимо – подрібнення військових округів та реорганізація  управління ними жодним чином не підвищить ефективність військ російського агресора на полі бою в Україні.

Мета цієї реорганізації полягає в іншому: використати військові частини окремих московського чи ленінградського округу для захисту (або повалення) влади набагато легше, аніж розворушити велетенську махину центрального округу.

До того ж, під час "реформи" цілком логічними виглядають і "чистки" у військовому керівництві, що знімає проблему лояльності нових керівників округів міністру оборони та начальнику Генерального штабу.

Питання в тому, хто саме цього разу сидітиме в пам’ятному бункері. І хто саме "за власною ініціативою" зголоситься пустити кулю в чоло новопризначеного "ворога народу".

 

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

ОЛЕКСАНДР КАЛЕНКОВ

Збитки замість прибутків, або чому Укрзалізниці необхідно оптимізувати норми продажу металобрухту

МАКСИМ ТКАЧЕНКО

Demining Market: все для безпечного розмінування в один клік

ГАЛИНА ЯНЧЕНКО

Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі

ОЛЕКСІЙ МОВЧАН

Чому держава більше не має "роздавати" майно через схему "невідʼємних поліпшень" за безцінь

ЮРІЙ ЩУКЛІН

Вікно можливостей для України та Польщі: як відновити взаємну довіру завдяки цифровим технологіям

ВОЛОДИМИР БОРЕЙКО

Мисливська культура вбиває

ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ

Grain from Ukraine: загальний обсяг поставок перевищив 280 тисяч тонн, нещодавні вантажі прибули до Африки та Близького Сходу

РОМАН ВОЛОШЕНЮК

Аукціони з підтримки ВДЕ: чому в Україні вони поки що не привертають увагу інвесторів?

СЕРГІЙ ТАРУТА

Перемога в обороні Києва: героїзм українців і блискуче командування

СЕРГІЙ ЧУБУКОВ

Добрі справи-2030. 5 трендів благодійності, які Україна повинна розвивати

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА